Ухвала суду № 85882396, 26.11.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3629/19

Провадження № 2/0203/1273/2019

УХВАЛА

26 листопада 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.

при секретарі Дзьомі Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі питання щодо самовідводу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «СНАЙПЕРСГРУП» про стягнення заборгованості за договором позики, стягнення безпідставно отриманих коштів,

в с т а н о в и в:

22 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «СНАЙПЕРСГРУП» про стягнення заборгованості за договором позики, стягнення безпідставно отриманих коштів.

31 жовтня 2019 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Розглянувши матеріали справи, доходжу наступного висновку.

Згідно з п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною першою статті 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст.40 ЦПК України.

Нормами статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про неупередженість суду навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, п.26), важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, п. 45). Зазначене зумовлює необхідність відводу судді не лише, коли є докази його неупередженості, а й коли з об`єктивних причин можуть виникнути достатні сумніви в його неупередженості.

Статтею третьою Європейського статуту судді передбачено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й сприйматись будь-ким як неупереджений.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 30 000 дол. США.

Після відкриття провадження у справі та вирішення питань із забезпечення позову, суд з`ясував, що з відповідачем у даній справі, ОСОБА_2 , знайомий особисто, разом навчались і деякий час приятелювали, отже, з метою запобігання можливим висновкам про те, що я будь-яким чином, прямо чи побічно, зацікавлений у результатах розгляду цієї справи, тобто з метою усунення обставин, які можуть викликати сумніви у моїй об`єктивності та неупередженості, вважаю за необхідне заявити в рамках даної справи самовідвід. Ця обставина не була помічена суддею на стадії відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заявити самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «СНАЙПЕРСГРУП» про стягнення заборгованості за договором позики, стягнення безпідставно отриманих коштів.

Матеріали цивільної справи передати до канцелярії Кіровського районного суду м.Дніпропетровська для здійснення повторного авторозподілу судової справи між суддями.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Католікян