Ухвала суду № 85823089, 29.10.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/883/19 Провадження № 2-др/450/7/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мельничук І. І.

при секретарі Лаба С. П.

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Микуша Микуша Дмитра Михайловича – про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою від 26.09.2019 року зазначену позовну заяву було залишено без розгляду в порядку ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

01.10.2019 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвоката Микуша Д. М. звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з заявою про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, в якій просить стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесену суму судових витрат щодо надання правничої (правової) допомоги по справі №450/883/19 в розмірі 11920,20 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять грн. 20 коп.).

Заяву мотивує тим, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч.3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з положеннями ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Щодо необґрунтованості дій позивача представник відповідача зазначає, що пред`явлений позов ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди з ОСОБА_1 був завідомо безпідставний та необґрунтований з наступних підстав: в матеріалах справи позивачем не подано жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП; згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №97 від 22 квітня 2018 року, виконаного судовим експертом Галамай Я.І., вбачається, що вартість відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу, автомобіля «Ford Transit», д.н.з НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4 , після пошкодження в ДТП 17.12.2017 року, з урахуванням цих пошкоджень, що виявлені на момент огляду 20.03.2018 року в цінах станом на час проведення дослідження, без врахування ПДВ становить: 68 104, 14?грн. (шістдесят вісім тисяч сто чотири гривні 14 коп.). За таких обставин позивач міг би пред`явити позов виключно до МТСБУ; позивачем не представлено доказів на визначення вартості пошкоджених автозапчастин (20 одиниць згідно висновку), які підлягають заміні, а відтак у разі відшкодування шкоди позивач зобов`язаний повернути пошкоджені (замінені) автозапчастини особі, яка таку шкоду відшкодує, оскільки таке майно, хоча і не може використовуватися за призначенням, але в будь-якому випадку має певну цінність; ОСОБА_2 відчужив пошкоджений автомобіль (хоча про дані обставини в позові взагалі не зазначає), а відтак за таких обставин призначити судову товарознавчу експертизу та визначити суму завданих збитків, фактично не можливо; ОСОБА_2 не представив жодних доказів (товарні, фіскальні чеки, акти виконаних робіт та інше), на підтвердження того, що він поніс витрати саме на суму 185 122, 53 грн. на відновлення пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП; позивачем не представлено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження завдання йому ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок ДТП на суму 10 000, 00 грн.; позивачем не представлено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн. Крім цього, позивач без поважних причин двічі не з`явився на виклик до суду, хоча був належнім чином повідомлений про час та дату судових засідань, внаслідок чого позов ОСОБА_2 залишено без розгляду, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку.

Детальний перелік виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом по даній справі зазначено в розрахунку та акті приймання-виконання робіт, які додано до заяви. Серед іншого адвокатом на виконання договору №18 від «02» травня 2019 року про надання правової (правничої) допомоги було підготовлено та подано до суду наступні письмові документи: відзив на позовну заяву (а.с.52-55); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (а.с.62); клопотання про витребування доказів, а саме адміністративних справ №465/1967/18 з Франківського районного суду м. Львова та №450/21/18 з Пустомитівського районного суду Львівської області (а.с.63); заява про виклик та допит свідків (а.с.64); адвокатський запит до Регіонального сервісного центру Львівської області (а.с.61, 71); клопотання про витребування доказів з Регіонального сервісного центру Львівської області (а.с. 70); адвокатський запит до ТзОВ «Експертиза» (а.с. 104); клопотання про витребування доказів з ТзОВ «Експертиза» (а.с. 102). Розрахунок витрат на правничу допомогу згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги додано до матеріалів заяви та підтверджено ним такі витрати у розмірі 11910,20 грн. що відповідає акту приймання-виконання робіт (надання правничої допомоги) від 30.09.2019 року.

29.10.2019 року на адресу суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, в якому останній зазначає, що оскільки ухвала суду про залишення позову без розгляду оскаржена ним шляхом подачі апеляційної скарги та є такою що не набрала законної сили, з огляду на те, що відсутні підстави для розгляду заяви про компенсацію судових витрат, провадження у справі за заявою слід зупинити до розгляду апеляційною інстанцією апеляційної скарги на ухвалу суду від 26.09.2019 року, оскільки саме в ухвалі суду від 26.09.2019 року встановлюватимуться преюдиційні обставини, а саме обгрунтованість/необгрунтованість дій позивача зумовлена повторною неявкою позивача до суду.

В судове засідання заявник не з`явився, подав клопотання про розгляд заяви у його відсутності, вимоги підтримав з урахуванням суми зазначеної в розрахунку та акті приймання-виконання робіт у розмірі 11910,20 грн. Щодо клопотання про зупинення провадження заперечив.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд вважає, що у даній цивільній справі № 450/883/19 мають місце зловживання стороною позивача і його представником процесуальними правами, що виразилось у тому, що внаслідок завідомо безпідставних та необґрунтованих дій позивача були створені перешкоди відповідачу за завдані йому необґрунтовані витрати.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 6 статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках встановлених частинами третьої-пятої ст. 142 ЦПК України, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом не встановлено підстави передбачені ст. 251 ЦПК Україні, а тому клопотання позивача про зупинення провадження у справі є таким, що не підлягає до задоволення.

Відтак, до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає понесені витрати, пов`язані з розглядом справи за фактично виконану і підтверджену письмовими доказами роботу з надання правової (правничої) допомоги у розмірі 11910,20 грн.

Керуючись ст. ст. ч. 5 ст. 142, 247, 251, 258, 259, 260, 261, 263, 352, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Микуша Дмитра Михайловича – про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 11920,10 (одинадцять тисяч дев`ятсот десять гривень 20 копійок) гривень судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

СуддяІ. І. Мельничук