Рішення № 85862360, 22.11.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/904/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Чернівецькій області №19/ДС від 03.07.2019р., яким його було звільнено з посади державної служби - головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Чернівецькій області поновити його на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Чернівецькій області виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним наказом його звільнено з посади державної служби на підставі положень Закону України «Про державну службу» - за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом, відсутність без поважних причин на службі 18.04.2019р. більше трьох годин; використання повноважень в особистих інтересах інших осіб; порушення присяги державного службовця.

Позивач вважає наказ про його звільнення незаконним, оскільки, на його думку, його прийнято на підставі необґрунтованих висновків дисциплінарної справи.

Крім того, зазначає, що його не повідомляли про проведення службового розслідування, жодних пояснень щодо вчинення ним дисциплінарного проступку та порушення присяги державного службовця ним надано не було, про розгляд дисциплінарної справи щодо нього повідомлений не був та під час розгляду дисциплінарної справи не був присутнім. У зв`язку з цим, вважає, що відповідачем не було дотримано процедури його звільнення, а тому всі акти та висновки, прийняті дисциплінарною комісією не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З приводу підстав його звільнення позивач, посилаючись, зокрема, на практику Верховного Суду, зазначає, що санкцію у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарного проступку слід розглядати як винятковий та виключний захід, який має застосовуватися лише в тих випадках, коли характер вчиненого проступку, з врахуванням усіх факторів, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також інші обставини справи, свідчать про неможливість та/або недоцільність продовження перебування такої особи на вказаній посаді. При цьому вказує, що ним не було вчинено дисциплінарного проступку, а підстав, за яких будь-які дії, вчинені ним під час виконання службових обов`язків на посаді держаного службовця можна кваліфікувати як порушення присяги, відповідачем не встановлено. У зв`язку з цим позивач вважає, що притягнення його до відповідальності відповідно до п.1, 9, 12 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» - є протиправним та безпідставним.

У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що звільнення його з посади відбулося неправомірно, а тому наявні підстави для поновлення його на роботі та стягнення грошових коштів за вимушений прогул.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки зазначає, що передумовою звільнення позивача з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення були порушення, встановлені внаслідок проведеної тематичної перевірки та розгляду матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарною комісією ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Також вказує, що посилання позивача на необізнаність стосовно роботи та документів дисциплінарної комісії ГУ ДФС у Чернівецькій області, не забезпечення його можливістю надати пояснення по суті виявлених порушень та те, що він не запрошувався на розгляд питань, які розглядалися під час засідання дисциплінарної комісії спростовуються доказами, які сформовані ГУ ДФС у Чернівецькій області у дисциплінарну справу №8 ОСОБА_1 .

Крім того, посилаючись на обставини, встановлені в ході провадження дисциплінарної справи та відображені у протоколі, відповідач зазначає, що комісією встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку щодо неналежного виконання посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актами, саме:

- відсутність без поважних причин на службі 18.04.2019р. більше трьох годин (з 15.00 год. по 18.00 год.);

- використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

- порушення Присяги державного службовця.

З приводу посилань позивача щодо обов`язку ГУ ДФС у Чернівецькій області провести стосовно нього службове розслідування, відповідач вказує на підстави, які вказані в ч.1 ст.71 Закону України "Про державну службу", які передбачають обов`язкове проведення службового розслідування у разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді.

З указаних підстав, відповідач вважає, що міра відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним дисциплінарних проступків відповідає змісту видів проступків, які встановлені статтею 66 Закону України "Про державну службу", звільнення відбулося з дотриманням процедури, а тому позов не підлягає задоволенню.

В ході розгляду справи позивачем подано відповідь на відзив, у якій той, крім доводів, аналогічних тим, які викладені у позові, зазначає, також про необґрунтованість посилань дисциплінарної комісії у протоколі засідання на матеріали кримінального провадження, оскільки, такі обставини комісією не досліджувалися, відтак не можуть вважатися встановленими.

