Рішення № 85815476, 22.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року справа № 320/3724/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс V»доКиївської митниці ДФС, головного державного інспектора Київської митниці ДФС Кононенко Наталії Миколаївнипровизнання протиправними дій та скасування рішення.

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» з позовом до Київської митниці ДФС, головного державного інспектора Київської митниці ДФС Кононенко Наталії Миколаївни, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019.

- визнати протиправною бездіяльність головного державного інспектора Київської митниці ДФС Кононенко Наталії Миколаївни, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією IM40TH №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за митною декларацією IM40TH №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Не погоджуючись із рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг, позивач подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі і перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Позивач зазначає, що при митному оформленні товару мала місце протиправна бездіяльність головного державного інспектора Київської митниці ДФС Кононенко Наталії Миколаївни, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 МК України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією IM40TH №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019. Стверджує, що митне оформлення товару не було завершене протягом чотирьох робочих годин з моменту отримання митним органом додаткових документів від позивача відповідно до частини третьої статті 53 МК України.

Контролюючий орган позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим контролюючий орган вважає, що спірне рішення прийняте органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Головним державним інспектором Київської митниці ДФС Кононенко Наталією Миколаївною відзиву на позовну заяву надано до суду не було.

Позивач надав відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначив, що ним до контролюючого митного органу надавалися усі необхідні та наявні в нього документи, які вимагаються законом, для підтвердження митної вартості товару та обраного ним методу визначення митної вартості товару, які містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Вважає, що оскаржуване рішення винесене без дотримання вимог чинного митного законодавства, а відповідач помилково стверджує про відсутність інформації для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), оскільки ТОВ «Солтекс V» надавалась інформація про митні оформлення подібних товарів.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі №320/3724/19 та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання від уповноважених представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 суд ухвалив на підставі частини третьої статті 194, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 22, ідентифікаційний код 33591497) зареєстроване в якості юридичної особи 01.06.2005, номер запису 10731020000004342 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 10-13).

Матеріалами справи встановлено, що 01.08.2018 між Ihya Tekstil Taєimacilik Gida San.Tic.Ltd.Єti. є компанією, зареєстрованою в Турецькій Республіці, (далі – продавець), та ТОВ «Солтекс V» був укладений договір купівлі-продажу №003СТ/2018 (далі – договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини й текстильні товари виробництва Турецької Республіки, а також інших країн (а.с. 24-26).

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1 та 4.2 договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором.

Товар відвантажується морським транспортом на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору.

Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка й маркування, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Продавець і позивач погодили, що товар продається за ціною за умови, що він є стоковим, в 3,00 долари США за 1 (один) кг, якщо інша ціна не передбачена відповідним додатком до договору.

Оплата здійснюється позивачем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Оплата за товар буде проводитися шляхом оплати позивачем виставленого продавцем інвойсу на товар.

19.12.2018 продавець та позивач уклали додаток №8 до договору (далі – додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець продав позивачу тканину виробництва Турецької Республіки, а саме: а) трикотажне полотно (55% бавовна 40% поліестер та 5% лайкра, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 6006 відповідно до діючої на момент укладання додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), завширшки 180-185 см, у кількості 19633 кг, за ціною 3,10 долара США за 1 кг (далі – товар) (а.с. 27-28).

Загальна вартість товару згідно з пунктами 1-3 додатку та інвойсу №022269 від 20.12.2018 склала 60862,30 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010) (а.с. 27-29).

08.01.2019 ТОВ «Солтекс V» з метою переміщення товару через митний кордон України подав попередню митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/900439 (а.с. 14).

Позивач здійснив перевезення товару (оплатив фрахт) з порту м. Стамбула, Турецька Республіка до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких витрат склав 31746,67 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00000000079 від 09.01.2019, складеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» (а.с. 30).

10.01.2019 Одеська митниця ДФС провела митний огляд товару та склала акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/067, яким підтвердила те, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту тканини (а.с. 15).

11.01.2019 ТОВ «Салтекс V» було подано до Київської митниці ДФС митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/400294, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар, митна вартість якого склала 1752332,90 грн. станом на 11.01.2019 (а.с.21-22).

Поставка товару відбувалася на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка і була визначена із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

При поданні митної декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/400294 ТОВ «Солтекс V» надав контролюючому органу фотокопії наступних документів:

1) Договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018 (а.с. 24-26);

2) Додатку від 19.12.2018 №8 до Договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018 (а.с. 27-28);

3) Інвойсу від 20.12.2018 №022269 (а.с.29);

5) Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 13.08.2018 №130818-Д, укладеного між ТОВ «Олимп А.С.» та ТОВ «Солтекс V» (а.с. 16-17);

6) Листа з ТОВ «Олимп А.С.» від 09.01.2019 №1901004 (а.с. 18).

11.01.2019 контролюючий орган надіслав до ТОВ «Солтекс V» через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією ІМ40ТН №UA125110/2019/400294 (а.с. 23).

Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів:

1) транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, в тому числі угоду на перевезення тощо;

2) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) виписки з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) копії митної декларації країни відправлення;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вказаний запит 12.01.2019 позивачем було надано додаткові документи разом із супровідним листом №1101/19-01 від 11.01.2019, який контролюючий орган отримав 12.01.2019 о 11 год. 38 хв. (а.с. 19-20).

Так, зокрема у своєму листі ТОВ «Солтекс V» надав Київській митниці ДФС наступні документи та інформацію:

1) щодо транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, в тому числі угоди на перевезення тощо – позивач звернув увагу відповідача 1, що позивач вже надавав відповідну угоду на перевезення (договір про транспортно-експедиційне-експедиційне обслуговування №130818-Д від 13.08.2018). Додатково позивач надав відповідачу 1 на 1 аркуші фотокопію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00003898 від 26.12.2018, складеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.» (а.с. 30);

2) щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності) – позивач звернув увагу відповідача 1, що у нього були відсутні станом на день підписання листа 1 будь-які інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, адже сам товар ще не брався на бухгалтерській облік позивача, так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача 1, не випущений у вільний обіг та був неоплаченим;

3) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару – позивач надав відповідачу 1 для ознайомлення на 2 аркушах фотокопію листа продавця №FYS20190111-01/A від 11.01.2019 та його перекладу з англійської на українську мову (а.с. 31-32);

Позивач також звернув увагу контролюючого органу, що в листі продавця №FYS20190111-01/A від 11.01.2019 є актуальний прайс-лист продавця станом на дату підписання додатку, а також міститься підтвердження продавця, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту тканин;

4) щодо копії митної декларації країни відправлення – позивач повідомив, що ураховуючи те, що в позивача був відсутній витребовуваний відповідачем 1 документ, то в силу частини третьої статті 53 МК України він об`єктивно не мав змоги надати до митного органу копію митної декларації країни-відправлення. Окрему увагу контролюючого органу позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання копії митної декларації країни відправлення лише за умови її наявності в позивача;

6) щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини – позивач звернув увагу відповідача 1, що у нього був відсутній станом на день підписання листа №1101/19-01 від 11.01.2019 будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу контролюючого органу ТОВ «Солтекс V» звернуло на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в позивача.

14.01.2019 о 15 год. 9 хв. ТОВ «Солтекс V» направив до контролюючого органу повідомлення №988494a6-fb5f-41b2-8769-7c5b07cbfc79 про проведення письмової консультації в спеціалізованій системі обміну електронними документами (а.с. 37-38).

14.01.2019 Київською митницею ДФС було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості №UA125110/2019/110677/2, згідно з яким контролюючий орган, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019 (а.с. 39).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган вказав, що в інвойсі №022269 від 20.12.2018 вказано, що товар є стоковим та 4-5 сорту, тобто залежалим на складі, нереалізованим у період попиту, або таким, що не відповідає певним якісним вимог, що, в свою чергу, впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим та 4-5 сорту, відсутні.

Київська митниця ДФС зазначає, що пунктом 3.2 додатку до договору від 19.12.2018 №8 вказано, що ціна товару з урахуванням положень п. 2.1 включає також вартість товару, його упаковку та маркування, однак п.2,1 на умовах поставки FOB Стамбул передбачає поставку товару в порт відвантаження та здійснення експертних операцій, що не включено до вартості та є основною складовою митної вартості.

Крім того, у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019 контролюючий орган також зазначає, що за результатами проведення митного огляду, що підтверджується актом митного огляду від 11.01.2019 №UА125110/2019/400294, встановлено відсутність на маркуванні задекларованого товару будь-яки даних щодо сорту товару, а також не встановлено будь-яких ознак невідповідності якісним вимогам товару.

Керуючись митним законодавством, контролюючий орган дійшов висновку, що заявлену ТОВ «Солтекс V» митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, визнати неможливо.

У рішенні також стверджує, що його посадовою особою проведено з декларантом процедуру консультації у порядку частини четвертої статті 57 МК України. Крім того зазначив, що у порядку частини шостої статті 55 МК України декларанту надано консультацію в письмовому вигляді 20.03.2019.

За результатами проведених консультацій Київської митниці ДФС встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б – за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей – не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому за умовами статей 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ – резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 15.09.2018 №UА807190/2018/17866, від 08.11.2018 №UА807190/2018/021270 (3,75 долари США за кг).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару головний державнимй інспектор Київської митниці ДФС Кононенко Наталія Миколаївна видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00002 (а.с. 41).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 МК України, позивач подав нову тимчасову митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/400472 та відповідно до Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019 сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати митних платежів у розмірі 96951,00 (а.с. 42).

Водночас, відповідно до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

14.02.2019 з урахуванням Рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019 ТОВ «Солтекс V» подав додаткову митну декларацію IM40ДТ №UA125110/2019/402522 (а.с. 43).

02.04.2019 позивач, керуючись положеннями частини сьомої та восьмої статті 55 МК України та не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, надав контролюючому органу листа позивача №0204/19-01 від 02.04.2019 (а.с. 44-45).

Так, позивач, зокрема у своєму листі №0204/19-01 від 02.04.2019 для підтвердження заявленої митної вартості товарів у гривневому еквіваленті станом на 11.01.2019 в розмірі 1752332,90 грн. надав контролюючому органу наступні документи та інформацію:

1) щодо транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, в тому числі угоду на перевезення тощо – позивач повідомив відповідача , що він вже надавав останньому відповідну угоду на перевезення (договір про транспортно-експедиційне-експедиційне обслуговування №130818-Д від 13.08.2018) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00000000079 від 09.01.2019, складений між позивачем та ТОВ «Олимп А.С.», зокрема при поданні листа 1 позивача (а.с. 16-17, 30);

2) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару – позивач повідомив відповідачу 1, що він вже надавав останньому листа продавця та його перекладу з англійської на українську мову (а.с. 31-32);

3) щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини – позивач звернув увагу контролюючого органу, що у нього був відсутній станом на день підписання листа №0204/19-01 від 02.04.2019 будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Окрему увагу митного органу позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в позивача, про що позивач вже раніше повідомляв Київську митницю ДФС у листі №1101/19-01 від 11.01.2019;

4) щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, – позивач додатково надав контролюючому органу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії наступних документів – бухгалтерського обліку ТОВ «Солтекс-V» щодо товару; прибуткової накладної №ТОВ-000001 від 14.01.2019, складеної між ТОВ «Солтекс-V» та ТОВ «Текссол-С»; податкової накладної №1 від 14.01.2019, складеної ТОВ «Солтекс-V» (а.с. 50-52).

Не погоджуючись із рішенням Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019 та бездіяльністю головного державного інспектора Київської митниці ДФС Кононенко Наталії Миколаївни, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією IM40TH №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі – МК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

Згідно з частинами першою – третьою статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Строки відмови у митному оформлені товарів регулюються Митним Кодексом України.

Строк, зазначений у частині першій статті 255 МК України, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Відмова у митному оформленні – це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

VI. Оцінка суду

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-591а15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАСУ, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого контролюючий орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Надаючи правову оцінку стосовно оскаржуваного рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019 суд встановив наступне:

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019 контролюючий орган необґрунтовано посилається на те, що при оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ТН №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019 позивач не включив до митної вартості спірного товару таку складову як витрати на доставку товару до кордону України.

Відповідно до пунктів 2-3, Додатку від 19.12.2018 №8 до Договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018, які містять посилання на інвойс від 20.12.2018 №022269, у якому зазначено, що поставка товару відбулась на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка.

Відповідно до пункту 3.2 Додатку від 19.12.2018 №8 до Договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018, ціна товару зазначена в пункті 3.1 Додатку від 19.12.2018 №8 до Договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018 (60862,30 долари США) с урахуванням положень пункту 2.1, включає в себе вартість товару, його упаковки та маркування, та інші складові за умовами FOB згідно з Incoterms 2010, включаючи доставку товару з порту відвантаження та проходження ним експортних процедур.

Суд дійшов висновку, що контролюючий орган помиково вважає, що ТОВ «Солтекс V» не підтверджені витрати на доставку товару до кордону України, так як поставка спірного товару відбувалася на умовах FOB згідно з Incoterms 2010, включаючи доставку товару з порту відвантаження та проходження ним експортних процедур, тобто такі витрати були включені до ціни товару.

Як зазначено контролюючим органом, ТОВ «Солтекс V» не надав у відповідь на запит від 11.01.2019 інформацію щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією ІМ40ТН №UA125110/2019/400294 рахунок від перевізника товару.

Судом встановлено, що у якості рахунку від перевізника товару, ТОВ «Солтекс V» надав контролюючому органу відповідну угоду на перевезення – Договір про транспортно-експедиційне обслуговування №130818-Д від 13.08.2018 та додатково фотокопію Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000000079 від 09.01.2019, складеного між ТОВ «Солтекс V» та ТОВ «Олимп А.С.», що містять об`єктивні дані для визначення митної вартості товару, є достатніми у розумінні частини другої статті 53 МК України для підтвердження витрат ТОВ «Солтекс V» на оплату фрахту у розмірі 31746,67 грн.

Відтак, суд вважає такими, що не відповідають обставинам справи, твердження Київської митниці ДФС про те, що надані ТОВ «Солтекс V» документи, які підтверджують у силу частини другої статті 53 МК України митну вартість товару, містять розбіжності та що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості товару.

Судом встановлено, що при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019 Київська митниця ДФС посилається на відсутність копії митної декларації, яку в свою чергу ТОВ «Солтекс V» не надав не надав у відповідь на запит від 11.01.2019.

Матеріали справи містять фотокопію експортної декларації від 20.12.2018 №18343100ЕХ287759, яка містить посилання на Інвойс від 20.12.2018 №022269, інформацію про вартість товару та умови його поставки (а.с. 33).

Враховуючи надану інформацію ТОВ «Салтекс V», суд дійшов висновку, що твердження контролюючого органу є безпідставними, оскільки надані позивачем документи містять вичерпну інформацію стосовно країни відправлення, включаючи фотокопію експортної декларації від 20.12.2018 №18343100ЕХ287759.

Не знайшли свого об`єктивного відображення і твердження про те, що позивачем не доведено приналежності товару до стокового та до 4-5 сорту тканин.

Відповідно до Додатку від 19.12.2018 №8 до Договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018 та Інвойсу від 20.12.2018 №022269 продавець передав у власність позивачу, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити товар відповідно до договору та додатку. При цьому сторони угоди чітко визначили, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту тканин.

Матеріали справи містять лист продавця, в якому останній повторно підтвердив продаж позивачу стокового товару, який належить до 4-5 сорту тканин.

Суд зазначає, що Київська митниця ДФС у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019 вказала, що за результатами митного огляду (акт митного огляду №UA125110/2019/4002945452 від 11.01.2019) встановлено відсутність на маркуванні задекларованого товару будь-яких даних щодо сорту товару.

Проте Київська митниця ДФС надала суду акт митного огляду №UA125110/2019/400294, в пункті 8.3 якого під час проведення митного огляду товару встановила відповідність опису та маркування товару тому, який був задекларований позивачем у графі 31 митної декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019. Крім того, згідно з актом Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/0067 від 10.01.2019 Одеська митниця ДФС під час проведення митного огляду спірного товару встановила відповідність опису товару, який був задекларований позивачем у графі 31 попередньої митної декларації ІМ40ЕЕ №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019, тобто підтвердила приналежність товару до стокового та до 4-5 сорту тканин.

Суд вважає також безпідставним неврахування контролюючим органом наведеної в листі продавця інформації про ціни на продукцію продавця товару станом на 19.12.2018, адже наведений прайс-лист продавця товару містить, зокрема, інформацію про вартість трикотажного полотна, 55% бавовна, 40% поліестер та 5% лайкра, сток, 4-5 сорт, 180-185 см, яка складала 3,10 долари США за 1 кг на умовах поставки FOB м. Стамбул, що повністю відповідає задекларованій митній вартості товару позивачем у митній декларації IM40ТН №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019 та зазначені обставини жодним чином не свідчать про заниження позивачем митної вартості товарів.

Суд критично ставиться до твердження Київської митниці ДФС про те, що підставою для проведеного коригування стало те, що позивач у відповідь на запит контролюючого органу не надав витребовувані ним висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, адже ці документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.

Суд зазначає, в листі позивача №1101/19-01 від 11.01.2019 позивач повідомив контролюючий орган про відсутність у нього висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відтак, ненадання документу, який відсутній у декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Суд критично ставиться до інших виявлених митним органом недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: Договором-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018, Додатком від 19.12.2018 №8 до Договору купівлі-продажу від 01.08.2018 №003СТ/2018 та Інвойсом від 20.12.2018 №022269, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00000000079 від 09.01.2019, складеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олимп А.С.», та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару (а.с.30).

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення Київської митниці ДФС №UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Надаючи правову оцінку бездіяльності головного державного інспектора Київської митниці ДФС Кононенко Наталії Миколаївни, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 МК України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ТН №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019 судом враховано, що відповідно до частин першої і другої статті 255 та статті 256 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Відмова у митному оформленні – це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 12.01.2019 о 11 год. 30 хв. контролюючий орган отримав лист позивача №1101/19-01 від 11.01.2019, проте всупереч приписам статей 255, 256 МК України головний державний інспектор Київської митниці ДФС Кононенко Наталія Миколаївна прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00002 лише 14.01.2019 о 15 год. 34 хв., тобто з порушенням законодавчо встановленого строку (чотирьох робочих годин із моменту отримання листа позивача №2712/18-01 від 27.12.2018).

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача, так як головним державним інспектором Київської митниці ДФС Кононенко Наталією Миколаївною була допущена протиправна бездіяльність, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 МК України, рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ТН № UA125110/2019/400294 від 11.01.2019.

VII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.

Водночас позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт реальності проведеного розрахунку митної вартості.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, зважаючи на те, що суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на подання вантажної митної декларації за основним методом ціною договору (контракту), суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №722 від 10.07.2019 (а.с.4).

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3842,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110677/2 від 14.01.2019.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного інспектора Київської митниці ДФС Кононенко Наталії Миколаївни, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією IM40TH №UA125110/2019/400294 від 11.01.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс V» (ідентифікаційний код 33591497, місцезнаходження: 03194, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 22,) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль») судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду 22.11.2019.

Суддя Леонтович А.М.