Рішення № 85889834, 12.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

12 листопада 2019 р. Справа № 120/171/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: Аврамича А.С.

представників відповідача: Марценюка В.С., Чорнобровкіної Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бадюк Олени В`ячеславівни, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради

про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась із позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бадюк Олени В`ячеславівни, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора Бадюк Олени В`ячеславівни під час розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію від 07.08.2018;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Бадюк Олени В`ячеславівни про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію від 07.08.2018 за №42419685;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Бадюк Олени В`ячеславівни про відмову у державній реєстрації прав їх обтяжень від 01.03.2019 за №45763732;

- зобов`язати Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради протягом місяця, з моменту набрання законної сили цього рішення, подати до суду звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 07.08.2018 року Відповідачем прийнято рішення № 42419685 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Підставою для прийняття рішення Відповідачем стала відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна. У результаті чого, 01.03.2019 року Відповідачем прийнято рішення № 4576332 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, щодо проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до п. 5 ст. 23 та п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-ІУ. Вважає дані рішення протиправним, оскільки, позивач звернувся за державною реєстрацією у порядку виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Ухвалою суду від 24.01.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано у 5-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

01.02.2019 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, однак зазначені в ухвалі від 24.01.2019 року недоліки у повній мірі позивачем не усунуто, що стало підставою для постановлення ухвали суду від 04.02.2019 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора Бадюк Олени В`ячеславівни про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю.

Постановою 7ААС від 26.04.19 року ухвалу ВОАС від 04 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради Бадюк Олени В`ячеславівни про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до ВОАС для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду в судовому засіданні на 01 липня 2019 року.

24.06.2019 року на адресу суду, від ОСОБА_2 , надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказує на відсутність технічних характеристик (показників) у правовстановлюючому документі - рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2018 р. у справі № 128/650/18, відтак, вважає, що оскаржувані рішення відповідача винесені унаслідок відсутності документів для державної реєстрації прав в повному обсязі, є законними і обґрунтованими.

Від представника позивача 01.07.2019 року надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що він не зобов`язаний надавати відповідачу документи для реєстрації права власності на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2018 р. у справі № 128/650/18 суду, окрім самого рішення. Вказує, що при розгляді справи № 128/650/18 судом встановлювались всі обставини справи, вивчались докази та винесено рішення, яке набрало законної сили. Відтак рішення суду, яке набрало законної сили є достатньою підставою для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію права власності.

17.07.2019 року представником відповідача надано суду заяву заперечення, яка у великій мірі дублює поданий ним відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.07.2019 року витребувано з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради реєстраційну справу та матеріали на підставі яких, прийнято рішення про зупинення розгляду зави ОСОБА_1 від 03.08.2018 року за реєстраційним номером № 42419685. Також, витребувано з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради реєстраційну справу та матеріали на підставі яких, прийнято рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 45763732 від 01.03.2019 року. Відкладено судовий розгляд заяви на 01 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 01.08.08.2019 року клопотання представників сторін про зупинення провадження у справі для надання часу для примирення задоволено. Провадження у справі №120/171/ 19-а зупинено до 10 вересня 2019 року. Проте у встановлений судом строк сторони примирення не досягли.

17.10.2019 року на адресу суду, від представника відповідача, надійшов відзив на позовну заяву, який дублює уже поданий державним реєстратором відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечувала, свою позицію виклала у письмових запереченнях, та усних пояснення в судовому засіданні, додатково вказує на те, що відповідно до ст. ст. 15, 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, яка провадиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи, разом із якою подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Проте, у реєстрації прав позивачу відмовлено через відсутність технічних характеристик (показників) в правовстановлюючому документі - рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2018 року в адміністративній справі № 128/650/18, необхідних для реєстрації нерухомого майна щодо якого проводиться державна реєстрація прав, а саме: технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

03.08.2018 року ОСОБА_3 , як представник ОСОБА_1 , звернувся до державного реєстратора із письмовою заявою про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11.06.2018 року в цивільній справі №128/650/18. Відповідно до резолютивної частини зазначеного рішенні суд вирішив: "Визначити, що розмір часток ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в праві спільної сумісної власності на майно колгоспного двору, який розташований в АДРЕСА_1 становить по 1/2 частки за кожною. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , з якого: 1/2 частка як частка члена колгоспного двору та 1/2 частки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

За результатом розгляду поданих документів, 07.08.2018 року Відповідачем прийнято рішення № 42419685 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Підставою для прийняття рішення Відповідачем стала відсутність технічних характеристик (показників) в правовстановлюючому документі - рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2018 року в справі № 128/650/18, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме - технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна.

У результаті невиконання рішення № 42419685, Відповідачем, в свою чергу, прийнято рішення № 4576332 від 01.03.2019 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до п. 5 ст. 23 та п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-ІУ.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки звернувся для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості у порядку виконання рішення суду, відтак не зобов`язаний подавати на реєстрацію жодних документів, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні норми чинного законодавства.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-VI ( далі - Закон).

