Рішення № 85853971, 18.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року Справа № 160/3177/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Герман М.М. Дерець Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортес Групп» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10110/2019/00013 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № К 8/2018 від 09.01.2018 року, укладеного з WUXI SANDING CORRUGATED TUBE CO., LTD, придбано товар: гнучка труба вихлопу авто з внутрішнім обплетенням. Для декларування товару ТОВ "Фортес Групп" 05.02.2019р. подано до митного органу митну декларацію № UA110110/2019/301801, в якій заявлено до митного оформлення товар за ціною контракту. На підтвердження заявленої ціни товару до декларації були надані всі необхідні документи, які підтверджують заявлену ціну товару відповідно до умов контракту. Позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що рішення № 110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 року про коригування митної вартості товарів є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач не надав повного пакету документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, тому був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, доводи викладені в позовні заяві підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.01.2018 р. між позивачем та WUXI SANDING CORRUGATED TUBE CO., LTD було укладено Контракт № К 8/2018, згідно умов якого постачальник постачає позивачу автомобільні запчастини в асортименті, номенклатурі та кількості, зазначених у специфікаціях до даного контракту. Так згідно до специфікації № 2 від 03.12.2018р. до цього Контракту Сторони погодили поставку гнучкої труби вихлопу авто ТМ "SHIKOO":

гнучкої труби вихлопу авто з внутрішнім обплетенням (With inner braid and outside braid):

45mmX100mm -100шт.; 45mmX260mm -50шт.;

50mmX150mm -50шт.; 50mmX200mm -500шт.;

50mmX230mm -300шт.; 50mmX250mm -50шт.;

50mmX280mm -50шт.; 55mmX100mm -25шт.;

55mmX150mm -75шт.; 55mmX200mm -50шт.;

55mmX220mm -50шт.; 50mmX230mm -50шт.;

55mmX250mm -25шт.; 60mmX120mm -25шт.;

60mmX230mm -50шт.; 64mmX200mm -25шт.;

64mmX250mm -50шт.; 75mmX200mm -25шт.;

75mmX250mm -25шт.; 75mmX300mm -25шт.;

90mmX250mm -25шт.; 90mmX300mm -25шт.;

гнучкої труби вихлопу авто із зовнішнім обплетенням (With innerlock, with outside

braid):

50X120mm -25шт.; 60X120mm -25шт.;

загальною вагою брутто 1250,00 кг на загальну суму 4420,00 доларів США на умовах FOB 4420,00 доларів США.

На виконання даного контракту сторонами було узгоджено умови поставки з оформленням всіх необхідних документів, та постачальником було відправлено товар водним транспортом до порту NINGBO, де його і було отримано експедитором позивача (ТОВ "ДАО Лоджистикс") та направлено для митного оформлення до митного посту "Південний" Дніпропетровської митниці ДФС.

З метою доставки вищезазначеного товару з порту NINGBO (Китайська Народна Республіка) до зони розмитнення на території України на митний пост "Південний" Дніпропетровської митниці ДФС, позивачем було здійснено заявку на транспортне експедирування від 05.12.2018 р. до укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАО Лоджистикс" договору транспортного експедирування № 01 від 10.07.2017 р., відповідно до якого експедитор зобов`язаний за рахунок Клієнта організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно- імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги Клієнту.

Витрати на транспортування вищезазначених оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України - митний пост "Південний" Дніпропетровської митниці ДФС становлять 3024,63 грн., що підтверджуються довідкою про транспортні витрати від 18.01.2019р. від ТОВ "ДАО Лоджистикс" №01, калькуляцією витрат на доставку вантажу від 18.01.2019р. №18/01 від ТОВ "Фортес Групп", рахунком № 7 від 24.01.2019р. та платіжним дорученням № 137 від 29.01.2019р.

Митне оформлення здійснювалося представником Позивача - митним брокером ТОВ "ІМПЕКС ГРУП" на підставі договору про надання послуг митного брокера від 26.07.2017р. №33/2017.

24.01.2019 р. ТОВ «Фортес Групп» здійснювало митне оформлення партії товару, що надійшла від резидента Китайської Народної Республіки WUXI SANDING CORRUGATED TUBE CO., LTD, за митною декларацією № UA110110/2019/301064 на митному пості "Південний" Дніпропетровської митниці ДФС.

Однак, за вказаною декларацією Дніпропетровською митницею було відмовлено у прийняття та оформленні через допущені в ній помилки. Тому у зв`язку з цим, позивачем було сформовано нову митну декларацію за № UA110110/2019/301801 від 05.02.2019р.

Задля здійснення митного оформлення разом з митною декларацією позивачем було надано Дніпропетровській митниці всі необхідні документи у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів:

митна декларація № UA110110/2019/301801 від 05.02.2019 р.;

міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 23.01.2019 р. № 4;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 03.12.2018р. №K18SUWXTYP5064;

коносамент (Bill of Lading) від 15.12.2018 р. № DXG1812319D;

пакувальний лист (Packing list) від 03.12.2018р. № K18SUWXTYP5064;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 09.01.2018 р.№К_8/2018;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.01.2018 р. №К_8/2018 Специфікація № 2 від 03.12.2018р.;

сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 07.01.2019р. № 19С3202А4727/00001 ;

калькуляція транспортних витрат від 18.01.2019р. № 18/01;

платіжне доручення в іноземній валюті № 30 від 21.12.2018р. на оплату товару;

довідка, що підтверджує вартість перевезення товару від 18.01.2019р. № 01;

договір (контракт) про перевезення від 10.07.2017р. № 01;

договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2017р. № 33/2017.

Згідно електронного повідомлення від митниці декларанту, 25.01.2019р. позивачем листом від 04.02.2019р. № 04/02-06 також було надано додаткові, наявні в нього, документи, а саме:

платіжне доручення в іноземній валюті № ЗО від 21.12.2018р. на оплату товару з печаткою банку;

прайс-лист від 01.11.2018р. ;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 05.11.2018р. №K18SUWXTYP5042;

довідка № 29/02 від 29.01.2019р. про відсутність страхування товару;

копія митної експортної декларації країни відправлення (Китайської Народної Республіки) № 310120180516346126 від 10.12.2018 р.;

заявка на перевезення від 05.12.2018р.;

рахунок № 7 від 24.01.2019р. на оплату транспортно-експедиторських послуг;

платіжне доручення №137 від 29.01.2019р. на оплату транспортно-експедиторських послуг.

При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідачем сформовано повідомлення позивачу, а саме:

1) Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 09.01.2018 №К_8/2017.

Відповідно до п.2.1. контракту від 02.10.2017 №К_9/2017: якість товару, що поставляється згідно цього договору, повинно відповідати якості, вказаному у сертифікатах походження, сертифікатах якості та інших документах на конкретну партію товару.

Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту з виробником (код 4104).

В складі документів, які надані до митного оформлення разом з МД відсутні документи: сертифікати походження, сертифікати якості та інші документи, що підтверджують якість товару.

2) Відповідно до п.2.2. зовнішньоекономічного контракту від 09.01.2018 №К_8/2018 продавець зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених контрактом товар у кількості, асортименті та строки, визначені в інвойсі, який являється невід`ємною частиною контракту. Інвойс погоджується та підписується сторонами.

Наданий декларантом до митного оформлення інвойс № К18SUWXTYP5064 від 03.12.2018 не містить інформації стосовно виробника товару, строків поставки та не погоджений стороною контракту, а саме: покупцем: ТОВ "Фортес Групп".

3) Наданий сертифікат походження 19 С3202А4727 / 000014 від 07.01.2019 не підтверджує якість товару та не містить відомості щодо виробника.

4) Відповідно до п.3.5 контракту від 09.01.2018 № К_8/2018 страхування може проводиться при обоюдному узгодженні сторонами. До митного оформлення декларантом не надано документів щодо страхування вантажу та вартості страхування. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч.10.ст.58 МКУ).

