Ухвала суду № 85815583, 18.11.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 листопада 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3962/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Моспанюк Є.С.,

представників

позивача: Якимовича О.В. (ордер від 06.09.2019 серії АА № 057932),

відповідача: Губаревої Н.О. (довіреність від 19.09.2019 № Г-2965/14/12-32-00),

Гаркуна В.Ф. (довіреність від 08.11.2019 № Г-3051/14/12-82-00),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про приєднання до матеріалів справи додаткового обґрунтування позову у справі за позовом адвоката Якимовича Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Якимовича Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 23.01.2019 № 0000074001 про накладення на позивача штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Представником позивача 15 листопада 2019 року за вх. № 56955/2019 подано додаткове обґрунтування позову, в якому додатково до викладених у позовній заяві (уточненій позовній заяві) вказано, що з аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України слідує, що фактична перевірка проводиться на підставі отриманої інформації контролюючим органом про можливі відповідні порушення з боку платника податків, проте, в матеріалах справи вказана інформація відсутня. Тобто, з наказу про проведення фактичної перевірки неможливо ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України підставу для призначення фактичної перевірки позивача, та чи дійсно в розпорядженні відповідача на час прийняття наказу була така інформації.

Також, вказано, що після ознайомлення на сайті «Судова влада України» з ухвалою суду від 26 червня 2019 року у справі № 360/1983/19 за позовом адвоката Рибаса Андрія Сергійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2019 року № 0000174001 представнику позивача стало відомо про участь у справі свідка ОСОБА_3 , який давав свідчення за фактом придбання у ФОП ОСОБА_4 підакцизних товарів 10 січня 2019 року та є особою, що діє в інтересах податкового органу. Після отримання від адвоката Рибаса А.С. фотокопії постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 360/1983/19, зі змісту якої з`ясовано, що відповідно до статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться, зокрема на підставі отриманої інформації контролюючим органо про можливі відповідні порушення з боку платника податків. Також, у постанові Перший апеляційний адміністративний суд критично поставився до показів свідка ОСОБА_3 з підстав того, що останній брав участь 10 січня 2019 року у декількох фактичних перевірках, що проводились посадовими особами ГУ ДФС у Луганській області у місті Кремінна Луганської області.

Крім того, вказано, що представник позивача вважає, що суд повинен критично поставитися до фотознімків, здійснених особою, що проводила перевірку, оскільки вони не містять моменту реалізації товару, позивача, свідків, тощо. Вказані фотознімки не дають можливості ідентифікувати місце, де вони зроблені, і де здійснена реалізація. Також відсутні докази існування саме у позивача зазначених тютюнових виробів.

У судовому засіданні представник позивача просив прийняти та приєднати до матеріалів справи додаткове обґрунтування позову разом з доданою до нього постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 360/1983/19, оскільки таке право зберігається за позивачем до початку першого судового засідання.

Представники відповідача проти задоволення заявленого клопотання заперечували з тих підстав, що після закінчення підготовчого провадження по справі, представник позивача не має права змінювати підстави позову.

Вирішуючи питання про прийняття додаткового обґрунтування позову, суд виходить з такого.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Зі змісту додаткового обґрунтування позову слідує, що за своєю суттю така заява є заявою про зміну підстав позову.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 173 КАС України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частини третя, четверта статті 173 КАС України).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що процесуальна можливість для реалізації позивачем свого права на подання заяви про збільшення позовних вимог, зміни предмету або підстав позову існує, але не пізніше ніж до закінчення підготовчого засідання.

Так, згідно з ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 18 вересня 2019 року, розгляд справи здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі, у справі призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18 листопада 2019 року.

Згідно з частиною другою статті 204 КАС України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки додаткове обґрунтування позову подано представником позивача після закінчення підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що їх необхідно повернути позивачу без розгляду.

Твердження представника позивача, що за позивачем зберігається право подати відповідну заяву до початку розгляду справи по суті, судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки таке право надано позивачу, якщо розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, де підготовче засідання не проводиться.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що частиною першою статті 47 КАС України передбачена можливість змінювати предмет або підстави позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви.

Також, відповідно до частини першої статті 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 159 КАС України).

Згідно з частиною п`ятою статті 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Таким чином з викладеного слідує, що підстави позову можуть викладатися позивачем у таких заявах, як позовна заява та заява про зміну предмету позову.

Такої форми, як додаткове обґрунтування позову, КАС України не передбачено.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Оскільки зміна підстав позову оформлена позивачем заявою, подання якої КАС України не передбачено, на думку суду, така заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, яку суд, керуючись положеннями частини другої статті 167 КАС України, повертає заявнику без розгляду.

Що стосується копії постанови Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 360/1983/19, яка вказана додатком до додаткового обґрунтування позову та яку представник позивач вважає доказом у даній адміністративній справі, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома статті 78 КАС України).

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на викладене, оскільки постанова Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 360/1983/19 не містить інформації щодо предмета доказування по дані справі та обов`язкових до врахування висновків щодо застосування норм права, така постанова не є доказом у даній адміністративній справі.

Керуючись статтями 169, 172, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Додаткове обґрунтування позову у справі за позовом адвоката Якимовича Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути позивачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу суду складено 22 листопада 2019 року.

Суддя К.О. Пляшкова