Рішення № 85840818, 20.11.2019, Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/149/19

Справа № 510/1635/17

20.11.2019 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Одеської області /третя особа - ОСОБА_2 / про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, який в подальшому було уточнено, до відповідача /третя особа - ОСОБА_2 / про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належала в рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_3 було оформлено право на спадщину на 1/2 частину вказаної квартири на сина померлої - ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 склала заповідальне розпорядження від 20 березня 2006 року, зареєстроване в реєстрі за № 763, яким заповідала усе своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося та взагалі усе те, що на день її смерті буде їй належати, та на що вона за законом матиме право - ОСОБА_1 , а тому в даному випадку спадкоємство здійснюється за заповітом.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач звернулася до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 29 вересня 2017 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

Позивач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не відомі, про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщалася належним чином.

Представник позивача - адвокат Златі Н.С. у судове засідання з`явилася, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належана ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщався належним чином, надав суду заяву, відповідно до якої він просить розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_2 - у судове засідання з`явився, не заперечував проти визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, на підставі свідоцтва про право власності на житло № 123 від 06 липня 1998 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_1 , по 1/2 частині кожній.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

За життя померла ОСОБА_3 не залишила заповідальне розпорядження, а тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги за законом після померлої є її син - ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області була відкрита спадкова справа за № 342/12.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 вересня 2014 року, серія НАА 330397, зареєстрованого в реєстрі за № 970, ОСОБА_2 є спадкоємцем 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 26563103 від 09 вересня 2014 року ОСОБА_2 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді права власності на іншу 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 склала заповідальне розпорядження від 20 березня 2006 року, посвідчене державним нотаріусом Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області, номер у спадковому реєстрі 39189169, серія ВСР 091854, зареєстроване в реєстрі за № 763, яким заповідала усе своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося та взагалі усе те, що на день її смерті буде їй належати, та на що вона за законом матиме право - ОСОБА_1 , а тому в даному випадку спадкоємство здійснюється за заповітом.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Частиною 1 ст. 1268 ЦПК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦПК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця отримати майно після смерті спадкодавця. Тобто ОСОБА_1 прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦПК України, оскільки її воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Державним нотаріусом Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області була відкрита спадкова справа за № 47/11.

Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач звернулася до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 29 вересня 2017 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

У підтвердження своїх позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують: право власності та видавалися на ім`я померлої ОСОБА_4 , копію заповіту на ім`я позивача, копію заяви позивача про прийняття спадщини, та інші докази, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не може бути підставою для невизнання права власності за спадкоємцем.

Крім того, суд бере до уваги визнання позову з боку відповідача та третьої особи.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів.

Тому, суд вважає, що є всі законні підстави для задоволення позовних вимог з метою недопущення порушення права власності.

Ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, суд приходить до висновку про можливість скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 206, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Одеської області /третя особа - ОСОБА_2 / про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 26,60 кв.м, житлова площа - 16,50 кв.м в порядку спадкування за заповітом.

Арешт, накладений ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року на квартиру АДРЕСА_1 - скасувати.

Повний текст рішення суду складено 25 листопада 2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова