Рішення № 85877969, 26.11.2019, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1100/18

Провадження № 2/282/198/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді: П.І. Гуцала

за участю секретаря судового засідання: І.В. Грушак

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства імені Пархоменка, інтереси якого представляє Герасимов Петро Олександрович до Державного реєстратора відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Харковини Алли Іванівни, треті особи, що не заявляють самостійних вимогна предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Любар», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач зазначає, що 25 березня 2005 року між ПСП ім. Пархоменка, та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки товарного сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1823182400:05:001:0027, площею 2,7852 га., що розташована на території Вигнанської сільської ради Любарського району Житомирської області.

Земельна ділянка, кадастровий номер 1823182400:05:001:0027 належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 144515.

На підтвердження факту прийому-передачі земельної ділянки в оренду ПСП ім. Пархоменка між Позивачем та ОСОБА_3 25 березня 2005 року було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.

Договір оренди від 25 березня 2005 року, був зареєстрований у Любарському районному відділі ЖРФ ЦДЗК. про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2007 р. № 040721300304.

Договір оренди від 25 березня 2005 року, було укладено строком на п`ять років. Однак, згідно з додатковою угодою від 15.02.2010 року до договору оренди від 25 березня 2005 року, яка була укладена між Позивачем та ОСОБА_3 , строк дії договору оренди від 25 березня 2005 року, продовжено на 10 років до 01 березня 2020 р. включно.

Додаткова угода від 15.02.2010 року до договору оренди від 25 березня 2005 року, була зареєстрована у Відділі Держкомзему у Любарському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.02.2011 р. № 10182318244000442.

В подальшому право власності на вказану земельну ділянку набула ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , про що приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Житомирської області Соляр В.М. 26.04.2016 ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

27.04.2016 року, тобто в період дії договору оренди від 25 березня 2005 року, між ОСОБА_2 , та ТОВ «Агро-Любар» було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1823182400:05:001:0027. Право оренди за вказаним договором оренди було зареєстровано державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області Ніколайчук О.М. на підставі прийнятого останнім рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29674003 від 19.05.2016 року. Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.02.2018 р. № 115585727

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 року, у справі № 806/1531/17, вказані дії державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області Ніколайчук О.М., було визнано протиправними, а рішення про державну реєстрацію прав та р обтяжень індексний номер 29674003 від 19.05.2016 року скасовано.

28.02.2018 року під час перевірки ПСП ім. Пархоменка наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів щодо державної реєстрації договору оренди від 27.04.2016 року, було встановлено, що належна Позивачу на праві користування земельна ділянка знову передана в оренду ТОВ «Агро-Любар», проте вже за іншим договором оренди від 27.10.2017 року. Право оренди було зареєстровано 30.10.2017 року державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної Державної адміністрації Житомирської області Харковиною Аллою Іванівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37927747 від 03.11.2017 року, номер запису про інше речове право - 23171234.

На підставі викладеного, ПСП ім. Пархоменка вважає вказані дії державного реєстратора Відділу економічного розвитку. інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Харковини Алли Іванівни протиправними та просить суд:

-Визнати протиправним та скасувати рішення держаного реєстратора Відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Харковини Алли Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37927747 від 03.11.2017 року, номер запису про інше речове право № 23171234. щодо здійснення державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Любар», код ЄДРПОУ 35365910. прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1823182400:05:001:0027 площею 2, 7852 га.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. Позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 , у судове засідання на розгляд справи не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечує проти розгляду справи по суті.

Представник третьої особи ОСОБА_2 , адвокат Мазуренко Ю.П., у судове засідання на розгляд справи не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю.

Представник третьої особи ТОВ «Агро-Любар» у судове засідання на розгляд справи не з`явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від нього також не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 144515, власником земельної ділянки розміром 2,7852 га., яка розташована на території Вигнанської сільської ради Любарського району Житомирської області є ОСОБА_3 .

