
№ 201/2270/19
провадження 2-зз/201/43/2019
УХВАЛА
25 листопада 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
за участі секретаря – Плевако О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро клопотання Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» в особі ректора Півоварова О.А. про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
25 лютого 2019 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» в особі ректора Півоварова О.А. про визнання протиправними та скасування наказів.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2019 року по справі вжито заходи забезпечення позову.
ДВНЗ «УДХТУ» звернувся до суду з клопотаннями про скасування заходів забезпечення позову.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2019 року скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2019 року про забезпечення позову, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
Частиною 1 стаття 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому з урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності цих осіб.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши матеріали справи та клопотання, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити, оскільки постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2019 року скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2019 року про забезпечення позову, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено. Зазначене судове рішення у встановленому законом порядку набрали законної сили, а тому з урахуванням вище наведеного заходи забезпечення позову, які було вжито судом, були скасовані і на даний час по цій справі відсутні будь-які вжиті судом заходи забезпечення позову, в зв`язку з чим у суду відсутня можливість та передбачені законом підстави щоб скасувати заходи забезпечені позову, які вже було скасовано.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що клопотання є немотивованим та необґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення інших осіб щодо зазначеного, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.
За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаного клопотання, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону та відсутні передбачені законом підстави для його задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 259, 260-261, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Державному вищому навчальному закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» в особі ректора Півоварова О.А. - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 25 листопада 2019 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя – О.А. Антонюк
Судове рішення № 85844495, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 25.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/2270/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: