Рішення № 85853601, 12.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9626/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Локотковій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» про захист прав споживачів та визнання майнових прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить визнати за нею майнові права на два машино-місця № НОМЕР_4 та № НОМЕР_1 , підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що на виконання умов вищезазначених попередніх договорів та договорів про забезпечення виконання зобов`язань, позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 179 200,00 грн., але незважаючи на те, що зобов`язання було виконане позивачем своєчасно та в повному обсязі. Відповідачем не було повідомлено позивача про дату укладення Основних договорів - договору купівлі-продажу машино-місця № 46та № 47, визначених попередніми договорами. Основні договори між сторонами укладені не були. У зв`язку з вказаним 11 березня 2019 року позивачем було надіслано відповідачу претензію (вимогу) щодо виконання попередніх договорів від 23 травня 2016 року та від 27 травня 2016 року та укладення договорів купівлі-продажу двох машино-місць на адресу місця реєстрації позивача та місцем поштової адреси вказаної в договорах в реквізитах сторін. Однак дана претензія не була вручена відповідачу та повернута за закінченням терміну зберігання, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року позовну заву ОСОБА_1 до ТОВ «ІБК «КДС ІНВЕСТ» про визнання майнових прав залишено без руху.

На виконання вимог ухвали від 20 червня 2019 року, позивачем надано заяву з оригіналом квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» про захист прав споживачів та визнання майнових прав, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов?язки, які покладаються на них за договором.

Відповідно до положення статей 2, 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Інвестори - суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність»)

З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2016 року між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. та зареєстровано в реєстрі за № 673.(а.с. 16-18)

Згідно п. 1.1 Попереднього договору сторони зобов`язались в строки, встановлені даним Договором, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу машиномісця, відповідно до якого Сторона 1 ( в Основному договорі - Продавець) зобов`язується передати у власність Сторони 2 (в Основному договорі - Покупець) окреме машино-місце, характеристики якого вказані в п.1.4. розділу 1 цього попереднього договору, яке знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1) , а Сторона 2 зобов`язується прийняти у власність цей об`єкт та належним чином оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.3. Попереднього договору сторони зобов`язуються укласти основний договір до 31 грудня 2016, але в будь-якому разі не раніше надання відповідним органом до компетенції якого входить здійснення обмірів об`єкта нерухомості документів (проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна) та реєстрації Стороною 1 права власності на об`єкт. Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Стороною 2 відповідного повідомлення від Сторони 1, про що свідчитиме поштове повідомлення про вручення.

За умовами п. 1.2. Попереднього договору сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладання та виконання Основного договору, яке встановлене п. 1.1. розділу 1 попереднього договору повинне бути забезпечене.

На виконання п. 1.2. Попереднього договору, 03.11.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про забезпечення виконання зобов`язань № 38/46.

Відповідно до п.1.1. Договору про забезпечення виконання зобов`язань для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором щодо укладення та виконання договору купівлі-продажу (Основний договір) та забезпечення виконання таких зобов`язань Сторона 2 сплачує Стороні 1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 цього договору. Вказана сума коштів буде після її належної сплати Стороною 2 за даним договором, зарахована до платежів за основним договором у момент укладення такого основного договору.

Пунктом 2.2.1. Договору про забезпечення виконання зобов`язань встановлено, що розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов цього договору як забезпечення виконання зобов`язання становить 179 200,00 грн.

Також, 27 травня 2016 року між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» (надалі Сторона 1) та ОСОБА_1 ( надалі Сторона 2) укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. та зареєстровано в реєстрі за № 714.

Згідно п. 1.1 Попереднього договору сторони зобов`язались в строки, встановлені даним Договором, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого Сторона 1 ( в Основному договорі - Продавець) зобов`язується передати у власність Сторони 2 (в Основному договорі - Покупець) окреме машино-місце, характеристики якої вказані в п.1.4. розділу 1 цього попереднього договору, яка знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням в майбутньому присвоєної поштової адреси Об`єкту, а Сторона- 2 зобов`язується прийняти у власність цей об`єкт та належним чином оплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору.

Відповідно до п. 1.3. Попереднього договору сторони зобов`язуються укласти основний договір до 31 грудня 2016, але в будь-якому разі не раніше надання відповідним органом до компетенції якого входить здійснення обмірів об`єкта нерухомості документів (проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна) та реєстрації Стороною 1 права власності на об`єкт, що є необхідним для належного укладання та нотаріального посвідчення Основного договору.

За умовами п. 1.2. Попереднього договору сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладання та виконання Основного договору, яке встановлене п. 1.1. розділу 1 попереднього договору повинне бути забезпечене.

На виконання п. 1.2. попереднього договору, 27 травня 2016 року між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про забезпечення виконання зобов`язань № 43/47.

Відповідно до п.1.1. Договору про забезпечення виконання зобов`язань для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором щодо укладення та виконання договору купівлі-продажу (Основний договір) та забезпечення виконання таких зобов`язань Сторона 2 сплачує Стороні 1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 цього договору. Вказана сума коштів буде після її належної сплати Стороною 2 за даним договором, зарахована до платежів за основним договором у момент укладення такого основного договору.

Пунктом 2.2.1. Договору про забезпечення виконання зобов`язань встановлено, що розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов цього договору як забезпечення виконання зобов`язання становить 179 200,00 грн.

На виконання умов вищевказаних попередніх договорів та договорів про забезпечення виконання зобов`язань позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 179 200,00 грн. та 179 200,00 грн., що підтверджується квитанціями від 27 травня 2016 р. за № 0.0.559445830.1 та від 23 травня 2016 року № 0.0.557007666.1.

Крім цього, повна оплата вартості вище вказаних машино-місць підтверджується довідками від 23 травня 2016 року та 27 травня 2016 року виданими ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС НВЕСТ» про оплату вартості об`єкту нерухомості (вих. №30, 42).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» новозбудовані об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється.

Згідно із ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Отже, чинним на сьогодні законодавством для нерухомого майна передбачена процедура його державної реєстрації, яка міститься у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

За змістом положень статей 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Цивільний кодекс передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених статтями 335, 376, 392 цього Кодексу.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент укладення Договору інвестування, а тому не може існувати й право власності на нього.

Відповідно до положення статті 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об`єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.

Судом встановлено, предметом спору є визнання за позивачем ОСОБА_1 майнових прав на машино-місце № НОМЕР_4, розташоване в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання за позивачем майнових прав на машино-місце № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав виконання позивачем умов попередніх договорів та договорів про забезпечення виконання зобов`язань, передача яких позивачу гарантована відповідачем після завершення будівництва спірних об`єктів нерухомості.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, ураховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здачі відповідачем спірних об`єктів нерухомості в експлуатацію, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем майнових прав на об`єкти інвестування, а саме: на машино-місце № НОМЕР_4 , розташоване в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання за позивачем майнових прав на машино-місце № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 - оскільки за вказаними Договорами від 23 травня 2016 року та 27 травня 2016 року та договорами про забезпечення виконання за вище вказаними договорами позивач набула всіх прав та обов`язків, сплативши відповідачу ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» стовідсоткову вартість загальної площі спірних об`єктів інвестування, розташованих за вищевказаною адресою, чим придбала право набути у власність об`єкти інвестування після здачі будівлі в експлуатацію, що, відповідно, засвідчує правомочність позивача, як власника таких майнових прав, отримати право власності на проінвестовані об`єкти нерухомості в майбутньому.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» про захист прав споживачів та визнання майнових прав є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

В частині відшкодування судового збору слід зазначити наступне.

Договори громадян із організаціями, що залучають грошові кошти для будівництва житла, хоча й мають різні найменування (підряду, дольової участі у будівництві, спільної діяльності, купівлі-продажу з розстроченням платежу, відступлення права вимоги, інвестування у нерухомість та управління майном тощо), проте предмет договору й умови у них практично однакові: замовлення на будівництво житла для власних потреб.

Правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач, замовник) - це угода про послугу - будівництво житла.

За характером ці правовідносини подібні до положень статті 875 ЦК України. За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Враховуючи, що у пункті 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, висновок про те, що цей Закон не регулює правовідносини між будівельною компанією й громадянами щодо будівництва житла для власних потреб, є помилковим.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 21 листопада 2012 року у справі N 6-101цс12 висловила правову позицію про те, що участь фізичної особи в будівництві багатоквартирного будинку з метою набуття права власності на квартиру в ньому не є інвестицією в розумінні Закону України «Про інвестиційну діяльність» і у разі виникнення спору щодо виконання зобов`язань за договором про таку участь у будівництві зазначений Закон не підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення двох позовних вимог та факт звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», суд присуджує до стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 376,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 15, 16, 179, 182, 190, 331, 626, 638 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України «Про основи містобудування», ст. ст. 2-5, 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» про захист прав споживачів та визнання майнових прав - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) майнові права на машино-місце № НОМЕР_4 , розташоване в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) майнові права на машино-місце № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС ІНВЕСТ» в дохід держави судовий збір у розмірі 5 376,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 12 листопада 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко