Рішення № 85815400, 04.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 року справа № 320/4075/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” про застосування заходів реагування,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія”, в якому позивач просить суд прийняти рішення, яким застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” (ідентифікаційний код 34099131, місцезнаходження: 07620, Київська область, Згурівський район, с. Великий Крупіль, вул. Київський шлях, буд. 60 А, а саме: БГУ (біогазові установи), доїльно-молочного блоку, будівель, приміщень і споруд виробничого та складського призначення, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаних будівель до повного усунення порушень, зазначених в акті від 10.05.2019 №89.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/4075/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті після закриття підготовчого судового засідання.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №320/4075/19 у порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” за адресою: Київська область, Згурівський район, с. Великий Крупіль, вул. Київський Шлях, буд. 60 А, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта шляхом усунення відповідних порушень.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” усунуто виявлені позивачем під час проведення планової перевірки порушення, після чого було подано на адресу позивача заяву від 12.08.2019 №372 про проведення позапланової перевірки. Зазначає, що за поданою заявою від 12.08.2019 №372 позивачем у період з 21.08.2019 по 22.08.2019 було проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” в частині додержання ним вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, про що складено акт перевірки від 22.08.2019 №147 з додатками, в якому контролюючий орган зазначив в описі виявлених порушень вимог законодавства про відсутність у відповідача порушень вимог законодавства, виявлених під час попередньої перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” (ідентифікаційний код 34099131, місцезнаходження: 07620, Київська обл., Згурівський район, с.Великий Крупіль, вул. Київський Шлях, буд. 60 А) 13.04.2006 зареєстровано як юридична особа, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.108-117). Керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” є ОСОБА_1 (а.с.119).

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” є розведення великої рогатої худоби молочних порід (Код КВЕД 01.41).

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” здійснює господарську діяльність щодо утримання молочної ферми за адресою: Київська обл., Згурівський район, с.Великий Крупіль, вул. Київський Шлях, буд. 60 А.

Нежилі приміщення за адресою: Київська обл., Згурівський район, с.Великий Крупіль, вул. Леніна (відповідно до рішення Великокрупільської сільської ради шостого скликання Згурівського району Київської області від 22.10.2015 №372-49-УІ АДРЕСА_1 (а.с.39)), АДРЕСА_2 , в яких розташована молочна ферма з реконструйованими корівниками з добудовою виробничих будівель та споруд, перебуває у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія”, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №659268 від 11.12.2007 №72, виданим на підставі рішення виконкому Великокрупської сільської ради Згурівського району, витягом Яготиського бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССІ №419188 від 20.12.2007 №17132163, а також витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП Київської обласної ради «Яготинське бюро технічної інвентаризації» серії ССУ №981991 від 27.10.2011 №31826329 (а.с.31-37).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області було прийнято наказ №420, яким вирішено провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, молочної ферми Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія”, ідентифікаційний код 34099131, місцезнаходження: 07620, Київська обл., Згурівський район, с.Великий Крупіль, вул. Київський Шлях, буд. 60 А.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 24.04.2019 №4761 на проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” на ім`я головного інспектора Згурівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Литвинця ОСОБА_2 та провідного інспектора Згурівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Колодія Олександра Юрійовича (а.с.17).

У період з 06.05.2019 по 10.05.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення було проведено планову перевірку щодо додержання (виконання) молочною фермою Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої був складений акт від 10.05.2019 №89 (а.с.18-25).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 5,6 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 (далі - ППБУ) – на об`єкті на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не вивішені;

2) пункт 8 розділу ІІ ППБУ – територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности»;

3) пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі – НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та зовні;

4) пункт 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – об`єкт не забезпечений адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлювачами у темний час доби;

5) пункт 1.5 глави 1 розділу ІV ППБУ – електрощити, групові електрощітки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

6) пункт 3.15 глави 3 розділу V ППБУ – для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби);

7) пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ – проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

8) пункт 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ – з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

9) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ не проведено ремонт та обслуговування захисту будівель БГУ та доїльного залу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд»;

10) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ – експлуатаційна придатність СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

11) пункт 3.15 глави 3 розділу V ППБУ – вогнегасники не встановлено в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежнонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі;

12) пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ) – не здійснено навчання складу правилам техногенної безпеки;

13) пункт 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 №557 (далі – ПТБ) – не забезпечено проведення інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

14) пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ – працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту;

15) підпункт 8.2.5 пункту 8.2 розділу VІІІ ППБ АПК – скирти на відстані 5м від основи не оборані захисними смугами не менше 4м завширшки.

13.05.2019 провідним інспектором Згурівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Колодієм О.Ю. відповідно до ст. 175 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення КХ №012738 відносно генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” ОСОБА_1 (а.с.29).

Також 13.05.2019 головним інспектором Згурівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Литвинцем Р.М. складено постанову КХ №012734 про накладення на генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170,00 грн. (а.с.30).

У зв`язку з не усуненням відповідачем виявлених порушень, позивач звернувся з даним позовом до суду про вжиття заходів реагування, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абз.1-4 ч.1 ст.5 Закону №877 планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Частиною 4 ст.5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Частиною 2 ст.6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається (ч.4 ст.6 Закону №877).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із ст.11 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012.

Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” усунуто виявлені позивачем під час проведення позапланової перевірки порушення.

Судом встановлено, що на момент подання позивачем позову до суду відповідачем порушення усунуто, на підтвердження чого надані відповідні документи та фото.

Так, відповідачем надано до суду заяву від 12.08.2019 вих.№372, адресовану Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, з якої слідує, що відповідач просить здійснити перевірку на предмет усунення порушень, які були виявлені під час позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія”, та зазначені в акті від 10.05.2019 №89 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту України (а.с.95).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 21.08.2019 по 22.08.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) молочною фермою Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за результатами проведення якої складений акт від 22.08.2019 №147.

У вказаному акті зазначено про те, що посадовими особами контролюючого органу було здійснено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” здійснює підприємницьку діяльність щодо утримання молочної ферми за адресою: Київська обл., Згурівський район, с.Великий Крупіль, вул. Київський Шлях, буд. 60 А (а.с.96-102).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська молочна компанія” законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки порушення відсутні.

Тобто, станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі, відповідачем самостійно усунуто порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були покладені в основу адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, що свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

Під час ухвалення рішення судом враховуються не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті обставини і підстави, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Відповідно до приписів частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги відсутність порушення вимог законодавства позивачем, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що судові витрати не підлягають розподілу, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення – 04.11.2019.

Суддя Кушнова А.О.