Постанова № 85846972, 20.11.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8766/19

2-а/296/236/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі судді Рожкової О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора першого батальйону першої роти Управління патрульної поліції у Житомирській області лейтенанта поліції Попова Олександра Сергійовича про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2019 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕАВ №147327 від 30.08.2019 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.08.2019 року інспектором першого батальйону першої роти Управління патрульної поліції у Житомирській області лейтенантом поліції Поповим О.С. винесено постанову серії ЕАВ №147327 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Підставою для винесення постанови про накладення штрафу стало порушення п.18.2 ПДР України (водій не пропустив пішоходів, які не закінчили перехід проїзної частини відповідного напрямку руху на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофору чи регулювальника, що дозволяє рух транспортного засобу). З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм права, у зв`язку з тим, що на його прохання поліцейськими не було надано жодного доказу факту здійснення вказаного адміністративного правопорушення (фото-, відео- кінозйомки), в самій постанові пунктом, який нібито порушив позивач зазначено п. 18.2 ПДР України, який стосується випадку проїзду автомобілем «На регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника», а його випадок стосується п.18.1. ПДР, тобто проїзду нерегульованого пішохідного переходу.

Ухвалою судді від 10.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у судове засідання (а.с.12).

Відповідачем відзив до суду не подано, та не направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

30.08.2019 року інспектор першого батальйону першої роти Управління патрульної поліції у Житомирській області лейтенант поліції Попов О.С. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1471327, у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.4).

В постанові зазначено, що 30.08.2019 року о 13 год. 55 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом CITROEN XSARA, д.н.з. НОМЕР_1 , у місті Житомирі по вулиці Чуднівській не пропустив пішоходів на нерегульованому пішоходному переході, чим завадив їм закінчити перехід, чим порушив п.18.2 ПДР (а.с.4).

Даючи правову оцінку доводам позивача щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд враховує наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідальність настає за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно п. 2 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р., постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачена, зокрема, ч.1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, крім іншого, справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, частини 1, 2, 3 статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

З постанови серії ЕАВ №1471327 від 30.08.2019 слідує, що водій керуючи транспортним засобом не пропустив пішоходів на нерегульованому пішоходному переході чим завадив їм закінчити перехід, чим порушив п.18.2 ПДР.

Відповідно п.18.2 ПДР на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно письмових пояснень позивача та оглянутого відеозапису з автомобільного відеореєстратору, ОСОБА_1 30.08.2019 року о 13 год. 55 хв. рухався на своєму автомобілі у місті Житомирі по вулиці Чуднівській. Обігнавши патрульну поліцейську машину, рухався по другому (крайньому лівому) ряду. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позивач переконавшись, що рух його автомобіля не перешкоджає пішоходам, які тільки почали перехід проїзної частини, змістився на крайню праву смугу проїзджої частини. Відстань між його автомобілем і пішоходами була більше ніж розмір смуги руху і ця відстань жодним чином не перешкоджала пішоходам рухатися далі, а тим більше не створювала ніякої небезпеки для останнього, тому ОСОБА_1 продовжив рух далі і перетнув пішохідний перехід.

Вищевказані пояснення позивача підтверджуються долученим до позову відеозаписом, з якого вбачається, що автомобіль під керуванням позивача дійсно здійснив проїзд пішохідного переходу, який був нерегульованим (п.18.1 ПДР).

Так, пунктом 18.1. ПДР встановлено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Дана вимога передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов`язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися.

З вищенаведеного слідує, що встановлені відповідачем обставини справи не відповідають обставинам та підставам, зазначеним у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за порушення п.18.2 ПДР.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги, що належним чином повідомлений відповідач жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідно до вимог ст. 77 КАС України до суду не надав, матеріалів у спростування доводів та письмових доказів, зібраних позивачем, не надіслав та не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, на підставі яких відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення і винність даної особи в його вчиненні, вимоги позову ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.19,241-246,286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову, винесену 30.08.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1471327 від 30.08.2019, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядок, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції Закону №2147- VIIІ) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач:

ОСОБА_2

місце проживання:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

Інспектор першого батальйону

першої роти Управління

патрульної поліції у Житомирській області

лейтенант поліції

Попов Олександр Сергійович

м.Житомир, вул. Покровська,96

ЄДРПОУ 40108646

Cуддя О. С. Рожкова