Ухвала суду № 85848738, 21.11.2019, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/853/19

Провадження № 2/392/776/19

УХВАЛА

21 листопада 2019 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді Кавун Т.В.

при секретарі Стець Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мала Виска заяву позивача про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2019 року в провадження судді Кавун Т.В. надійшли матеріали за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на спадкове майно.

В ході підготовчого судового розгляду від позивача надійшла заява про відвід головуючої судді, яка мотивована тим, що ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області відмовлено в задоволенні її клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Новомиргородську дільницю обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації", а відтак суддя не зацікавлена розглядати об`єктивно та справедливо дану справу та діє упереджено.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке перевалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, тобто якщо у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається, раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок, суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 ЦПК України.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються, згідно приписів частини 5 ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до ч.3ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні. Для відведення судді необхідно обґрунтовувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Незгода сторони з процесуальним рішенням, під час розгляду справи, не може бути підставою для відводу судді, а твердження позивача про упередженість судді та небажання розглядати справу об`єктивно та справедливо є її суб`єктивною думкою і ніяким чином не підтверджується, а заявлений відвід є необгрунтованим.

Тому, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 36, 40 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви позивача про відвід головуючої судді Кавун Тетяни Володимирівни по справі за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на спадкове майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Кавун