Ухвала суду № 85860395, 11.11.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10031/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., за участі секретаря судового засідання Сухан Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання директора товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер» ОСОБА_4., про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017070000000208,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Партнер» звернулося до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017070000000208, яке мотивоване тим, що 08.05.2019 року старшим о/у Мукачівського РВ Управління СБ України в Закарпатській області майором Грицак Василем Васильовичем директору ТОВ «Партнер» - Харченко Олександру Олександровичу було вручено ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 05.07.2018 року про накладення арешту на майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та належить ТОВ «Партнер» в рамках кримінального провадження № 12017070000000208.

Вказує, що ТОВ «Партнер» є власником вбудованого нежитлового приміщення літери «А», загальною площею 131,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.11.2015 року №48277539 та перебуває в оренді ТОВ «ДЦ Україна» згідно договору оренди №1 від 01.02.2016 року. Орендар - ТОВ «ДЦ Україна» є власником мережі торгових закладів по всій Україні, що здійснює торгівлю товарами побутового вжитку. Жодних договорів з орендарями, що здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу - у ТОВ «Партнер» немає. Водночас, згідно інформаційної довідки з ДРРП та РПВН №165949792 від 08.05.2019 року - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить інформацію лише про об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером №616329821104 за адресою: АДРЕСА_3, що належить ТОВ «Партнер» та має площу 131,7 кв.м., а згідно опису вказано, що приміщення позначені на плані літерою А та цифрами: 1-19,1-19а, 1-20,1-20а, 1-206,1-25.

Водночас, згідно даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстр містить інформацію про ще один об`єкт нерухомого майна, а саме комплекс за реєстраційним номером №1274446, який також розташований за тією самою адресою: АДРЕСА_3, проте згідно описів вказано, що ці приміщення позначені на плані літерами 1-21,1-22,1-23, 1-24 та мають площу 120,30 кв.м. Приміщення ці, за даними реєстру, перебувають у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того, на вказані приміщення вже було накладено арешти у кримінальних справах, зокрема номер запису про обтяження: 11998975 від 28.10.2011, 5614612 від 12.05.2014, 5614264 від 12.05.2014, а також іпотека №7812663 від 28.03.2011 року.

На підставі наведеного просить скасувати арешт нерухомого майна, а саме приміщення за адресою: АДРЕСА_3 власником якого є ТОВ «Партнер» (код за ЄДРПОУ 31230573), накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Монич О.В. від 05.07.2018 року у справі №308/6511/18.

В судове засідання заявник не з`явився, водночас від ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд клопотання без їх участі. Клопотання підтримує повністю та просить його задовольнити.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, власник майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Оскільки заявником таке клопотання про часткове скасування арешту заявлено одночасно зі скаргою на бездіяльність слідчого, така скарга розглядається слідчим суддею та клопотання про скасування арешту майна віднесено до компетенції слідчого судді, в зв`язку з цим, клопотання може бути розглянуто в даному провадженні з метою економії процесуального часу.

Арешт майна може бути скасовано повністю ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст.172 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Управлінням СБ України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12017070000000208 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

05.07.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання слідчого було задоволено, поновлено стороні кримінального провадження №12017070000000208 - слідчому в ОВС 2 відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майору юстиції Глюдзик С.М. процесуальний строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт. Накладено арешт на приміщення, що за адресою: АДРЕСА_3 (приміщення грального залу) власником якого є ТОВ «Партнер», у вигляді заборони подальшого використання даного приміщення для заняття гральним бізнесом.

Із вказаної ухвали слідує, що вказане приміщення має значення речового доказу у кримінальному провадженні №12017070000000208 та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ст..167 КПК України, оскільки було спеціально підшукане, спеціально пристосоване, використовувалось для вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди його вчинення.

В ході судового розгляду клопотання про скасування арешту майна заявником жодним чином не доведено того, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, або що в подальшій дії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Посилання заявника на обмеження прав як власника вищевказаного нерухомого майна не можуть бути підставою для скасування арешту, оскільки майно на яке накладено арешт є речовим доказом у справі.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що заявником не доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, приміщення, що за адресою: АДРЕСА_3, є речовим доказом у справі, у зв`язку з чим арешт вищезазначеного об`єкту нерухомості необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання заявника до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання директора товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер» ОСОБА_4 . , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017070000000208 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак