Рішення № 85814628, 22.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 листопада 2019 р. Справа № 120/3433/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в порядку письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

23.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

В своєму позові зазначав, що звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатом розгляду заяви, відповідач відмовив йому у призначені пенсії, в зв`язку з тим, що у позивача не вистачає необхідного стажу роботи, при цьому не зарахувавши до страхового стажу наступні періоди:

- з 01.09.1976 року по 20.04.1977 року навчання у Вінницькій радіотехнічній школі ДТСААФ;

- з 22.11.1977 року по 20.11.1978 року період служби в армії;

- з 01.06.1985 року по 10.12.1993 року період служби в армії.

На переконання позивача, така відмова є протиправною, оскільки вказані періоди підтвердженні трудовою книжкою та архівними довідками, в зв`язку з чим, звернувся з цим позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №023830007076 від 20.08.2019 року, щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати йому пенсію за віком з 13.07.2019 року відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом зарахування до загального стажу періодів роботи з 01.09.1976 р. по 20.04.1977 р., з 22.11.1977 р. по 20.11.1978 р. та з 01.06.1985 р. по 10.12.1993 р.

Ухвалою суду від 28.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14.11.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на адміністративний позов, в якому просили суд у задоволенні позову відмовити. Зокрема вказали, що згідно поданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних застрахованих осіб, страховий стаж позивача складає 23 роки 11 місяців 02 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

До страхового стажу позивача не зараховано період проходження військової служби з 22.11.1977 р. по 20.11.1978 р. та період проходження служби в діючій армії з 01.06.1985 р. по 10.12.1993 р. у зв`язку з наявністю розбіжностей щодо відповідних періодів між довідкою виданою Калинівським районним військоматом від 11.07.2019 р. №220 та витребуваною довідкою від 30.01.2019 р. №236/4.32.2/02, виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони Російської Федерації. В довідці, яка видана Калинівським районним військовим комісаріатом Вінницької області від 11.07.2019 р. №220 вказано, що позивач проходив службу в Збройних Силах з 22.11.1977 р. по 20.11.1978 р. та в діючій армії з 01.06.1985 р. по 10.12.1993 р. Проте, у довідці, виданої Галузевим Державним архівом Міністерства Оборони України від 30.01.2019 р. №236/4.32.2/02 зазначено, що позивач проходив службу з 20.11.1985 р. по 27.11.1989 р.

Крім того, до стажу не зараховано період навчання позивача у Вінницькій радіотехнічній школі ДТСААФ з 01.09.1976 р. по 20.04.1977 р., згідно наданого ним свідоцтва НОМЕР_2 від 21.04.1977, з огляду на те, що в свідоцтві російський варіант прізвища «ОСОБА_1» не відповідає російському варіанту прізвища позивача згідно паспортних даних «ОСОБА_1». При цьому, згідно довідки від 06.08.2019 р. №35/01-19 виданої Вінницькою ОО ТСО України будь-які документи, які б підтверджували проходження позивачем відповідного навчання відсутні.

Враховуючи вищевикладене, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази наявні в матеріалах справи встановив наступні фактичні обставини.

14.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

20.08.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення №023830007076 про відмову у призначені пенсії за віком. В обґрунтування відмови зазначили, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 11 місяців 02 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України №1058-IV.

Крім того, період проходження ним військової служби з 22.11.1977 р. по 20.11.1978 р. та період проходження служби в діючій армії з 01.06.1985 р. по 10.12.1993 р. не включений у страховий стаж через наявність розбіжностей щодо відповідних періодів між довідкою виданою Калинівським районним військоматом від 11.07.2019 р. №220 та витребуваними уточнюючими довідками від 30.01.2019 р. №236/4.32.2/02, виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, від 21.02.2019 року №4/48866, №488867, №49124 та від 12.02.2019 року №5/49234, видані Центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації.

Також, до стажу не зараховано період навчання позивача у Вінницькій радіотехнічній школі ДТСААФ з 01.09.1976 р. по 20.04.1977 р., згідно наданого ним свідоцтва НОМЕР_2 від 21.04.1977 року з огляду на те, що в свідоцтві російський варіант прізвища «ОСОБА_1» не відповідає російському варіанту прізвища позивача згідно паспортних даних «ОСОБА_1». При цьому, згідно витребуваної довідки від 06.08.2019 р. №35/01-19 виданої Вінницькою ОО ТСО України будь-які документи, які б підтверджували проходження позивачем відповідного навчання відсутні.

Не погоджуючись із вказаною відмовою пенсійного органу позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV).

Згідно ч.1 ст.26 Закону України №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Згідно п.1 ст.24 Закону України №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 2 статті 24 Закону України №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів "в", "д" частини 3 статті 56 Закону України №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з п.2.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (із змінами), до заяви про призначення пенсії за віком окрім іншого додаються документи про стаж, що визначені "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Абзац 2 пункту 1 Порядку №637 визначає, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 судом встановлено, що згідно протоколу №119-к від 26.07.1977 позивач прийнятий на роботу з 28.07.1977 року на посаду радіомеханіка. Протоколом №183-к від 09.11.1977 року позивач звільнений 09.11.1977 року в зв`язку з призовом на військову службу.

Протоколом №241 від 13.12.1983 року прийнятий з 12.13.1983 року учнем електромонтера. Протоколом № 104 від 29.05.1985 року позивач звільнений 28.05.1985 року в зв`язку з призовом на військову службу.

Крім того, згідно військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 проходив військову службу з 22.11.1977 року по 20.11.1978 року та з 01.06.1985 року по 10.12.1993 рік, що також підтверджується довідкою №220 від 11.07.2019 року, виданою Калинівським районним військовим комісаріатом Вінницької області.

В той же час, суд критично ставиться щодо посилання відповідача на архівну довідку від 30.01.2019 року №236/4.32.2/02, видану Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, як підставу не врахування позивачу спірного періоду до трудового стажу, оскільки зі змісту вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у Військовій частині 35480 м. Вінниця у званні прапорщика з 20.11.1985 р. по 27.11.1989 р. та направлений для подальшого проходження служби в розпорядження "Ком. ВПС ЮГВ" (не розшифровано).

При цьому, архівна довідка №236/4.32.2/02 від 30.01.2019 року охоплює лише період проходження військової служби у складі Військової частини 35480 та підтверджує факт подальшого проходження військової служби в іншій військовій частині.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи копії документів, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для зарахування позивачу трудового стажу за період проходження ним військової служби з 22.11.1977 р. по 20.11.1978 р. та період проходження служби в діючій армії з 01.06.1985 р. по 10.12.1993 р., що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України №1058-IV, з огляду на що, відповідачем безпідставно не врахувавши вказані періоди до трудового стажу позивача, прийнято протиправне рішення про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії, а тому позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача зарахувати період його навчання у Вінницькій радіотехнічній школі ДТСААФ з 01.09.1976 р. по 20.04.1977 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що згідно довідки від 06.08.2019 р. №35/01-19, виданої Вінницькою ОО ТСО України, будь-які документи, які б підтверджували проходження позивачем навчання у Вінницькій радіотехнічній школі ДТСААФ в період з 01.09.1976 р. по 20.04.1977 р. відсутні.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва НОМЕР_2 від 21.04.1977 року про проходження навчання " ОСОБА_1 1959 года рождения", в той час, як позивач є ОСОБА_1 .

Інших ідентифікуючих даних, окрім прізвища, ім`я, по-батькові та року народження свідоцтво не містить.

Таким чином, записи у свідоцтві № НОМЕР_2 від 21.04.1977 року про проходження навчання не відповідають дійсному прізвищу позивача.

В пункті 26 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10 листопада 2006 року вказано, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Таким чином, законодавством встановлено порядок подання до органів Пенсійного фонду документів про призначення та/або перерахунок пенсії та вимоги до таких документів, які не допускають зазначення даних у них, які не збігаються із даними паспорту особи, яка звернулася щодо її прізвища, ім`я та по батькові. Підтвердження факту приналежності документів, що містять суперечності певній особі здійснюється в рамках цивільного окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно положень КАС України, до повноважень адміністративних судів не входить розгляд справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відтак, приведеними вище вимогами Порядків встановлено, що для підтвердження періодів навчання можуть прийматися архівні довідки та свідоцтва які містять відомості про період проходження навчання. При цьому тільки у разі, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку, а тому, вимога позивача щодо зарахування періоду навчання у Вінницькій радіотехнічній школі ДТСААФ в період з 01.09.1976 р. по 20.04.1977 р., задоволенню не підлягає.

Згідно із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У багатьох рішеннях Європейський суд дійшов висновку, що захист, який пропонується в статті 13, має поширюватись на всі випадки обґрунтованих заяв про порушення прав і свобод, які гарантуються Конвенцією (наприклад, рішення у справі "Класс та інші проти Федеративної Республіки Німеччини").

В пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Крім того, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції, Суд вказує на те, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути:

- незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України", п. 59);

- спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі "Кудла проти Польщі", п. 158; рішення від 16 серпня 2013 року у справі "Гарнага проти України", п. 29).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Водночас винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі.

З огляду на викладене, враховуючи те, що оскаржуване рішення порушує право позивача, гарантоване статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції, з метою забезпечення ефективного поновлення порушених його прав у спірних правовідносинах суд доходить висновку, що позовна вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підлягає задоволенню.

В той же час, визначаючись щодо дати з якої слідує призначати пенсію, суд вказує наступне.

Як вже було встановлено судом та зазначалось вище, 14.08.2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно частини першої статті 45 Закону України № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії не пізніше трьох місяців в розумінні ч. 1 ст. 45 Закону України 1058, право на призначення пенсії набув з наступного дня після досягнення ним пенсійного віку, тобто з 14.07.2019 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд керується положеннями ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №023830007076 від 20.08.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 14.07.2019 року відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом зарахування до загального стажу періодів роботи з 22.11.1977 року по 20.11.1978 року та з 01.06.1985 року по 10.12.1993 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Дончик Віталій Володимирович Володимирович