Ухвала суду № 85840770, 25.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1651/19

Справа № 522/13975/18

У Х В А Л А

25 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника АТ «УкрСиббанк» про відвід головуючої судді Домусчі Л.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду міста Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненим.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі було призначено суддю Бойчука А.Ю. та ухвалою якого від 10.08.2018 року було відкрито провадження по справі. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2018 року провадження по справі було зупинено.

У зв`язку з повторним перерозподілом на підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси від 04.02.2019 року вказана цивільна справа передана судді Шкамерді К.С. для розгляду по суті.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 12.02.2019 року прийнято у провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та іпотечного договору припиненим, яка зупинена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2018 року, та сторонам запропоновано надати інформацію щодо наявності або відсутності обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.09.2019 року провадження у справі було поновлено.

На підставі наказу від 16 вересня 2019 року № 50-ос/с Голови суду ОСОБА_3 про відрахування зі штату Приморського районного суду м. Одеси судді Шкамерди К. С. у зв`язку із закінченням терміну відрядження, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, та на підставі службової службової записки помічника та секретаря судового засідання судді Шкамерди К. С. – Іванової О. І. та Довгань Ж. А. здійснено перерозподіл справи.

Матеріали справи надійшли до провадження судді Домусчі Л.В..

Ухвалою суду від 24.10.2019 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 25.11.2019 року.

До суду 22.11.2019 року представник банку звернувся до суду із заявою про відвід головуючому, в обґрунтування якої зазначено наступне. Згідно даної позовної заяви, підставою її подання стало рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 травня 2018 року у справі №522/12392/15-ц про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке було винесене під головуванням судді Домусчі Л.В.. Посилались на те, що на даний час вказане рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 травня 2018 року було оскаржено до Верховного суду та ухвалою від 07.03.2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою банку. Отже, представник відповідача вважає, що головуюча суддя Домусчі Л.В. підлягає відводу у зв`язку з існуванням обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Вважають, що дана справа безпосередньо взаємопов`язана зі справою №522/12392/15-ц, по якій відкрито касаційне провадження, та обставини, що були встановленні в рішенні суду від 02.05.2018 року, можуть мати преюдиційне значення для розгляду справи.

У підготовче засідання 25.11.2019 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяву представника відповідача про відвід, вважає, що вона необґрунтована та немає об`єктивного підґрунтя.

Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Розглянувши питання, з точки зору національного закону - ст. 36 ЦПК України, в контексті ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суд зазначає наступне:

- суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне;

- слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, а також рішення у справах проти України: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06 жовтня 2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п.103,107).

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду (п.5 ст.39 ЦПК).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Як вбачається із наданих матеріалів, представник відповідача вважає, що суддя Домусчі Л.В. є упередженим та пов`язує заявлений відвід із процесуальними діями головуючого у справі, прийнятої у рамках іншої цивільної справи.

Під головуванням Домусчі Л. ОСОБА_4 дійсно була розглянута цивільна справа № 522/12392/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та 02 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позову банку.

Зазначене рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 травня 2018 року було залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції від 12 грудня 2018 року (повний текст якої складено 13.12.2018 року).

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року поновлено строк на оскарження вказаних судових рішень та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк».

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вбачає, що обставини, на які вказує представник відповідача, є його особистою суб`єктивною думкою, і не відносяться до обставин, які дають підстави для висновку про упередженість судді, та не відносяться до тих, з якими законодавець пов`язує відвід судді.

При цьому, посилання представника відповідача щодо його незгоди із процесуальними рішення судді, суд вважає необґрунтованими із тих підстав, що останні згідно ч.4 ст. 36 ЦПК України не є підставами для відводу судді. Останній скористався своїм правом та оскаржив рішення суду згідно вимог чинного процесуального законодавства.

Не вбачаючи об`єктивного критерію, а саме: наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суду при вирішенні процесуальних питань, суд вважає, що непогодження позивача з процесуальною дією суду - не може бути підставою для відводу суддів - ч.4 ст. 36 ЦПК України.

Окрім того, жодних належних та допустимих доказів щодо упередженості судді з боку заявника не надано.

Щодо доводів заяви про відвід, який стосується суб`єктивного критерію безсторонності суддів, а саме: особистої зацікавленості і упередженості судді в розгляді даної справи, то припущення відносно безсторонності та можливої упередженості в даній справі, є безпідставним.

Отже, оскільки прийняття суддею відповідних процесуальних документів та вчинення інших процесуальних дій під час розгляду цивільної справи, не є підставою для відводу судді та оціночно визначатись як сумніви у її об`єктивності та упередженості при розгляді цивільної справи, а можуть бути вирішенні у визначеному процесуальним законодавством порядку шляхом оскарження винесених судом процесуальних документів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про відвід головуючого судді у зв`язку з необґрунтованість.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для зупинення провадження по даній справі та передачі заяви до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В..

Керуючись: ст. ст. 10-13, 36, 39, 40, 43, 49, 89, 247, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника АТ «Укрсиббанк» про відвід головуючого судді.

Зупинити провадження за розглядом цивільної справи протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст. 40 ЦПК України.

Заяву передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В..

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції.

Повний текст ухвали суду складено та підписано суддею 25.11.2019 року.

Суддя: Л.В. Домусчі