Ухвала суду № 85822703, 22.11.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/7181/19

УХВАЛА

22 листопада 2019 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТзОВ «Міра і К» про стягнення компенсації заробітної плати, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТзОВ «Міра і К», у якій просить зобов`язати відповідача нарахувати компенсацію до заробітної плати при розрахунку вихідної допомоги та провести виплату недоданої суми вихідної допомоги; зобов`язати відповідача провести виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається із позовної заяви, позивач вказав, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак у місті Львові вулиці Стрійської не існує. Також, позивач не вказав поштовий індекс.

Згідно п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак, позивач не подав суду жодного розрахунку та не конкретизував розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Пунктом 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивач просить суд зобов`язати відповідача нарахувати компенсацію до заробітної плати при розрахунку вихідної допомоги та провести виплату недоданої суми вихідної допомоги.

При цьому, позивач вказав, що був звільнений 17.06.2016 р. за власним бажанням.

Однак, трудовим законодавством чітко вказано випадки виплати вихідної допомоги працівнику. Так, ст. 44 КЗпП України визначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Вказана позовна вимога не обґрунтована жодними доказами.

Також ОСОБА_1 не додав до позовної заяви жодних документів, зокрема довідок, розрахункових листів тощо, які містять відомості про розмір нарахованої заробітної плати позивача за останні два місяці роботи, що передували його звільненню, а також кількість відпрацьованих робочих днів за вказаний період.

Також, ОСОБА_1 не подав доказів, які містять інформацію про проведення відповідачем фактичного розрахунку із позивачем.

Крім цього, третій та четвертий абзаци позовної заяви містять нечіткий текст, який неможливо прочитати.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно п.10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позивач не виконав вказані вимоги.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Однак, подані копії не засвідчені належним чином.

Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно норм чинного законодавства про працю, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачу слід сплатити судовий збір.

Така позиція суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 року в справі № 910/4518/16, згідно якої за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачу слід сплатити судовий збір, розмір якого не може бути меншим 768 грн. 40 коп.

Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну ОСОБА_1 до ТзОВ «Міра і К» про стягнення компенсації заробітної плати, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали – 5 п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.