Статтею 2 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону заявник - це власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Частиною 1 ст. 11 Закону встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, даною нормою передбачено перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 від імені Проник О.І., звернувся із заявою про реєстрацію нерухомого майна у порядку виконання рішення суду. Відповідачем прийнято заяву і за результатами її розгляду, винесено рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію від 07.08.2018 за № 42419685 та про відмову у державній реєстрації прав їх обтяжень від 01.03.2019 за № 45763732, у зв`язку із відсутністю у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме - технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться зокрема на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Окремим пунктом Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі Порядок), передбачені особливості проведення державної реєстрації прав державними, приватними виконавцями, а також на підставі рішень судів.

Так, Державна реєстрація обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, державна реєстрація припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а також державна реєстрація прав на підставі рішень судів проводиться виключно державним реєстратором, визначеним законом, без подання заяви заявником (ст. 35 Порядку).

Пунктом 12 Порядку визначено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 10 вказаного Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 23 Порядку за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Згідно п.18 Порядку, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3)подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (ч. 2 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Як зазначалося вище, державним реєстратором в оскаржуваному рішенні зазначено про невідповідність наданих документів статті 24 Закону.

Вказане положення кореспондується також з абзацом другим пункту 58 Порядку, відповідно до якого за бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об`єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У разі коли зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна відбулися у зв`язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Але, не зважаючи на вищезазначені норми права, державний реєстратор відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв`язку із відсутністю у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме - технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна заяви про державну реєстрацію, заява ОСОБА_1 від 07.08.2018 та прийняв рішення про зупинення та відому у реєстрації права власності на будинок.

Так, судом встановлено, що згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11.06.2018 року в справі №128/650/18 за позовом ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Вінницького району про визнання права власності на житловий будинок, позов задоволено. Визначено, що розмір часток ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в праві спільної сумісної власності на майно колгоспного двору, який розташований в АДРЕСА_1 становить по 1/2 частки за кожною. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , з якого: 1/2 частка як частка члена колгоспного двору та 1/2 частки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 "

Тобто, судовим рішенням вже встановлено право позивача на державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України ( ч. 1 ст. 370 КАС України).

Державний реєстратор у своїй відмові у реєстрації прав та їх обтяжень посилався на відсутність технічного паспорту на будинок. Але як встановлено в судовому засіданні при прийнятті рішення Вінницький районний суд досліджував технічний паспорт на будинок, даний будинок відноситься до категорії колгоспного двору, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свої матері. А судом визнано за ОСОБА_1 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 ,

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що при реєстрації речових прав на підставі рішення суду, вимоги відповідача є надмірними, а відтак, суд вважає, і дії (бездіяльність) державного реєстратора Бадюк Олени В`ячеславівни під час розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію від 07.08.2018 неправомірними, а рішення про відмову у державній реєстрації прав їх обтяжень від 01.03.2019 за № 45763732 таким, що підлягає скасуванню.

Також суд вказує і на інші порушення при прийнятті рішення державним реєстратором про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію від 07.08.2018 за №42419685. Так, що ч.2 ст. 23 Закону передбачено що державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Згідно п. 14 Порядку, у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав (ч. 3 ст. 19 Закону).

Однак, в порушення зазначених норм Відповідачем прийнято рішення щодо зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №42419685 лише 07.08.2019 року, хоча заява ОСОБА_1 за №29473806 прийнята ним 03.08.2018 року о 09:28:56.

Окрім цього, варто зазначити, що з огляду на системне тлумачення норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-ІV, рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є проміжним в процесі державної реєстрації прав та їх обтяжень, заключним етапом процесу державної реєстрації прав та їх обтяжень є прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Оскільки 01.03.2019 року відповідачем винесено рішення № 4576332 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яке прийняте на підставі невиконання рішення від 07.08.2018 року за №42419685 про зупинення розгляду заяви від 03.08.2018 року, тому ці два рішення пов`язані між собою і при визнанні протиправним та скасуванні заключного рішення, аналогічно слід вчинити із проміжним.

Таким чином, задля забезпечення належного спосіб захисту прав Позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Бадюк Олени В`ячеславівни про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію від 07.08.2018 за № 42419685.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження відповідача щодо державної реєстрації є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву, подану ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 , від 03.08.2017 року про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинку по АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду наданих у цьому рішенні.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене і беручи до уваги те, що рішення суду вимагає від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, який є суб`єктом владних повноважень, вчинення певних дій, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання останнього, в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, подати до суду звіт про виконання судового рішення.

З`ясувавши обставини, які мають значення для вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора Бадюк Олени В`ячеславівни під час розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію від 07.08.2018.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Бадюк Олени В`ячеславівни про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію від 07.08.2018 за № 42419685.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Бадюк Олени В`ячеславівни про відмову у державній реєстрації прав їх обтяжень від 01.03.2019 за № 45763732.

3обов`язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.08.2018 реєстраційний номер 29473806.

Зобов`язати Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради протягом місяця, з моменту набрання законної сили цього рішення, подати до суду звіт про його виконання.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Копія вірна

Суддя:

Секретар: