Постанова № 85809995, 17.06.2013, Іванківський районний суд Київської області

Справа 366/914/13-а

Провадження № 2-а/366/22/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши в смт. Іванків у письмовому провадженні скаргу Кравчука Петра Ігнатовича на бездіяльність головного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в м. Києві про закриття виконавчого провадження по виконавчих листах №2-а-1402/10, 2-а-2037/10, 2-а-291/11-1012.

ОСОБА_1 посилається на те, що 27 грудня 2012 року головним державним виконавцям відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби головного управління юстиції в м. Києві на підставі п.8 ст.49 ЗУ “Про виконавче провадження” винесено постанови про закриття виконавчого провадження по виконавчих листах виданих Іванківським районним судом, оскільки на виконання рішень суду головним управління Пенсійного фонду України у Київській області проведено перерахунок пенсії.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день і час слухання справи повідомлений вчасно, при подачі скарги написав заяву про те, що скаргу підтримує, просить справу розглянути без його участі.

Представник Головного управління юстиції у м.Києві у судове засідання не з`явився, але надав до суду заперечення проти скарги, в якому просив розглядати справу в його відсутність, скаргу не визнає.

Судом встановлено, що на виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в м. Києві перебували виконавчі листи №2-а-1402/10, 2-а-2037/10, 2-а-291/11-1012, видані Іванківським районним судом про зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст..6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та про проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст.39, 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виконавче провадження по яким було відкрито постановами, копії яких направлено сторонам виконавчого провадження.

Управлінням головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак не виплачено.

Враховуючи відповідне повідомлення головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок визначеного судовим рішенням підвищення до пенсії позивача, державним виконавцем Городньою Г.Ю. винесено постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснює сторонам їхні права і обов`язки.

Статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені наслідки закінчення виконавчого провадження. У разі закінчення виконавчого провадження скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачене цим Законом. Відтак, позивач позбавлений права повторно пред`явити виконавчий лист до виконання.

З огляду на вищенаведене, закриття виконавчого провадження є фактично відмовою у виконанні судового рішення.

Згідно з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно роз`яснень п.20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" державний виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Так, у матеріалах справи відсутні докази щодо звернення державного виконавця до суду з поданням про відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення з огляду на відсутність у боржника коштів для виконання судових рішень на певний бюджетний рік.

Сама ж по собі відсутність коштів на рахунках боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов`язань не є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до підпунктів 1,3 частини 3 статті 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, ним не доведено правомірності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчих документів на підставі статей 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно із п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006 року по справі “Васильєв проти України” виконання рішення щодо боржника залишається обов`язком держави.

Боржником у даній справі виступає держава, яка в особі компетентного органу повинна повернути борг позивачу. Відтак, відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Приписами ст.19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 року, передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі.

Статтею 46 зазначеної Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

За таких обставин, суд вважає, що прийняти державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.49 Закону України “Про виконавче провадження” є протиправною.

На підставі викладеного, керуючись ст.79, 86, 122, 159-163, 181 КАС України, ст..49 ЗУ “Про виконавче провадження”, - суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними дії головного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень за виконавчими листами №2-а-1402/10, 2-а-2037/10, 2-а-291/11-1012 виданих Іванківським районним судом Київської області.

Скасувати постанови головного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Городньої Г.Ю. від 27.12.2012 року, про закінчення виконавчих проваджень за виконавчими №2-а-1402/10, 2-а-2037/10, 2-а-291/11-1012 виданих Іванківським районним судом Київської області.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відновити виконавчі провадження за виконавчими листами №2-а-1402/10, 2-а-2037/10, 2-а-291/11-1012 виданих Іванківським районним судом Київської області, відповідно до приписів статті 51 Закону України "Про виконавче провадження".

Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного Адміністративного суду через Іванківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя: