Рішення № 85862768, 12.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 листопада 2019 року справа №826/15468/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доКабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач, КМУ)третя особаФонд державного майна України (далі по тексту - третя особа)провизнання протиправною та нечинною постанови КМУ від 21 березня 2018 року №190 "Деякі питання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад"В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною оскаржувану постанову відповідача, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вказаною постановою порушуються його права та інтереси, як претендента на зайняття відповідних посад, в частині безпідставного припинення належно розпочатих і проведених конкурсних відборів, що позбавило права претендувати на подальше призначення на посади незалежних членів наглядових рад; ні програма діяльності КМУ, ні план пріоритетних дій Уряду на 2018 рік не містять положень відносно необхідності реформування процедур призначення керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад, у тому числі шляхом внесення змін до існуючих постанов КМУ від 03 вересня 2008 року №777 "Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки" та до Порядку проведення конкурсного відбору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду України від 25 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі; призначено підготовче судове засідання.

Відповідач у письмовому відзиві на адміністративний позов зазначив, що приймаючи оскаржувану постанову діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством; припинення розпочатих конкурсних відборів, в яких приймав участь позивач не позбавляє його права стати переможцем відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради, проведених в подальшому з дотриманням змін, визначених постановою.

Третьою особою подано до суду письмові пояснення, у яких зазначено про безпідставність позовних вимог та про правомірність прийняття КМУ оскаржуваної постанови.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні призначеному на 23 жовтня 2019 року, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника та неприбуття представників відповідача та третьої особи, на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року закрито провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог щодо скасування положень пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2018 року №190 "Деякі питання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад", а саме: 1) розпочаті до набрання чинності цією постановою конкурсні відбори керівників особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад підлягають припиненню; 2) комітет з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств визначає претендентів на посади керівників особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки, кандидатури переможців відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради особливо важливого для економіки суб`єкта господарювання державного сектору економіки та висловлює позицію щодо кандидатури представника держави до складу такої наглядової ради після проведення відповідних відборів з урахуванням змін, затверджених цією постановою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Судом встановлено, що в період з 20 жовтня 2017 року по 24 листопада 2017 року, на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" Фондом державного майна України оголошено конкурсні відбори претендентів на зайняття посад незалежних членів наглядових рад ПАТ "Запоріжжяобленерго", ПАТ "Миколаївобленерго", АК "Харківобленерго", ПАТ "Центренерго", ПАТ "Турбоатом".

ОСОБА_1 приймала участь у відповідних конкурсних відборах та була визнана кандидатурою для подальшого визначення переможцем, що підтверджується рішеннями Конкурсної комісії Фонду державного майна України, а саме Протоколами від 01 лютого 2018 року №3, від 16 лютого 2018 року №3, від 21 лютого 2018 року №3, від 28 лютого 2018 року №3, від 06 березня 2018 року №3 та від 13 березня 2018 року №3.

Фондом державного майна України, як суб`єктом управління відповідними об`єктами державної власності передано відповідні документи про кандидатури до Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств, для визначення переможців.

21 березня 2018 року КМУ прийнято постанову №190 "Деякі питання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад", якою вносено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, у тому числі до постанов КМУ від 03 вересня 2008 року №777 "Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки" та до Порядку проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та їх призначення, а також проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що пропонуються суб`єктом управління об`єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради, затвердженого постановою КМУ від 10 березня 2017 року №142 "Деякі питання управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі", та встановлено, що: 1) розпочаті до набрання чинності цією постановою конкурсні відбори керівників особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад підлягають припиненню; 2) комітет з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств визначає претендентів на посади керівників особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки, кандидатури переможців відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради особливо важливого для економіки суб`єкта господарювання державного сектору економіки та висловлює позицію щодо кандидатури представника держави до складу такої наглядової ради після проведення відповідних відборів з урахуванням змін, затверджених цією постановою; 3) суб`єкти управління об`єктами державної власності подають до Кабінету Міністрів України інформацію про припинення повноважень члена наглядової ради особливо важливого для економіки суб`єкта господарювання державного сектору економіки не пізніше ніж через п`ять днів після їх припинення (далі по тексту - Постанова).

Листом від 03 квітня 2018 року №2413-07/14591-03 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повернуло до Фонду державного майна України пропозиції щодо кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад разом з поданою конкурсною документацією з метою проведення конкурсних відборів керівників особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад на підстав пунктів 1, 2 Постанови.

Вирішуючи позов по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як зазначено судом вище, провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування положень пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2018 року №190 "Деякі питання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад", а саме: 1) розпочаті до набрання чинності цією постановою конкурсні відбори керівників особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад підлягають припиненню; 2) комітет з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств визначає претендентів на посади керівників особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки, кандидатури переможців відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради особливо важливого для економіки суб`єкта господарювання державного сектору економіки та висловлює позицію щодо кандидатури представника держави до складу такої наглядової ради після проведення відповідних відборів з урахуванням змін, затверджених цією постановою, закрито.

У свою чергу, підстави для скасування оскаржуваної постанови у повному обсязі відсутні, оскільки позовна заява не містить нормативного обґрунтування факту порушення чи обмеження прав та інтересів позивача.

Так, завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий у відношенні будь-якої особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку суб`єкта владних повноважень.

Під порушенням прав і свобод фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти негативні наслідки, що були спричинені рішенням, діями чи бездіяльністю органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова застосована до неї в частині безпідставного припинення належно розпочатих і проведених конкурсних відборів, що позбавило його права претендувати на подальше призначення на посади незалежних членів наглядових рад.

При цьому, будь-якого обґрунтування наявності порушеного права позивача оскаржуваною постановою, за виключенням пунктів 1 та 2, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позовні вимоги нормативно і документально не підтверджуються, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код відсутній);

Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/19, ідентифікаційний код 00032945).

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов