Рішення № 85816777, 19.11.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1073/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

законного представника Шандро М.Д.,

представника відповідача Главіцького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник Шандро Марія ОСОБА_2 до Вижницького районного відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, про визнання протиправною відмови та про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Вижницького районного відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Вижницького районного відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із досягнення 16 - річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Вижницький районний відділ Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII, без передачі будь - яких даних про дитину і про батьків до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь - яких засобів ОСОБА_3

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. ОСОБА_4 , яка діє в інтересах дитини в обґрунтування позовних вимог зазначила, що по досягненню 16-річного віку звернулась в її інтересах із письмовою заявою до відповідача, в якій просила видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки у зв`язку з відмовою від оформлення паспорта з електронним безконтактним носієм та з електронним чіпом, у зв`язку з релігійними переконаннями. Проте, 31.07.2019 року відповідачем відмовлено у наданні доньці такого паспорта, посилаючись на Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", відповідно до якого оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється розпорядником ЄДДР у формі картки.

Посилаючись на приписи Конституції України позивач вважає, що відповідач прямо порушує права її неповнолітньої доньки, відтак, звернувся до суду з даним позовом.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечував щодо заявлених позовних вимог, з огляду на таке.

Зазначив, що до територіального підрозділу міграційної служби звернулась мати - ОСОБА_4 із заявою від імені неповнолітньої особи, а не безпосередньо особа, що досягла шістнадцятирічного віку, як того передбачає законодавство. Відтак, заява про видачу паспорта у вигляді книжечки не була подана особисто заявником, як того вимагають норми законодавства, що регулюють питання оформлення та видачі паспорта громадянина України. Звернення законних представників неповнолітньої особи розцінюється, як порушення порядку звернення до міграційної служби за отриманням адміністративної послуги, саме з боку заявника.

Звертав увагу суду на те, що позивачем не надано всіх необхідних документів для проведення процедури оформлення та видачі паспорта громадянина України, передбаченого пунктом 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України № 456 від 06.06.2019 року.

Відтак, відповідач вважає, що за умов недотримання позивачем вимог законодавства, що регулюють питання оформлення та видачі паспорта громадянина України, у територіального підрозділу міграційної служби були відсутні правові підстави для проведення процедури оформлення та видачі паспорта громадянина України.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. 19.11.2019 року позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на аргументи наведені в адміністративному позові.

2. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення адміністративного позову, з підстав наведених у відзиві на адміністративний позов.

ІV. СУДОМ ВСТАНОВЛЕННІ ТАКІ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ЇМ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 27 вересня 2017 року Вижницьким РС УДМС України в Чернівецькій області. (а.с. 9-10)

2. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15 жовтня 2002 року виконавчим комітетом Іспаської сільської ради Вижницького району, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - є донькою ОСОБА_4 . (а.с. 8)

3. Судом досліджена заява щодо оформлення паспорта громадянина України, зі змісту якої вбачається, що законні представники неповнолітньої дитини, батьки - ОСОБА_5 та мати ОСОБА_4 , просять оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Вказана заява подана до відповідача за підписом позивача та її мати.

У поданій заяві окрім іншого вказується про те, що вказаним Положенням не передбачено внесення даних про особу до ЄДДР, не передбачено формування (присвоєння) УНЗР (будь - яких інших ідентифікаторів: цифрових, штрих-кодових, QR-кодових, біометричних, тощо), не передбачено використання будь - яких засобів ЄДДР.

Крім того, заявники посилаючись на норми Закону України "Про звернення громадян" висловив прохання надати письмову відповідь з повідомленням про дату і час оформлення паспорту. (а.с. 11)

4. Листом Вижницького районного сектору УДМС в Чернівецькій області від 31.07.2019 року № 7313-347/7313-19, ОСОБА_1 та її батьків повідомлено про те, що чинним законодавством України, яке регулює спірні правовідносини передбачено оформлення паспорта громадянина України виключно у формі ІD-картки з безконтактним електронним носієм, відтак видача документів не передбачених Законом буде порушенням діючого законодавства, що регулює питання оформлення, видачі та обміну паспорта громадянина України. (а.с.12-13)

5. Зі змісту листа Вижницького районного сектору УДМС в Чернівецькій області №7313-1014-19 від 20.09.2019 року повідомлено УДМС України в Чернівецькій області про те, що до Вижницького РС УДМС України в Чернівецькій області 18.07.2019 року звернулась ОСОБА_4 мати неповнолітньої ОСОБА_1 , як її представник, із заявою довільної форми щодо оформлення та видачі їй паспорта громадянина України у вигляді книжечки по досягненню нею шістнадцятирічного віку.

До вказаної заяви не було долучено жодного документа, необхідного для оформлення паспорта, яким підрозділ зобов`язано оформити та видати ОСОБА_1 паспорт у формі книжечки.

Крім того, оскільки на момент звернення ОСОБА_4 її донці ОСОБА_1 виповнилось шістнадцять років, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, вона зобов`язана особисто звернутись до територіального підрозділу міграційної служби із відповідною заявою та необхідним пакетом документів, а не вчиняти дії через свого законного представника. (а.с.26-27)

6. Також судом досліджена реєстраційна - контрольна картка по зверненню громадян, відповідно до якої зареєстровано заяву позивача у якості заяви про звернення громадян. (а.с.30)

V. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" 18.01.2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III).

Статтею 5 Закону №2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України є, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно п. 1, 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан

Отже, даним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

2. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, що посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI).

Абзацом а) пункту 1 частини 1 статті 13 Закону 5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Бланки документів у формі картки виготовляються з полімерних матеріалів, які за фізичними характеристиками підлягають лазерній персоналізації і гравіюванню відповідно до державних (національних) та міжнародних стандартів, і містять безконтактний електронний носій (у випадках, передбачених цим Законом) та номер бланка.

3. В ході розгляду справи судом встановлено, що саме ОСОБА_4 звернулась в інтересах своєї доньки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до посадових осіб відповідача із заявою, в якій просила оформити бланк паспорта громадянина України без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, та видати ОСОБА_1 виключно у вигляді паспортної книжечки на підставі Закону України від 18.01.2001 року №2235-ІІІ "Про громадянство України", форма якої не заборонена діючим законодавством України, а не у формі пластикової картки типу ID-1, форма якої не є паспортом та не є його єдиним зразком.

Звернення заявниці зареєстровано за № Ш-12/6/7313-19 від 18.07.2019 року та заповнено відповідну реєстраційно - контрольну картку за зверненням громадян. (а.с.30,31)

За наслідками розгляду вказаної заяви, територіальним органом міграційної служби, повідомлено заявникам, що з 01.10.2016 року внесено низку змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" №5492-VI від 20.11.2012, зокрема в частині видів та форми документів з імплантованим безконтактним електронним носієм та без нього, порядку ідентифікації та верифікації особи, порядку оформлення та видачі цих документів, а також щодо віку, з досягненням якого особа зобов`язана отримати паспорт громадянина України.

В ході розгляду справи судом встановлено, що заява, яка надійшла до міграційної служби, подана не особисто ОСОБА_1 , а її матір`ю ОСОБА_4 , що власне і вказується в обґрунтуваннях позову. Крім цього, вказана заява, не відповідала зразку заяви-анкети, зразок якої затверджено МВС України, а також до заяви не було долучено необхідних документів, передбачених законодавством, для оформлення паспорта громадянина України, а саме оригінали документів батьків та довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, на момент звернення ОСОБА_4 до територіального органу міграційної служби в інтересах своєї доньки ОСОБА_1 , останній виповнилось 16 років.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 745), кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що заява яка надійшла на адресу Вижницького РС УДМС України в Чернівецькій області подана не повноважною особою, чим порушено порядок подачі заяви щодо оформлення паспортного документа громадянина України. Крім цього, заявником не долучено до вказаної заяви всіх необхідних документів.

Так, відповідно до п.п. 1 п. 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 (Порядок №302) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Відповідно до п. 13 Порядку №302 для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

Згідно з п. 23 Порядку №302 керівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які здійснюють функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет та видачі паспорта, і працівників, які здійснюють функції з оформлення паспорта (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення). Керівник уповноваженого суб`єкта визначає осіб, які в межах повноважень, встановлених законодавством, отримують доступ до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, власником або розпорядником яких є ДМС, є матеріально відповідальними особами та здійснюють функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет і видачі паспорта.

Відповідно до п. 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (Положення №2503-XII) для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Отже, вказаними нормами встановлений обов`язок, при зверненні до територіального органу/підрозділу ДМС України заявника (особи, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто), надати саме заяву-анкету встановленого зразка, затвердженого МВС України. У випадку ж подачі заяви-анкети працівниками міграційної служби проводитимуться дії щодо перевірки повноти поданих заявником документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, заяву-анкету встановленого зразка не було подано особисто ОСОБА_1 до територіального підрозділу міграційної служби, а така заява подана батьками останньої, в тому числі ОСОБА_4 , у довільній формі, що не відповідає вищенаведеному Порядку №302 та Положенню №2503-XII.

Одночасно, сама по собі заява без необхідних додатків (документів), подана ОСОБА_4 до Вижницького РС УДМС України в Чернівецькій області у довільній формі не є підставою для оформлення та видачі паспорта будь-якого зразка її доньці ОСОБА_1 , у тому числі у вигляді книжечки.

Враховуючи наведене вище, зважаючи на те, що відповідач під час розгляду заяви позивача діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений діючим законодавством України, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

4. Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин 1-3 статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про правомірність дій та рішення відповідача, а отже і про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VІ. Розподіл судових витрат.

1. Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимогах відмовлено повністю, а тому у відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачеві.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вижницького районного відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 листопада 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач - Вижницький районний відділ Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (вул. Українська, 20, м. Вижниця, Чернівецька область, 58200, код ЄДРПОУ: 37508470)

Суддя О.В. Боднарюк