Рішення № 85857526, 12.11.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11757/19

Провадження № 2/234/2981/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Данелюк О.М.,

при секретарі Антоненко А.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Матюшенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську за правилами загального провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

до

Державний навчальний заклад «Краматорське вище професійне металургійне училище», за юридичною адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпровська, 7а.

про стягнення підвищення посадового окладу та середній заробіток за час затримки, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище про стягнення підвищення посадового окладу та середній заробіток за час затримки.

Із позову вбачається, що позивач працював на посаді викладача в «Краматорському професійному машинобудівному ліцеї». (з жовтня 2011 року Державний навчальний заклад «Краматорське вище професійне металургійне училище»). 15.11.2012 року позивача було звільнено згідно ст.38 КЗпП.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище» є правонаступником «Краматорський професійний машинобудівний ліцей».

Згідно постанови КМУ №643 від 20.04.2007 року «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки», за роботу в вищих професійно - технічних навчальних закладах передбачено 10% підвищення посадового окладу (ставки заробітної плати).

Відповідно до постанови КМУ від 14 червня 2000 року №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково - педагогічних працівників». Посада викладача віднесена до посад педагогічних працівників.

З 01.09.2008 року по 15.11.2012 року, позивач працював на посаді викладача в ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище», і всупереч вимог постанови КМУ №643 від 20.04.2007 року, за жовтень 2011 року роботодавець не сплатив позивачу жодної доплати.

Позивач вважає дії адміністрації училища незаконними, оскільки відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Просить суд стягнути з ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище» на користь позивача не нараховане і не виплачене підвищення посадового окладу у розмірі 10 відсотків в сумі 74грн. та середній заробіток за час затримки виплати грошового підвищення посадового окладу починаючи з 15 листопада 2012 року і до дня винесення рішення.

27.08.2019 року після виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 11.09.2019 року.

17.10.2019 року судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду на 12.11.2019 року о 13:30год.

27.09.2019 року через канцелярію суду від ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище» надійшов відзив на позов з якого вбачається, що відповідач позов не визнає у повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що позивач - ОСОБА_1 , 01.09.2008 року був прийнятий на посаду викладача до Краматорського професійного машинобудівного ліцею.

3 01.09.2008 року до 31.10.2011 року позивач працював на посаді викладача в тому закладі освіти та був звільнений 31.10.2011 року. Припинення трудового договору відбулось на підставі п.5 ст.36 КЗпП України. Наказ по Краматорському машинобудівному ліцею від 20.10.2011 №43-Л та особова заява на звільнення датована 20.10.2011 року.

Про його роботу у цьому закладі освіти свідчать документи:

-табель обліку використання робочого часу за жовтень місяць 2011 року, де відображені робочі дні ОСОБА_1 ; (копія надається)

-розрахунково-платіжна відомості за жовтень 2011 року, де за відпрацьований час йому нарахована та виплачена заробітна плата в повному обсягу (розрахунковий листок з якої і надає Позивач).

Наказом Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації від 06.03.2012 року №448 «Про створення державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище» здійснена реорганізація двох навчальних закладів - Краматорського вищого професійного машинобудівного училища та Краматорського професійного машинобудівного ліцею. Реорганізація здійснювалась шляхом злиття. Слід зазначити, що реорганізація означає припинення діяльності установ, які зливаються та створюється нова юридична особа. Відповідно така установа і була зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 10.10.2011 року. Позивач ОСОБА_1 01.11.2011 року був прийнятий до Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище» відповідно до затвердженого Штатного розпису на посаду викладача на підставі особистої заяви від 01.11.2011 року. А Краматорський професійній машинобудівний ліцей припинив свою діяльність 06.03.2012 року.

Підвищення посадового окладу на 10% за роботу в вищих професійно-технічних навчальних закладах передбачене постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2007 №643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» підлягає нарахуванню та сплаті лише за роботу у певних видах закладах.

На підставі вище викладеного, та у зв`язку з тим, що позивач працював в жовтні 2011 року в Краматорському професійному машинобудівному ліцеї, який не мав статусу вищого професійно-технічного навчального закладу, позовні вимоги щодо стягнення грошового підвищення посадового окладу на 10% за роботу в вищих професійно-технічних навчальних закладах, передбаченого постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2007 №643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» не підлягають задоволенню. Відповідач не визнає позовні вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошового підвищення посадового окладу за жовтень 2011 року на 10% за роботу в вищих професійно-технічних навчальних закладах, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2007 №643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» починаючи з 15.11.2012 і до винесення судом судового рішення з наступних обставин:

Відповідно до частини першої-другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За правилами частини першої статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

В позовній заяві позивач не обґрунтовує пропущення тримісячного строку передбаченого частиною першою-другою статті 233 КЗпП України для стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошового підвищення посадового окладу, та не просить поновити пропущений строк.

Відповідно до статті 223 Кодексу законів про працю України та пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановлено, що до правовідносин у даній справі повинен застосовуватись тримісячний строк звернення до суду з таким позовом і обчислення такого тримісячного строку має здійснюватись з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення права, а оскільки відповідач розрахувався з позивачем з 30.11.2012 року, то перебіг тримісячного строку починається з наступного дня, тобто з 01.12.2012 року, і закінчується 28.02.2013 року. Враховуючи, те що позивач звернувся до суду з даним позовом 08.07.2019 року, тому пропустив тримісячний строк звернення до суду з даних правовідносин, і поважних причин пропуску зазначеного строку позивачем не наведено.

На підставі вище викладеного відповідач вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошового підвищення посадового окладу на 10% за роботу в вищих професійно-технічних навчальних закладах, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2007 №643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» починаючи з 15.11.2012 і до винесення судом судового рішення не підлягають задоволенню.

15.10.2019 року, ОСОБА_1 подав відповідь на відзив відповідача, з якого вбачається, що згідно ст.87 ЗУ «Цивільного кодексу України» юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державний навчальний заклад «Краматорське вище професійне металургійне училище» було створено саме у жовтні 2011 року.

Статтею 91 «Цивільного кодексу України» встановлено, що у юридичної особи правоздатність і дієздатність виникають одночасно від моменту її створення. Таким чином відповідач повинен був дотримуватись умов оплати праці, у тому числі і тих, які передбачені постановою КМУ №643 від 20.04.2007 року, саме з жовтня 2011року. Відповідно до ч.3 ст.36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), у разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Тобто, при реорганізації підприємства відбувається правонаступництво, у т.ч. й в трудових відносинах, а тому підстав для звільнення працівників немає (виняток становлять лише випадки, коли внаслідок реорганізації відбувається скорочення чисельності або штату працівників - за таких обставин проводиться звільнення за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП). Звільняти працівників у зв`язку з реорганізацією підприємства не можна (окрім випадків скорочення), а до їх трудових книжок потрібно внести лише запис про реорганізацію (за аналогією із записом про перейменування підприємства). За таких обставин звільнення відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України суперечить чинному трудовому законодавству і взагалі не могло відбутись, адже Позивач не переводився до іншої юридичної особи, а залишився працювати у тій самій юридичній особі. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України (абз.2 п.19 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.92 р).

У даному випадку, працюючи у «Краматорському професійному машинобудівному ліцеї», починаючи з жовтня 2011 року, дія його трудового договору продовжила діяти вже у реорганізованому училищі (ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище). При цьому з жовтня 2011 року Відповідач повинен був йому сплачувати всі надбавки, підвищення і доплати до посадового окладу передбачені чинним законодавством за роботу в вищих професійно-технічних навчальних закладах. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 доводи своєї позовної заяви, відповіді на відзив підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Матюшенко С.М. в судовому засіданні позов не визнала, підтримала доводи відзиву на позовну заяву. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з 01.09.2008 року до 31.10.2011 року працював на посаді викладача в тому закладі освіти та був звільнений 31.10.2011 року. Припинення трудового договору відбулось на підставі п.5 ст.36 КЗпП України. Наказ по Краматорському машинобудівному ліцею від 20.10.2011 №43-Л. та особова заява на звільнення датована 20.10.2011 року. (а.с.35-36).

Наказом Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації від 30.06.2011 року № 448 «Про створення державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище» здійснена реорганізація двох навчальних закладів - Краматорського вищого професійного машинобудівного училища та Краматорського професійного машинобудівного ліцею. Реорганізація здійснювалась шляхом злиття. Відповідно така установа і була зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 10.10.2011 року. (а.с.3-7).

Позивач ОСОБА_1 01.11.2011 року був прийнятий до Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище» відповідно до затвердженого Штатного розпису на посаду викладача на підставі особистої заяви від 01.11.2011 року. (а.с.44-45).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення .

Як вбачається із копії розрахункового листа, за жовтень 2011 року, позивач отримав всі належні суми.

У зв`язку з тим, що позивач працював в жовтні 2011 року в Краматорському професійному машинобудівному ліцеї, який не мав статусу вищого професійно-технічного навчального закладу, позовні вимоги щодо стягнення грошового підвищення посадового окладу на 10% за роботу в вищих професійно-технічних навчальних закладах,передбаченого постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2007 №643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» на думку суду не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошового підвищення посадового окладу за жовтень 2011 року на 10% за роботу в вищих професійно-технічних навчальних закладах, починаючи з 15.11.2012 року і до винесення судом судового рішення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За правилами частини першої статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

В позовній заяві позивач не обґрунтовує пропущення тримісячного строку, передбаченого ч.1, 2 ст.233 КЗпП України для стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошового підвищення посадового окладу, та не просить поновити пропущений строк.

Відповідно до статті 223 КЗпП України та пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановлено, що до правовідносин у даній справі повинен застосовуватись тримісячний строк звернення до суду з таким позовом і обчислення такого тримісячного строку має здійснюватись з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення права, а оскільки відповідач розрахувався з позивачем з 30.11.2012 року, то перебіг тримісячного строку починається з наступного дня, тобто з 01.12.2012 року, і закінчується 28.02.2013 року.

Враховуючи, те що позивач звернувся до суду з даним позовом 08.07.2019 року, тому пропустив тримісячний строк звернення до суду з даних правовідносин, і поважних причин пропуску зазначеного строку позивачем не наведено.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012 у справі №1-5/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1цього кодексу викладено наступний правовий висновок: в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 223 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (пункт 1 резолютивної частини рішення).

Відповідно до статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошового підвищення посадового окладу на 10% за роботу в вищих професійно-технічних навчальних закладах, починаючи з 15.11.2012 і до винесення судом судового рішення не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст.7, 10, 12, 13, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.36, 233, 116,117, 1167 КзпП, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище» про стягнення підвищення посадового окладу та середній заробіток за час затримки - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя Краматорського

міського суду: О.М. Данелюк