5) Відповідно до п.4.1 контракту від 09.01.2018 № К 8/2018: вартість товару та витрати по його транспортуванню вказуються у додатках до контракту. Додатки додаються до кожної поставки товару. Надана декларантом до митного оформлення Специфікація №2 від 03.12.2018р. не містить відомостей щодо вартості витрат по транспортуванню вантажу. Наданий декларантом до митного оформлення інвойс K18SUWXTYP5064 від 03.12.2018р. містять відомості щодо умов оплати у вигляді 100% передоплати.

Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). До митного оформлення разом з МД не надані платіжні доручення.

Декларантом самостійно в складі електронного повідомлення надіслано платіжне доручення №30 від 21.12.2018р.. В графі призначення платежу зазначено інвойс K18SUWXTYP5042 від 05.11.18р., який не надавався до митного оформлення. Крім того, наданий декларантом банківській платіжний документ не містить жодних відміток банку, що унеможливлює підтвердження достовірності перерахування коштів.

6) Відповідно до п.2.3 контракту від 09.01.2018р. № К8/2018 покупець направляє заявку продавцю на поставку партії товару для її погодження продавцем. До митного оформлення декларантом вищезазначена заява не надана.

7) Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 09.01.2018р. № К8/2018 на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FOB, продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного покупцем. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч.10.ст.58 МКУ). З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір транспортного експедирування від 10.07.17р. №01, укладений ТОВ «ДАО Лоджистикс» з ТОВ "Фортес Групп", довідку про транспортні витрати від 18.01.2019р. від ТОВ «ДАО Лоджистикс» №01, калькуляцію витрат на доставку вантажу від 18.01.2019р. №18/01 від ТОВ "Фортес Групп". Відповідно до п. 1.1 договору від 10.07.17р. №01, експедитор зобов`язаний за рахунок Клієнта організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги Клієнту. Відповідно до п.1.2 договору від 10.07.17р. №01 експедитор надає клієнту транспортно-експедиційні послуги у відповідності до вимог Закону України №1955-1V від 01.07.2004р. «Про транспортно-експедиторську діяльність». Наданий до митного оформлення договір від 10.07.2017р. № 01 не містить умови визначені Законом України від 01.07.2004р. № 1955-1V "Про транспортно-експедиторську діяльність". До митного оформлення декларантом в якості підтвердження числового значення не надані документи, що містять вищезазначену інформацію. Згідно п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору від 10.07.2017р. № 01, вартість послуг експедитора, погоджена сторонами, може вказуватися у Додатках к даному договору, в окремих Договорах - Заявках... рахунках, які є невід`ємною частиною даного договору. Декларантом Додатки, Заявки та рахунки до договору від 10.07.2017 р. № 01 до митного оформлення не надано. Надана декларантом до митного оформлення калькуляція витрат на доставку товарів від 18.01.2019р. № 18/01 видана ТОВ „Фортес Групп", яке не є перевізником.

Відповідачем запропоновано позивачу протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою,, контрактом); 3. прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 4.висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями^, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6.якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 7. банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. 8.Копію митної декларації країни відправлення. На підставі ст.254 МКУ необхідно надати переклад товаросупровідних документів (ВМД країни відправлення), складений іноземною мовою

04.02.2019 листом №04/02-06 декларантом декларант повідомив про відмову від надання інших додаткових документів та додатково надав: платіжне доручення №30 від 21.12.2018р.; прайс-лист від 01.11.2018, інвойс №K18SUWXTYP5042 від 05.11.2018, копія експортної ВМД 310120180516346126 від 10.12.2018р.; - рахунок на транспортно-експедиційні послуги №7 від 24.01.2019р.; - платіжне доручення про сплату транспортно-експедиційних послуг №137 від 29.01,2019р. - заявка на перевезення від 05.12.2018р. та декларант повідомив про відмову від надання інших додаткових документів.

В рамках проведення консультації відповідачем зазначено: платіжне доручення №30 від 21.12.2018р містить відомості щодо оплати за товар згідно інвойсу: №K18SUWXTYP5042 від 05.11.2018р.. Оплата здійснена 21.12.2018р. Відповідно до інвойсу №K18SUWXTYP5042 від 05.11.2018р. оплата: 100% передплата. Враховуючи, що поставка товарів була здійснена відповідно до коносаменту: DXG1812319D від 15.12.2018р., що не кореспондується з датою 21.12.2018р. та не може підтверджувати 100 % передплату станом на 15.12.2018р. Декларантом не надано документів, що підтверджують виробника товарів та надання сертифікатів якості передбаченого пунктами 2.1 та 6.3 контракту К_8/2018 від 09.01.2018 та відомості щодо виробника повинні бути зазначені у інвойсах, підписаних сторонами контракту відповідно до вимог п.2.2.контракту К_8/2018 від 09.01.2018р.р. Декларантом наведено у електронному інвойсі МД №UA110110/2019/301064 відомості, щодо виробника WUXI JOYRAY INTERNATIONAL CORP. Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту з виробником (код 4104). Що суперечить контракту К_8/2018 від 09.01.2018р. укладеного з іншим підприємством: WUXI SANDING CORRUGATED TUBE CO.,LTD. З урахуванням вищезазначеного, у митного органу відсутнє документальне підтвердження виробника товарів, що викликає сумніви щодо здійснення поставки від виробника товарів. В складі додаткових документів декларантом не надано сертифікатів, що підтверджують виробника товарів та не надано роз`яснень щодо наданих документів, які містять розбіжності. Відповідно до умов контракту товар поставляється на Комерційних умовах поставки FOB. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FOB, продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного покупцем. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 10.ст.58 МКУ). З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір транспортного експедирування від 10.07.17 №01, укладений ТОВ «ДАО Лоджистикс» з ТОВ "Фортес Групп", довідку про транспортні витрати від 18.01.2019р. від ТОВ «ДАО Лоджистикс» №01, калькуляцію витрат на доставку вантажу від 18.01.2019р. № 18/01 від ТОВ "Фортес Групп". Відповідно до п.1.1 договору від 10.07.17р. №01, експедитор зобов`язаний за рахунок Клієнта організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги Клієнту. Декларантом додатково надано: Заявка на перевезення від 05.12.2018р., рахунок на транспортно-експедиційні послуги №7 від 24.01.2019р., платіжне доручення транспортно-експедиційних послуг №137 від 29.01.2019р..

За результатом розгляду вказаних документів відповідачем зазначено про наступне: Заявка на перевезення від 05.12.2018р. містить відомості щодо розміру вартості перевезення вантажу у сумі: 49046,77грн (збірний вантаж). Згідно довідки про транспортні витрати від 18.01.2019р. від ТОВ «ДАО Лоджистикс» №01 вартість перевезення складає 13898,53 грн. Декларантом до митної вартості додано: 3024,63гр. Наданий до митного оформлення рахунок від 24.01.2019 №7, заява на перевезення від 05.12.2018р. не містить відомостей щодо розміру експедиційної винагороди. В наданих додаткових документах відсутні відомості щодо вартості страхування, зберігання розміру експедиційної винагороди, завантаження та інші затрати, які виникли

За результатом проведеної митної оцінки, митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 року.

Митна вартість, визначена митницею, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів: Товар №1 - заявлено 3,77 дол.США/кг, оформлено за МД № UA100120/2019/187719 від 22.01.2019 року - 6,16 дол.США/кг.

У зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10110/2019/00013 від 05.02.2019 року.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу, здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов`язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, на виконання вимог, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом першим частини 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частини першої та другої 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа, (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані документи містять розбіжності.

Стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд зазначає, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

У Продавця і Покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування та договорів перевезення.

Отже, при поставці товару на умовах FOB, сторони самостійно вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі.

Відповідно до п.3.1 контракту від 09.01.2018 року № К 8/2018, поставка товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO.

