Ухвала суду № 85855289, 22.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 листопада 2019 року м. Київ № 320/5864/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку оскарження відмови УСЗН Білоцерківської РДА Київської області у встановленні йому статусу інваліда війни та видачі видачею посвідчення, просив зобов`язати відповідача встановити йому такий статус та видати відповідний документ.

Ухвалою суду від 28.10.2019 позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст.171 КАСУ, позивачеві визначено спосіб для усунення її недоліків шляхом подання наступних документів: копії первинних документів про включення позивача до складу формувань Цивільної оборони (накази про відрядження; розпорядження про відрядження в зону відчуження; особовий рахунок працівника; табель обліку облікового часу, тощо); подання позовної заяви, оформленої з дотриманням ст.160 КАСУ із викладенням обставин підстав та періоду перебування в зоні відчуження з наданням підтверджуючий цей факт документів; деталізований виклад обставин з приводу того, ким, коли та у якій період заявник був безпосередньо залучений до складу формувань Цивільної оборони в період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; надання довідки, виданої відповідними підрозділами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій про залучення ОСОБА_1 до складу ЦО в період аварії на ЧАЕС; обгрунтування порушення прав та інтересів заявника діями, рішенням відповідача із розкриттям змісту порушених прав; надання документу, що посвідчує право заявника на звільнення від сплати судового збору, а також надання власного письмового підтвердження про відсутність даного спору на розгляді іншої судової установи. Крім того, подання копій документів, приєднаних до позовної заяви, посвідчених згідно ст.94 КАСУ.

19.11.2019, на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій об`єднано позов у первісній редакції, який визнано судом невідповідним вимогам ст.160 КАСУ та копії документів, посвідчених позивачем, які були подані разом із позовом.

Вимоги суду про надання первинних документів про включення позивача до складу формувань Цивільної оборони (накази про відрядження; розпорядження про відрядження в зону відчуження; особовий рахунок працівника; табель обліку облікового часу, тощо) та подання позовної заяви, оформленої з дотриманням ст.160 КАСУ ОСОБА_1 , не виконані.

Вказані недоліки є суттєвими та унеможливлюють виконання завдань адміністративного судочинства щодо своєчасного та ефективного розгляду справи, ураховуючи термін, який відведено процесуальним законом для ухвалення рішення, а також вид провадження, у якому здійснюється розгляд справ даної категорії (спрощене без виклику осіб), з огляду на що, суд звертає увагу на таке:

відповідно до ст.370 КАСУ, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Ухвала суду, згідно ст.241 КАСУ є різновидом судового рішення.

Згідно ч.5 ст. 44 КАСУ, учасник справи зобов`язаний виявляти повагу до суду; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені судом, не приховуючи їх.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками. У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року остаточне) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)".

Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі". Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.

У даному випадку право на доступ до правосуддя позивача було поставлено в залежність від його особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили. Позивач на власний розсуд та свідомо розпорядилася своїм правом та не надав суду витребувані документи (докази), що свідчить про його волевиявлення.

Суд наголошує, що вказані документи були обов`язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою судом справи до розгляду з дотриманням положень про її відкриття, економії часу (без додаткового витребування документів) для своєчасного ухвалення рішення.

Так, ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (заява N 66561/01) від 30 березня 2004 року, щодо формального підходу суду зазначив таке: "Суд наголошує, що при застосуванні цієї норми необхідно враховувати конкретні обставини справи". Відповідно, він визнав, що" ст. 35 повинна застосовуватися з певним ступенем гнучкості і без надмірного формалізму". В той же час :" Суд визнав, що норма про вичерпання всіх національних засобів правового захисту не є абсолютною, як і не є такою, що застосовується автоматично; встановлюючи, чи була норма дотримана, необхідно враховувати відповідні обставини

конкретної справи. Це означає, серед іншого, що Суд повинен брати до уваги не лише існування формальних засобів правового захисту в правовій системі відповідної Договірної сторони, а й загальну правову та політичну ситуацію, в якій вони використовуються, та особисті обставини заявника (див. рішення у справі "Акдівар проти Туреччини" від 16 вересня 1996 року, Reports of Judgments and Decisions 1996-IV, с. 1211, параграф 59). Він повинен з`ясувати: "чи при всіх обставинах справи заявник зробив все, чого можна було обгрунтовано очікувати, щоб вичерпати всі національні засоби правового захисту".

Отже рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" акцентує увагу не тільки на запобіганні формалізму судом , але й допускає та виправдовує дії держави щодо запровадження певних регуляторів з урахуванням загальної правової системи. Правова система в Україні побудована таким чином, що суду надано право вирішувати достатньо доказів надано стороною для вирішення спору чи ні, і у разі необхідності витребувати додаткові документи. Праву суду кореспондує обов`язок учасника справи надати такі докази/

За приписами частини п`ятої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. У зв`язку з неусуненням позивачкою недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (код 03193755, м. Біла церква, вул. Тімірязєва, 2) про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити певні дії , - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.