Як вбачається з договору оренди землі від 25 березня 2005 року орендодавець ОСОБА_3 з одного боку та орендар Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Пархоменка з другої сторони уклали договір, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Вигнанської сільської ради загальною площею 2,7852 га., строком на 5 років. Договір був зареєстрований у Любарському районному відділі ЖРФЦДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2007 року за № 040721300304.

15 лютого 2010 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Пархоменка укладено додаткову угоду про продовження та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25 березня 2010 року та продовжено строк дії договору на 10 років по 01 березня 2020 року. Зміни до договору зареєстровано у відділі Держкомзему у Любарському районі, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 22 лютого 2011 року № 182318244000442.

26 квітня 2016 року приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Житомирської області Соляром В.М., на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 1823182400:05:001:0027, площею 2,7852 га., яка розташована на території Вигнанської сільської ради.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 115585727 від 28.02.2018 року, власником земельної ділянки, яка розташована на території Вигнанської сільської ради Любарського району з кадастровим номером 1823182400:05:001:0027, площею 2,7852 га., є ОСОБА_2 . 30 жовтня 2017 року, державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Харковиною Аллою Іванівною проведено реєстрацію договору оренди землі від 27.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Любар» та ОСОБА_2 , строком на 25 років. Підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37927747 від 03.11.2017 року, державного реєстратора Відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Харковини Алли Іванівни, номер запису про інше речове право: 23171234.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 125 ЗК України (в редакції чинній на момент укладення та державної реєстрації договору оренди землі від 25.03.2005 року), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції що діяла до 01.01.2013 року) - договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 202 ЗК України (в редакції що діяла до 01.01.2013 року), державна реєстрація земельних ділянок здійснювалась у складі державного реєстру земель, що складався з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до ст. 204 ЗК України (в редакції що діяла до 01.01.2013 року), порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (що діяла до 01.01.2013 року), книга записів відкривається та ведеться: у паперовому вигляді - територіальним органом Держземагентства.

Таким чином, в 2007 році та 2010 році реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки, у тому числі договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась територіальними підрозділами Держземагенства.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З 2013 року державну реєстрацію прав на земельні ділянки покладено на Укрдержреєстр, повноваження якого закріплено в Положенні про Державну реєстраційну службу, затвердженому Указом Президента України від 06.04.2011року № 401/2011.

Згідно роз`яснення Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами» встановлено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 01.01.2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки має безпосередній доступ та користується відомостями Державного земельного кадастру у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте відповідачі не надали суду доказів відносно того, що при реєстрації оспорюваного договору оренди землі державним реєстратором було здійснено запит до відділу Держземагенства та, відповідно, отримано відповідь про відсутність реєстрації договорів оренди на зазначену земельну ділянку.

Також відповідачами не надано доказів визнання недійсним, розірвання чи припинення дії договору оренди землі від 25 березня 2005 року укладеного між ОСОБА_3 , та ТОВ «Агро-Любар» на час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.11.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно правової позиції, викладеної ВСУ у справі № 6-162ц13, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України, визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено факт існування одночасно двох правочинів щодо однакового об`єкту договору та зобов`язань, що суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов`язань по двом договорам одночасно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме державний реєстратор як суб`єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідач під час прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснив подвійну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державним реєстратором Відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Харковиною Аллою Іванівною, всупереч вимогам чинного законодавства належним чином не перевірено факт вже зареєстрованого права оренди на спірну земельну ділянку та зареєстровано новий договір у зв`язку з чим вимога позивача про визнання протиправними дії державного реєстратора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора Відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Харковини Алли Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 23171234 від 30.10.2017, щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1823182400:05:001:0027 на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Любар» та ОСОБА_2 , договору оренди землі є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 203, 215, 792 Цивільного кодексу України, ст. 13, 18, 20, 27, 32 Законом України «Про оренду землі», ст. 3, 10, 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 125, 202, 204 Земельного кодексу України, ст. 10, 21, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення держаного реєстратора Відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Харковини Алли Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37927747 від 03.11.2017 року, номер запису про інше речове право № 23171234, щодо здійснення державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Любар», код ЄДРПОУ 35365910, прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1823182400:05:001:0027 площею 2,7852 га.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя П.І. Гуцал