Рішення № 85854999, 13.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000194

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Тур Т.О.,

за участі представників:

позивача Каверіна С.М. ,

відповідача Бєляєва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить:

- визнати протиправним рішення відповідача, викладене в листі від 28.11.2018 року №0.51-11898/0/6-18, про відмову в перерахунку вислуги років позивача;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про зарахування позивачу періоду військової служби з 03.02.2010 року по 31.10.2011 року та із 01.01.2012 року по 19.02.2013 року на посаді начальника Львівського та Чернівецького прикордонних загонів відповідно на пільгових умовах із розрахунку місяць за півтора.

Посилається на те, що відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, з урахуванням наказу про виключення із списків особового складу, вислуга років на пенсію позивача становить 29 років 04 місяці 21 день. 23.03.2017 року позивач звернувся до Західного регіонального управління Держприкордонслужби з клопотанням про перерахунок вислуги років та зарахування до вислуги років у пільговому порядку періоду проходження військової служби на посадах начальника Львівського та Чернівецького прикордонних загонів, на яких за умовами служби безпосередньо здійснював оперативно-розшукову діяльність (ведення справ оперативного обліку), що відповідно до чинного на той час законодавства давало право останньому на зарахування у пільговому порядку. У відповідь на вказане звернення Західним регіональним управлінням Держприкордонслужби із посиланням на недіючий на час виникнення і припинення правовідносин з проходження служби наказ МВС України від 20.02.2017 року №139 відмовлено позивачу у перерахунку вислуги років та зарахуванні вищевказаного періоду у пільговому порядку. В подальшому, позивач звернуся до Адміністрації Державної прикордонної служби України з клопотанням про перегляд рішення Західного регіонального управління Держприкордонслужби про відмову у перерахунку вислуги років. Втім, рішенням відповідача, викладеним в листі від 28.11.2018 року №0.51-11898/0/6-18, відмовлено в перерахунку вислуги років. Позивач з таким не погоджується та вважає, що таке не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та відповіді на відзив, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 року №1115/2009 визначено, що перед звільненням військовослужбовця з військової служби кадровим підрозділом органу Держприкордонслужби уточнюються відомості про проходження ним військової служби та у разі потреби документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному та пільговому обчисленні, і проводиться обчислення вислуги років військової служби. Розрахунок вислуги років військової служби доводиться до відома військовослужбовцю під розписку перед оформленням подання. У разі незгоди з обчисленням вислуги років військової служби військовослужбовець письмово обґрунтовує свої заперечення щодо розрахунку вислуги років та засвідчує їх своїм підписом. Заперечення військовослужбовця щодо обчислення вислуги років військової служби розглядаються начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить військову службу. Невирішені спірні питання щодо обчислення вислуги років окремих періодів військової служби розглядаються спеціальною комісією, утвореною Адміністрацією Держприкордонслужби. Втім, як ствердив відповідач, позивач під час доведення під підпис розрахунку вислуги років заперечень не подавав, а навпаки - письмово погодився. Крім того, вказав, що посада начальника прикордонного загону не відноситься до посад військовослужбовців підрозділів спеціального призначення, інших оперативних підрозділів та підрозділів, що безпосередньо охороняють державний кордон, які безпосередньо здійснюють оперативно-розшукову діяльність (заходи) відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». А тому відсутні підстави для зарахування вислуги на пільгових умовах у період перебування позивача з 03.02.2010 року по 31.10.2011 року та із 01.01.2012 року по 19.02.2013 року на посадах начальника Львівського та Чернівецького прикордонних загонів. Покликаючись на правомірність спірного рішення та наявність підстав для його прийняття, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та наданих суду поясненнях.

Ухвалою судді від 28.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.04.2019 року суд залишив зазначений позов без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 року скасовано вищевказану ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

28.11.2013 року, згідно наказу Голови Державної прикордонної служби України №771-ос позивача звільнено з військової служби в запас за станом здоров`я та, згідно наказу від 06.12.2013 року №285-ос, виключено із списків особового складу Західного регіонального управління Держприкордонслужби з 11.12.2013 року.

Відповідно до послужного списку особової справи, розрахунку вислуги років на пенсію та наказу начальника Західного регіонального управління Держприкордонслужби України від 06.12.2013 року №285, вислуга років з урахуванням пільгового обрахунку позивача становить 29 років 04 місяці 21 день.

Згідно вказаних документів, окремі періоди проходження військової служби зараховані позивачу у пільговому порядку - із розрахунку 1 місяць за півтора місяці, в т.ч., на пільгових умовах зараховано службу на посаді начальника Львівського прикордонного загону за період із 24.09.2009 року по 02.02.2010 року.

У період з 02.02.2010 року по 30.09.2011 року позивач проходив військову службу на посаді начальника 7 прикордонного загону та із 30.09.2011 року по 19.02.2013 року - на посаді начальника 31 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Між тим, відповідно до Переліку дійсних та умовних найменувань органів Держаної прикордонної служби, затвердженого та введено в дію наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 11.08.2003 року №016, умовним найменуванням 7 прикордонного загону є - Львівський прикордонний загін (військова частина 2144), а умовним найменуванням 31 прикордонного загону - Чернівецький прикордонний загін (військова частина 2195).

23.03.2017 року позивач звернувся до Західного регіонального управління Держприкордонслужби з клопотанням про перерахунок вислуги років та зарахування до вислуги років у пільговому порядку період проходження військової служби на посадах начальника Львівського та Чернівецького прикордонних загонів, на яких за умовами служби останній безпосередньо здійснював оперативно-розшукову діяльність (ведення справ оперативного обліку).

У відповідь на вказане звернення, листом Західного регіонального управління Держприкордонслужби від 06.03.2018 року №5/602 повідомлено позивачу, що підстав для зарахування служби на пільгових умовах відповідно до наказу МВС України «Про затвердження Переліку посад і умов служби в органах Державної прикордонної служби України (Прикордонних військ України), служба в яких військовослужбовцям зараховується до вислуги років, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах» від 20.02.2017 року №139 у період з 18.03.2009 року по 19.02.2003 року немає. Відповідь мотивована тим, що, очолюючи Львівський та Чернівецький прикордонні загони, позивач не здійснював оперативно-розшукову діяльність (заходи) відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», а тому не набув права на зарахування у вислугу років спірного періоду у пільговому порядку.

10.10.2018 року представником позивача направлено до Адміністрації Державної прикордонної служби України заяву, в якій просив переглянути питання порушення соціальних прав та гарантій ОСОБА_2 і відновити такі шляхом зарахування у встановленому порядку у вислугу років військової служби вказані періоди у пільговому порядку.

За результатами розгляду цієї заяви Адміністрацією Державної прикордонної служби України, згідно листа від 28.11.2018 року №0.51-11898/0/6-18, повідомлено представнику позивача, що посада начальника прикордонного загону не входить до Переліку, служба в яких військовослужбовцям зараховується до вислуги років, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах, а також не відноситься до посад військовослужбовців підрозділів спеціального призначення, інших оперативних підрозділів та підрозділів, що безпосередньо охороняють державний кордон, які безпосередньо здійснюють оперативно-розшукову діяльність (заходи) відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування ОСОБА_2 вислуги років на пільгових умовах.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд враховує таке.

Предметом позову у цій справі є правомірність/неправомірність зарахування до вислуги років у пільговому порядку із розрахунку 1 місяць за півтора місяці періоду проходження позивачем військової служби на посадах начальника органів охорони кордону, зокрема, період з 03.02.2010 року по 19.02.2013 року.

Як встановлено судом та й не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, позивачу виплачувалась надбавка за оперативно-розшукову діяльність за весь вищевказаний період, окрім листопада-грудня 2011 року, що зумовлено увільненням останнього з посади начальника Львівського прикордонного загону та часом вступу до виконання обов`язків за посадою начальника Чернівецького прикордонного загону (згідно наказу Голови Державної прикордонної служби України від 30.09.2011 року №497-ос).

Таким чином, позивач просить зарахувати у пільговому порядку із розрахунку 1 місяць за півтора місяці такі періоди служби: з 03.02.2010 року по 31.10.2011 року та з 01.01.2012 року по 19.02.2013 року.

Наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.03.2009 року №222, від 14.08.2009 року №610, від 04.08.2011 року №568, від 25.10.2010 року №810 затверджено Перелік посад військовослужбовців у підрозділі Державної прикордонної служби України, які проводять оперативно-розшукову діяльність, інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність, за якими посаду начальника прикордонного загону віднесено до посад, проходячи службу на яких військовослужбовці проводять оперативно-розшукову діяльність.

Як чинним Переліком посад і умов служби в органах Державної прикордонної служби України (Прикордонних військ України), служба в яких військовослужбовцям зараховується до вислуги років, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.02.2017 року №139 (п.п.18, 19), так і чинним на час проходження військової служби ОСОБА_2 . Переліком посад і умов служби в підрозділах органів охорони державного кордону, загонах морської охорони, авіаційних частинах та підрозділах спеціального призначення Державної прикордонної служби України (Прикордонних військах України), служба в яких зараховується офіцерам, прапорщикам (мічманам), військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям військової служби за контрактом у вислугу років, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.01.2004 року №013 (п.п.2.13, 2.15, 2.17), передбачено посади, проходження військової служби на яких дає право на пільгове обчислення вислуги років, та умови такої служби (діяльності), які дають підстави для надання пільг і гарантій військовослужбовцям з питань соціального захисту.

Зокрема, умовою для пільгового обрахунку вислуги років є здійснення військовослужбовцем оперативно-розшукової діяльності (заходів) відповідно до Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», реєстрація такої діяльності в установленому порядку в справах оперативного обліку (оперативно-розшукові справи, справи на осіб, які конфіденційно співробітничають з оперативним органом, тощо).

Суд враховує, що наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08.11.2010 року №842 полковнику ОСОБА_2 зараховано службу на пільгових умовах 1 місяць за півтора місяці під час проходження військової служби у період з 24.09.2009 року по 02.02.2010 року.

Крім того, доказами підтвердження проведення позивачем оперативно-розшукової діяльності на посадах начальника прикордонного загону є накази начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 24.04.2009 року №188, від 03.08.2010 року №321, від 05.01.2011 року №4, від 10.01.2012 року №5 та особисті картки грошового забезпечення, відповідно до яких позивачу нараховувалася та виплачувалася надбавка за оперативно-розшукову роботу.

При цьому, суд не враховує доводи представника відповідача про те, що обов`язковою умовою пільгового обрахунку вислуги років є ведення військовослужбовцями оперативно-розшукових справ, справ на осіб, які конфіденційно співробітничають (-ли) з розвідувальними органами тощо, а надбавка, яка виплачувалася позивачу, не є надбавкою за оперативно-розшукову роботу, так як така не пов`язана із веденням позивачем зазначених справ, адже згідно інформації, викладеної в листі начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25.01.2019 року №5/156, перебуваючи на посаді начальника Львівського та Чернівецького прикордонних загонів, позивач здійснював ведення справ оперативного обліку.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що позивач має право на зарахування до вислуги років у пільговому порядку із розрахунку 1 місяць за півтора місяці періоду проходження позивачем військової служби на посаді начальника Львівського та Чернівецького прикордонних загонів, зокрема, періоду з 03.02.2010 року по 31.10.2011 року та з 01.01.2012 року по 19.02.2013 року. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде визнання протиправними дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в перерахунку вислуги років ОСОБА_2 та зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України вчинити дії щодо зарахування ОСОБА_2 періоду військової служби з 03.02.2010 року по 31.10.2011 року та з 01.01.2012 року по 19.02.2013 року на посаді начальника Львівського та Чернівецького прикордонних загонів відповідно на пільгових умовах із розрахунку місяць за півтори.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в перерахунку вислуги років ОСОБА_2 .

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: вул.Володимирська, 26, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 00034039) вчинити дії щодо зарахування ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) періоду військової служби з 03.02.2010 року по 31.10.2011 року та з 01.01.2012 року по 19.02.2013 року на посаді начальника Львівського та Чернівецького прикордонних загонів відповідно на пільгових умовах із розрахунку місяць за півтори.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: вул.Володимирська, 26, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 00034039) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 25.11.2019 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 22.11.2019 року.