Ухвалою суду від 23.09.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

Ухвалою від 16.10.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебував на державній службі ГУ ДФС у Чернівецькій області та відповідно до наказу №112-О від 27.06.2017р. його переведено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Чернівецької ОДГП управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області з 29.06.2017р. (а.с.48 зворот).

З матеріалів справи видно, що 15.03.2010р. позивач склав Присягу державного службовця (а.с.74).

12.12.2016р. позивач підписав заяву, згідно якої підтвердив, що прочитав, зрозумів та зобов`язується виконувати Правила етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затверджені наказом ДФС України «Про затвердження Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС» від 01.12.2016 року № 979 (а.с.49).

23.02.2016р. позивач засвідчив, що ознайомився із Правилами етичної поведінки державний службовців, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016р. №65 (а.с.48).

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області №154-О від 10.08.2017р. ОСОБА_1 призначений на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області з 11.08.2017р. (а.с.72).

Начальником відділу з питань запобігання та виявлення корупції Д.Правоторовим на ім`я начальника ГУДФС у Чернівецькій області В.Шпака складено Доповідну записку №51/вн/24-13-25-15 від 31.05.2019р., у якій зазначено про те, що на виконання вимог наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області від 23.04.2019р. №300 «Про проведення внутрішньої тематичної перевірки» робочою групою проведено внутрішню тематичну перевірку інформації, зазначеної у службовій записці відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Чернівецькій області від 22.04.2019р. №29/вн/24-13-25-15 щодо встановлення осіб, дії чи бездіяльність яких призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і ефективності контролю за дотриманням підлеглими антикорупційного законодавства як безпосереднім керівником посадової особи, так керівником структурного підрозділу ГУ ДФС (а.с.54-56).

У зазначеній вище Доповідній записці зазначено пропозицію ініціювати перед Дисциплінарною комісією ГУ ДФС у Чернівецькій області дисциплінарне провадження у відповідності до Закону України від 10.12.2015р. №889-VІІІ «Про державну службу» стосовно головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_1 та інших посадових осіб, згідно з переліком, за неналежне виконання обов`язків (а.с.54-56).

На виконання резолюції начальника ГУДФС у Чернівецькій Шпака В.П. супровідним листом начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Правоторова Д. №51/вн/24-13-25-15 від 04.06.2019р. - голові Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Чернівецькій області Матіосу І. направлено копію Доповідної записки №51/вн/24-13-25-15 від 31.05.2019р. та акту про результати перевірки від 23.05.2019р. №3/вн/24-13-25-20 "Щодо встановлення обставин, які призвели до вчинення корупційних правопорушень працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області" (а.с.53).

На підставі наказу "Про відкриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 " від 05.06.2019р. №11/ДС відкрито дисциплінарне провадження щодо неналежного виконання посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_1 Крім того, Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Чернівецькій області доручено в повному обсязі визначити ступінь вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку та надати пропозиції щодо накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (а.с.68).

Головному державному ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області С.Мензаку повідомлено про необхідність з`явитись 24.06.2019р. о 12год.00хв. за адресою: м. Чернівці , вул . АДРЕСА_3 , каб . 430 для надання пояснення з приводу дисциплінарного провадження, відкритого щодо неналежного виконання ним службових обов`язків. Вказане повідомлення отримано ОСОБА_1 24.06.2019р., що підтверджується його підписом (а.с.69).

Згідно з заявою на ім`я начальника ГУДФС у Чернівецькій області, ОСОБА_1 відмовився подавати пояснення щодо дисциплінарного провадження відносно нього (а.с.70).

24.06.2019р. головним державним ревізором-інспектором відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУДФС у Чернівецькій області І.Кермач та головним державним ревізором-інспектором відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУДФС у Чернівецькій області І.Кавулею складено та підписано Акт про відмову від підпису про ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження відкритого відносно нього згідно наказу №11/ДС від 05.06.2019р. (а.с.71).

Згідно Протоколу засідання Дисциплінарної комісії ГУ ДФС у Чернівецькій області від 25.06.2019р. комісією за наслідками розгляду дисциплінарної справи (порядку денного) вирішено:

1. Встановити, що факт вчинення дисциплінарного проступку головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_1 щодо неналежного виконання посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актами, а саме:

- відсутність без поважних причин на службі 18.04.2019р. більше трьох годин (з 15.00год. по 18.00год.);

- використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

- порушення Присяги державного службовця.

2. Ознайомити ОСОБА_1 з матеріалами дисциплінарної справи.

3. Одноголосно вирішили внести пропозицію у вигляді подання начальнику ГУ ДФС у Чернівецькій області Шпака В.П. щодо застосування до головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області Мензака С.С. на підставі ст.65, ст.66 та ст.77 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби - за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні ним своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, а саме:

- ст.65 п.2.12 Закону - відсутність без поважних причин на службі 18.04.2019 більше трьох годин;

-ст.65 п.2.9 Закону - використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

- ст.65 п.2.1 Закону - порушення Присяги державного службовця (а.с.108-115).

На ім`я начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області Шпака В.П. внесено подання за підписом голови Дисциплінарної комісії ГУ ДФС у Чернівецькій області №6/24-13-00/ДК від 26.06.2019р., згідно з яким за вище наведені порушення комісія рекомендує застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби (а.с.121-122).

Згідно з наказом від 03.07.2019р. №19/ДС головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області Мензака С.С. звільнено з посади державної служби на підставі п.4 ст.87 Закону України "Про державну службу" - за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актам, згідно п.12 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу" - відсутність без поважних причин на службі 18.04.2019р. більше трьох годин; п.9 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу" - використання повноважень в особистих інтересах інших осіб; п.1 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу" - порушення присяги державного службовця (а.с.123).

Позивач вважає, що його звільнено неправомірно, зокрема, з порушенням процедури та за відсутності підстав, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.1 ст.8 Закону №889, державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

В ч.1 ст.64 Закону №889 визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Вимогами ч.1 ст.65 Закону №889 передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 ст.65 Закону №889 встановлені види дисциплінарних проступків, зокрема, пункт 1 встановлює такий вид дисциплінарного проступку як порушення Присяги державного службовця, пункт 9 - використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; пункт 12 - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

До державних службовців згідно з ч.1 ст.66 Закону №889 застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 3 ст.66 Закону №889 зазначено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Таким чином, системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновків, що об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства і свідчать про невиконання або неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №889 дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Статтею 74 Закону №889 визначені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення. Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Питання ініціювання дисциплінарного провадження в силу ч.1 ст.68 Закону №889 Закону віднесено до повноважень суб`єкта призначення, про що приймається відповідне рішення.

Відповідно до ст.73 Закону №889 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

З матеріалів справи видно, що дисциплінарне провадження щодо позивача ініційоване на підставі наказу начальника ГУДФС у Чернівецькій області у зв`язку з надходженням доповідної записки начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції від 31.05.2019р.

Згідно з ч.2 ст.73 Закону №889 дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;

11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);

12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

В силу ч.3 ст.73 Закону №889 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

З матеріалів справи видно, що дисциплінарна справа щодо позивача містить наведені у ч.2 ст.73 Закону №889 документи, крім того, за результатом її розгляду складено подання з відповідними рекомендаціями.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідачем дотримано процедуру здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача.

Державний службовець в силу ч.6 ст.74 Закону №889 має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Натомість, позивач, як підтверджує Акт від 24.06.2019р., наявний в матеріалах справи, від ознайомлення з дисциплінарною справою відмовився, при цьому, посилається на те, що відповідач не надав такої можливості позивачу, що в його розумінні є підставою вважати про порушення відповідачем процедури здійснення дисциплінарного провадження щодо нього. Однак, суд зазначає, що ознайомлюватись чи не ознайомлюватись з такими матеріалами залежить виключно від волевиявлення державного службовця. В даному випадку відмова позивача від такого ознайомлення не свідчить про порушення порядку притягнення його до відповідальності з цих підстав.

Крім того, позивач зазначає, що йому не надано можливість дати пояснення по суті виявлених порушень, натомість матеріали дисциплінарної справи містять заяву, написану ОСОБА_1 про відмову надавати пояснення по дисциплінарному провадженні на підставі ст.63 Конституції України (а.с.70).

При цьому, суд зауважує, що за правилами ст.76 Закону №889 державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Натомість, з матеріалів справи слідує, що позивач таким правом не скористався.

Відповідно до п.1 ст.77 Закону №889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Відповідно до ч.2 ст.77 Закону №889 у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Підстави для припинення державної служби визначені ст.83 Закону №889, в тому числі і з ініціативи суб`єкта призначення (ст.87 Закону №889).

Згідно з ч.1 ст.87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

З матеріалів дисциплінарної справи слідує, що з метою встановлення ступеня та характеру вини позивача дисциплінарна комісія, зокрема, досліджувала акт внутрішньої тематичної перевірки від 23.05.2019р. №3/вн/24-13-25-20 (а.с.57-67).

Згідно змісту вказаного акту слідує, що за інформацією, отриманою від правоохоронних органів, встановлено, що 19.04.2019р. о 15год. 30хв. слідчими ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому спільно із працівниками СБУ у Чернівецькій області в результаті розслідування кримінального провадження №62019240000000256 від 02.04.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України затримано головного державного ревізора інспектора управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС Мензака С.С. за одержання неправомірної вигоди у розмірі 700дол. США у ході проведення контрольно-перевірочних заходів відносно ФОП ОСОБА_2 та не притягнення останнього до відповідальності (а.с.59).

Згідно змісту акту від 23.05.2019р., листом від 02.05.2019р. №3751/1-2 з Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м.Хмельницькому направлено для виконання до ГУ ДФС ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Сарбея О.Ф, від 26.04.2019р., в якій зазначено, що ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище у власних інтересах, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, надання законності своїм діям щодо проведення перевірки у ФОП ОСОБА_2 , діючи умисно, створив умови для передачі йому неправомірної вигоди. З цією метою ОСОБА_1 підготував зразок заяви від 08.04.2019р. до ГУ ДФС від імені ОСОБА_5, який незадовго до цього виконував для ОСОБА_2 різного роду роботи без належного оформлення та мав із ним конфлікт з приводу оплати виконаної роботи (а.с.60).

Крім того, в акті від 23.05.2019р. вказано, що 18.04.2019р. працівниками ГУ ДФС ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у ході перевірки за скаргою ОСОБА_5 відповідно службових повноважень та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №649-р, у с.Брусенки, Кіцманського району, Чернівецької області проведено обстеження дотримання законодавства про працю ФОП ОСОБА_2 , під час якого виявлено факт використання останнім найманої праці без укладення трудового договору. Після проведення зазначеної перевірки, 18.04.2019р. близько 15год.20хв. у ході розмови із ОСОБА_2 , що відбулася в його автомобілі, на вул.Горького, поблизу площі Філармонії у м.Чернівці, ОСОБА_1, висунув останньому вимогу про необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 600-700 дол. США, за не відображення порушень трудового та податкового законодавства, що виявлені у ході перевірки діяльності ФОП та невжитгя заходів реагування з цього приводу. Надалі, з метою реалізації злочинних намірів щодо отримання неправомірної вигоди, 19.04.2019р. близько 15год.15хв., ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_2 та в автомобілі останнього, на площі Філармонії у м.Чернівці, навпроти гуртожитку №1 Буковинського державного медичного університету, куди під час телефонної розмови вказав останньому прибути, отримав від нього обумовлену раніше суму неправомірної вигоди в розмірі 700дол. США. Після отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 19.04.2019р. о 15год. 20хв. був затриманий працівниками правоохоронних органів, а предмет неправомірної вигоди, яким він заволодів вилучено.

На підставі зазначеної інформації робочою групою встановлено також факт відсутності без поважних причин на службі 18.04.2019р. більше трьох годин (з 15.00год. по 18.00год.) головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС Мензака С.С. (а.с.66).

З наведених вище обставин та матеріалів дисциплінарної справи, враховуючи також відмову позивача від спростування обставин, які досліджувалися в межах спірного дисциплінарного провадження, суд вважає, що комісія дійшла правильних висновків щодо встановлення факту відсутності без поважних причин на службі 18.04.2019р. більше трьох годин (з 15.00год. по 18.00год.) та використання позивачем повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (а.с.120).

З приводу висновку щодо порушення Присяги державного службовця суд зазначає наступне.

З матеріалів справи видно, що позивачем 15.03.2010р. складено Присягу державного службовця.

Частиною 1 статті 36 Закону №889 встановлено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить його суб`єктивне ставлення невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Відтак, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 803/1048/16 (№ К/9901/19998/18) та від 24 квітня 2018 року у справі № 804/1365/16 (№ К/9901/10466/18).

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на те, що комісією, кваліфікуючи дії позивача як порушення Присяги, не конкретизовано, який саме проступок позивача мається на увазі, як і не наведено ґрунтовних та достатніх мотивів для такої кваліфікації. Матеріали дисциплінарної комісії, а саме висновок, подання та оскаржуваний наказ таких аргументів також не містять.

Зважаючи на це, суд погоджується з доводом позивача, викладеним у позові, щодо необґрунтованості рішення про його звільнення в цій частині, а саме з підстави порушення присяги державного службовця.

Разом з тим, як вже зазначалось вище звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 Закону №889, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Однією з підстав звільнення позивача з посади відповідач зазначив п.12 ч.2 ст.65 Закону №889, а саме відсутність без поважних причин на службі 18.04.2019р. більше трьох годин і суд також дійшов висновку про доведеність факту відсутності позивача на службі цього дня.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що звільнити державного службовця на підставі п.12 ч.2 ст.65 Закону №889 можливо лише в разі вчинення останнім прогулу повторно протягом року, однак матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем зазначеного проступку систематично (повторно протягом року), у зв`язку з цим, суд вважає, що рішення про звільнення з причин прогулу є також необґрунтованим.

Проте, в ході дисциплінарного провадження комісією встановлено іншу підставу для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, передбачену пунктом 9 ч.2 ст.65 Закону №889, а саме: використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Такий проступок підтверджується матеріалами дисциплінарної справи, не спростований позивачем в ході дисциплінарного провадження та в ході судового розгляду, у зв`язку з цим, суд доходить висновку, що в цій частині рішення відповідача є обґрунтованим та правомірним.

Згідно ч.1 ст.71 Закону №889 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд вважає, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду також доводи позивача щодо не проведення щодо нього службового розслідування, оскільки, в даному випадку підстав, за яких Закон №889 визначає таку процедуру обов`язковою не встановлено.

За правилами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладені вище висновки щодо правомірності оскаржуваного рішення в частині звільнення позивача з підстав використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб , та необґрунтованості підстав звільнення в іншій частині, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ про звільнення позивача в частині формулювання причин звільнення: відсутність без поважних причин на службі 18.04.2019 більше трьох годин (з 15.00 год по 18.00 год) та порушення Присяги державного службовця.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи те, що судом встановлено, що позивача звільнено зі служби правомірно, позов в частині поновлення на службі та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що такі вимоги є похідними від визнання протиправним наказу про звільнення позивача.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши вищенаведені положення нормативно-правових актів, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність прийнятого рішення в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення та законність його звільнення з підстави, передбаченої п.9 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу". Натомість позивачем на підтвердження заявлених вимог в частині спростування обставин вчинення ним дисциплінарного проступку доказів не надано.

Відтак, суд, враховуючи вище викладений висновок та висновки щодо необґрунтованості причин звільнення, вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивача звільнено від їх сплати, а інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 19/ДС від 03 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ", в частині формулювання причин звільнення:

- згідно пункту 12 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» - відсутність без поважних причин на службі 18.04.2019 більше трьох годин;

- згідно пункту 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» - порушення Присяги державного службовця.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 19/ДС від 03 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ", в частині формулювання причин звільнення згідно пункту 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» - використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині зобов"язання Головного управління ДФС у Чернівецькій області поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області.

5. Відмовити в задоволенні позову в частині зобов"язання Головного управління ДФС у Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 )

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013)

Суддя В.О. Кушнір