Судом встановлено, що страхування товару не здійснювалось, що підтверджується довідкою №29/02 від 29.01.2019 року.

Відповідно до умов контракту № К8/2018 від 09.01.2018 року та Специфікації № 2 від 03.12.2018 року до цього Контракту, витрати на маркування, пакування та транспортування товару включені продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, з урахуванням чого додаткові витрати на страхування та транспортування товару на борт судна в порту NINGBO, товариство не несли, отже вимоги, митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є необґрунтованими.

Вартість витрат на транспортування товару від порту NINGBO (Китайська Народна Республіка) до митного посту "Південний" Дніпропетровської митниці ДФС становить 3024,63 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати від 18.01.2019 року від ТОВ "ДАО Лоджистикс" №01, калькуляцією витрат на доставку вантажу від 18.01.2019 року №18/01 від "ТОВ "Фортес Групп", рахунком № 7 від 24.01.2019 року та платіжним дорученням № 137 від 29.01.2019 року.

Товар задекларований за МД № UA110110/2019/301064 від 24.01.2019 року вагою 1250 кг. брутто перевозився в одному контейнері № FCIU3970615 разом з іншими товарами від 4-х інших вантажовідправників (продавців). У сукупності товар, що перевозився у цьому контейнері мав вагу 5743,90 кг брутто, про що також зазначається у заявці на перевезення від 05.12.2018 року.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 18.01.2019 року № 01, виданої ТОВ "Дао Лоджистикс" вартість транспортних витрат на перевезення збірного вантажу у контейнері № FCIU3970615 складає 13 898,53 гривень.

На підставі цієї довідки від 18.01.2019 року декларантом здійснено калькуляцію витрат на доставку вантажу за кожним окремим коносаментом у співвідношенні до маси вантажу (1250 кг брутто).

Крім того, відсутність сертифікату якості не могла вплинути на визначення ціни товару, оскільки останній не містить відомостей про вартість товару.

Сертифікат походження товару чи сертифікат якості товару не визначені ст.53 МК України, як документи, які підтверджують митну вартість товарів, на що відповідач належної уваги не звернув.

Позивач надав Відповідачу пояснення, викладені у листі № 31/03 від 31.01.2019 року, в яких зазначив про те, що відомості про виробника товару зазначені у п.3 Додатку № 2 від 03.12.2018 року до Контракту, згідно якого виробником є сам Постачальник WUXI SANDING CORRUGATED TUBE CO., LTD. Сертифікат якості на імпортований товар виробником не надається.

Також, позивачем було надано разом із митною декларацію сертифікат походження на конкретну партію товару (Certificate of origin) № С19С3202А4727/00001, який не викликав суперечок або зауважень.

Відповідно до положень п. 2 ст. 53 МК України, встановлено перелік документів, які декларант подає разом з митною декларацією органу доходів і зборів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, серед яких відсутній такий документ, як митна декларація країни експорту.

Отже, доводи відповідача про те, що ненадання декларантом перекладу митної декларації експорту, унеможливлює правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними та необґрунтованими.

Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, ненадання митної декларації країни експорту вплинуло на достовірність визначення Позивачем задекларованої митної вартості.

Суд також зазначає, що інформація, що міститься у вищезазначеному інвойсі від 03.12.2018р. №К18SUWХТYР5064 дублюється у наданій разом з митною декларацією специфікацією № 2 від 03.12.2018р. до Контракту, що погоджена та підписана сторонами Контракту. Специфікація № 2 містить інформацію відправника товару, країну походження товару та погоджений сторонами Контракту, про що свідчать підписи сторін.

Відповідачем не було наведено, а також не надано належного обґрунтування, яким саме чином відсутність відомостей щодо виробника, інформації щодо строків поставки, найменування та реквізитів вантажовідправника та отримувача, підпису покупця у наданому до митного оформлення інвойсі вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів №110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10110/2019/00013 від 05.02.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 3842,00 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2019/301801 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300006/2 від 05.02.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова