Ухвала суду № 85859902, 22.11.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

УХВАЛА

241/2419/19

2/241/481/2019

22.11.2019 року смт. Мангуш

Суддя Першотравневого районного суду Донецької області Чудопалова С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк», третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «ОТП Банк», третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її необхідно залишити без руху з огляду на наступне.

Так, в порушення ч. 4 ст.177 ЦПК України позивачем не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», у свою чергу ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем зазначені вимоги закону не виконано і судовий збір не сплачено з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», яким встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору у справах про захист прав споживачів.

Проте відповідно до Закону України «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Положеннями статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

На підставі Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року частина перша статті 5 ЗУ «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав) виключено.

За змістом Закону України «Про судовий збір» зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», вбачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має стаття 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також, суду не зрозуміло, яке відношення взагалі до даного позову має посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів», при поданні клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував обставини зазначені позивачем у клопотанні.

Крім того, згідно із ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч.8 ст.14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч.9 ст.14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Так, зазначену позовну заяву було направлено в електронному вигляді. При цьому вона не містить електронного цифрового підпису, у відповідності до згаданих норм ЦПК України та ч.1 ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 12ст. 6 зазначеного Закону).

Відповідно до ч.1ст.7 вказаного Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Згідно із ст.1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Крім того, п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до п.п.15.15 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У номері "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Станом на листопад 2019 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", що передбачено ч.8 ст.14 ЦПК України.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.

З огляду на викладене, вважаю, що заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви, в ній позивачем зазначений представник позивача, але не зазначено жодних даних представника позивача, ані ім`я та по батькові, ані місцезнаходження або місце проживання чи перебування та інших даних, як цього вимагає п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Згідно до п.4 та 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві повинно бути зазначено зміст позовних вимог, а саме: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивач у позовній заяві просить визнати недійсним з моменту оформлення договір іпотеки укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником, якого є ПАТ «ОТП Банк», але яке відношення до цього договору має позивач не зрозуміло, так як договір укладено з ОСОБА_2 , якому на праві власності, як зазначає сама позивач, належить нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, який і повинен бути позивачем по справі про визнання недійсним договору іпотеки, а не третьою особою, тому як саме його стосується перша вимога зазначена в позові. З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі та листа наданого приватним нотаріусом, щодо заведеної спадкової справи після смерті матері позивача, доданими до позовної заяви, не можливо зробити висновок, яке саме майно перейшло у спадок позивачу, після смерті її матері, і чи є вона спадкоємицею половини майна, яке є предметом договору іпотеки. Отже, позивачем до позову не надано жодних доказів, які б підтверджували вказані нею в позові обставини, а саме про те, що вона повинна бути позивачем по даній справі.

Крім того, в позові не зазначено підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, як того вимагають положення ст. 175 ЦПК України.

Крім того, позивачем до позову надано клопотання про поновлення процесуального строку, який вона просить вважати пропущеним з поважних причин, оскільки тільки у березні 2019 року їй стало відомо про порушення її прав. Доказів на підтвердження доводів щодо пропуску процесуальних строків, окрім зазначення про це в клопотанні, суду не надано, як позивач могла не знати про договір іпотеки, який був укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником, якого є ПАТ «ОТП Банк», щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки в цій справі, суду не зрозуміло, якщо, як зазначає сама позивач в позовній заяві, після смерті її матері у 2014 році, вона була єдиною спадкоємицею, і як вона стверджує половина зазначено майна перейшла їй у спадок, тобто про спірне майно позивач повинна була знати ще з 2015 року, коли була заведена спадкова справа, отже позивач в цьому клопотанні суперечить сама собі. Також, в позові зазначено, що як позивач ОСОБА_1 , так і третя особа ОСОБА_2 проживають за одною адресою, що свідчить про те, що вона не могла не знати про цей договір іпотеки укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником, якого є ПАТ «ОТП Банк».

Тому, доводи щодо поновлення процесуального строку повинні бути доведені позивачем, а суд вже буде враховувати поважність причин пропуску процесуальних строків.

Таким чином, відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Недоліки підлягають усуненню шляхом подання нової редакції позову з його копіями з додатками, засвідчених у передбаченому законом порядку, відповідно до кількості учасників судового розгляду, з усіма усуненими недоліками зазначеними в ухвалі.

Керуючись ст.ст.175,177,185, п.15 Перехідних положень ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк», третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Чудопалова