Ухвала суду № 85812024, 21.11.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16471/19

провадження № 4-с/753/220/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Комаревцевої Л.В.,

за участю секретаря Гаврилюк О.В.,

представника скаржника ОСОБА_1

представника стягувача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на дії та постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, оф.26 ), стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д),

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року скаржник ОСОБА_3 , звернулась до Дарницького районного суду м. Києва із скаргою та просила суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича та поновити порушене право шляхом скасування постанов: про відкриття виконавчого провадження №5973806 від 29.07.2019; про стягнення з боржника основної винагороди; про арешт майна; про арешт коштів боржника, а також визнати недостовірними відомості, які містяться у акті приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича від 01.08.2019; визнати завчасними вимоги приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, що закріплені у виклику приватного виконавця від 31.07.2019 №4261/19, стягнути судовий збір на її користь.

Відповідно до пояснень приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Антолія Миколайовича від 16.09.2019 у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №59673806. Вважає дану скаргу необгрунтованою, оскільки 29.07.2019 на його адресу надійшла заява ТОВ «ОТП Факторинг» про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 12.07.2013.

Виконавчий лист відповідав вимогам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», строк пред`явлення до виконання не було пропущено відповідно до ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», тому 29.07.2019 виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення винагороди, а також накладено арешт на грошові кошти боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди 192205.12 доларів США та 3432609.7 грн., а 31.07.2019 здійснено виклик боржника та зобов`язано надати достовірні відомості про майновий стан та копії документів. 01.08.2019 було здійснено виїзд за відомою адресою місця проживання боржника, про що було складено акт.

Приватний виконавець просив не скасовувати постанову про відкриття виконавчого проваження від 29.07.2019, оскільки вона відповідає вимогам Закону, а договір іпотеки №PCL-009/753/2006 від 11.09.2006 було укладено для забзпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №ML-009/753/2006 від 08.09.2006, постанова про стягнення винагороди також відповідає вимогам Закону, щодо скасування постанов про арешт коштів та майна боржника виконавець зазначає про те, що арешти накладені в межах суми звернення стягнення та ст. ст.13,48,56 ЗУ «Про виконавче провадження», просив відмовити у вимогах щодо визнання дій виконавця передчасними, як таких, що виходять за межі Закону, а також звільнити від сплати судового збору, оскільки судовий збір за подання скарги відповідно до ЗУ «Про судовий збір» не стягується.

Згідно до письмових заперечень представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Могилян Людмили Василівни на скаргу, приватним виконавцем Телявським А.М. всі виконавчі дії здійснено здідно до ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». ОСОБА_3 було порушено умови кредитного договору, тому ТОВ «ОТП Факторинг» звернувся до суду, у задоволенні скарги адвокат просила відмовити.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби України під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, визначено розділом VІІ цього Кодексу у статтях 447-453 в рамках здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Ухвалою суду від 22.08.2019 відкрито провадження за скаргою, розгляд справи призначено на 19.09.2019. В судовому засіданні 19.09.2019 за клопотанням скаржника оголошено перерву до 17.10.2019 о 10 год. 00 хв. 17.10.2019 в судовому засіданні оголошено перерву, в тому числі з врахуванням клопотання представника скаржника для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження до 14.11.2019

14.11.2019 в судовому засіданні оголошено перерву, в тому числі з наданням сторонам часу для підготовки до судових дебатів з плануванням остаточного завершення розгляду справи до 21.11.2019

Ухвалою суду від 21.11.2019 заяву представника скаржника про відвід судді Комаревцевій Л.В. від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на дії та постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, оф.26 ), стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д) - залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити. Пояснив, що скаржник не погоджується з калькуляцією визначеною у постановах виконавця, вважає її подвійною, акт приватного виконавця не є законним, оскільки не зазначено щодо якого об`єкта його складено, квартира є єдиним житлом боржника, тому при відкритті виконавчого провадження порушено права скаржника. Постанова про арешт майна не відповідає закону, оскільки акт складено щодо кварири №117 на яку арешт не було накладено.

Представник приватного виконавця Коваленко Т.А. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення вимог скарги та просила відмовити, оскільки приватним виконавцем дотримано вимоги законодавства: виконавчий лист відповідав вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», тому було прийнято до виконання, винесено постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника, арешт майна, здійснено виклик боржника, виїзд за адресою квартири, а договір іпотеки було укладено для забезпечення виконання зобов`язання.

Представник стягувача ОСОБА_2. заперечувала щодо задоволення скарги, просила відмовити, оскільки виконавчий лист пред`явлено до виконання в межах суми заборгованості, з 2013 року жодних погашень з боку боржника не було, рішення суду не виконувалось, заяву про відкриття провадження було подано за місцезнаходженням майна. При виході до квартири за місцем знаходження боржниці консьєрж повідомила про те, що боржник в квартирі не проживає, проживає її син, в квартирі був син боржниці, тому дія мораторію на боржника не поширюється.

Заслухивши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно із постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. від 29.07.2019 відкрито виконавче провадження №59673806 з виконання виконачого листа №2-1722/12 щодо стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суми боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу №ML-009/753/2006 від 08.09.2006 в розмірі 174 731.93 доларів США 93 центів, що за курсом НБУ станом на 17.06.2011 становить 1392613,48 грн. та 3120824.07 грн ( а.с. 10).

Згідно із постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. від 29.07.2019 вбачається стягнення з боржника основної винагороди 17473,19 дол. США та 312055,4 грн ( а.с. 12-13).

Згідно до постанови про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ: Акціонерного банку «Кліринговий дім», МФО 300647, Акціонерний банк «Укргазбанк», МФО 320478, Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», МФО 313849, Акціонерного банку «Південний»,МФО 328209, Акціонерного товариства «А-банк», МФО 30770, Акціонерного бонку «Радабанк», МФО 306500, Акціонерного товариства «Айбокс Банк», МФО 322302, Акціонерного товариства Акіонерний комерційний банк «Аркада», МФО 322335, Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», МФО 307350, Акціонерне товариство «Альпарі Банк», МФО 380894, Акціонерне товариство «Альбанк», МФО 320940, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», МФО 300346, Акціонернего товариства «АП Банк», МФО 380548, Акціонерного товариства «Асвіо Банк», МФО 353489, Акціонерного товариства «Банк Авангард», МФО 380946, Акціонерного товариства «Банк Альянс», МФО 300119, Акціонерного товариства «Банк «Грант», МФО 351607, Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», МФО 14352406, Акціонерного товариства «Банк «Портал», МФО 339016 та всіх інших відкритих рахунках (а.с. 14-15, 147-148 т.1).

Відповідно до постанови про арешт майна від 29.07.2019 з метою забезпечення реального виконання рішення суду накладено арешт на все майно боржника ( а.с. 16,154 т.1)

Відповідно до акту приватного виконавця від 01.08.2019, складеного приватним виконавцем за результатами виходу до квартири АДРЕСА_2 встановлено, що боржник квартирою не користується ( а.с. 17,171 т.1).

Зазначені обставини в судовому засіданні підтвердила представник стягувача, яка була присутньою при вчиненні даної виконавчої дії.

Згідно до постанови про опис та арешт майна майна (коштів) боржника від 01.08.2019 описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 30-32,174-175 т.1).

Згідно до виклику приватного виконавця від 31.07.2019 зобов`язано ОСОБА_3 прибути до виконавця 07.08.2019 ( а.с. 18, 162-163 т.1).

Згідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва від 06.08.2019 про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 станом на 06.08.2019 зареєстровано 3 особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ( а.с. 177-178 т.1)

27.08.2019 приватний виконавць Телявський А.М. звернувся до КП «БТІ» з вимогою щодо надання інформації чи зареєстровано на праві власності квартиру АДРЕСА_4 за боржником ( а.с. 201 т.1).

04.09.2019 приватний виконавць Телявський А.М. звернувся до КП «БТІ» з вимогою щодо надання інформації чи зареєстровано на праві власності квартиру АДРЕСА_2 за боржником ( а.с. 220 т.1).

04.09.2019 відповідно до постанови приватного виконавця призначено суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні - ТОВ «Євроексперт Груп». Копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження ( а.с. 35-36, 217 т.1).

10.09.2019 оцінювачем складено звіт про оцінку квартири АДРЕСА_2 ( а.с. 227- 247 т.1)

12.09.2019 приватний виконавць Телявський А.М. надіслав сторонам повідомлення про результати визначення вартості майна та копію звіту з роз`ясненням права на оскарження в судовому порядку ( а.с. 225-226 т.1)

Відповідно до копії кредитного договору №ML-009/753/2006 від 08.09.2006, Акціонерний комерційний банк «Райффайзен Банк Аваль» надано ОСОБА_3 кредит в розмірі 100000,00 доларів США на споживчі цілі на 13,99 % річних.

Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі, з усіма і змінами і доповненнями до нього між Акціонерним комерційним банком «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 11.09.2016 було укладено договір іпотеки №PCL-009/753/2006. Згідно із п.2.1.1. Договору іпотеки іпотекодавець зобов`язаний повністю повернути іпотекодержателю суму отриманого кредиту не пізніше 08 вересня 2016 року. Визначено, що сума кредиту може скласти 100 000 доларів США.Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 . Згідно із п.6.2 Договору іпотеки визначено іпотечні випадки ( а.с. 75-77 т.1)

До письмових заперечень стягувача додано копію виконачого листа, який видано Дарницьким районним судом м. Києва 12.07.2013 на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2013 про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суми боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу №ML-009/753/2006 від 08.09.2006 в розмірі 174 731.93 доларів США 93 центів, що за курсом НБУ станом на 17.06.2011 становить 1392613,48 грн. та 3120824.07 грн. ( а.с. 79, т.1)

Відповідно з ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно із ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Скаржник просить визнати неправомірними дії приватного виконавця, оскільки скаржник офіційно працевлаштована і не збирається ухилятись від виконання рішення суду, проте заперечує щодо виконання, оскільки квартира АДРЕСА_2 є єдиним житлом, боржника, використовується нею як місце постійного проживання, а оскільки іпотечний договір укладений, як гарантія виконання зобов`язання за кредитнм договором в іноземній валюті та перебуває під дією ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно із ч.1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно із ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Згідно із ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно із ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до п.1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний:здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Згідно із ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Відповідно до ч.5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. 07.08.2019 представник скаржника ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №59673806 ( а.с. 179). Будь-яких повідомлень, пояснень боржника та його представника за фактом виконання чи невиконання рішення суду матеріали виконавчого провадження не містять. Не погоджуючись із діями приватного виконавця, вчиненими в межах виконавчого провадження скаржник вважає, що її права порушено, тому звертається до суду з вимогами щодо поновлення прав.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, у ході розгляду даної справи скаржником, у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження вимог скарги, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.

Разом з тим, в межах ЗУ «Про виконавче провадження», сторони мають і права, і обов`язки. Судом не встановлено, що приватний виконавець діяв поза межами ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі дії вчинено з дотриманням прав сторін, матеріали виконавчого провадження містять виконавчий лист, який підлягає виконанню, представник стягувача підтвердила в судовому засіданні, що заборгованість боржником не погашено, а відтак оскаржувані постанови приватним виконавцем прийнято на підставі та в межах ЗУ "Про виконавче провадження" .

За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга не підлягає задоволенню у повному обсязі, так як скаржником не доведені підстави заявлених вимог в силу принципу змагальності сторін.

Керуючись ст.ст. 2, 18, 76-81, 258-260, 447-453 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» , суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на дії та постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, оф.26 ), стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д) - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 22.11.2019

Суддя: Комаревцева Л.В.