Ухвала суду № 85805375, 21.11.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8501/19

Провадження по справі № 2/635/3540/2019

У Х В А Л А

21 листопада 2019 року суддя Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред`явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_2 , яким просить визнати договір доручення від 17 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі якого 17 листопада 2008 року була видана довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №4955 удаваним правочином, укладеним з метою приховання договору купівлі-продажу автомобіля марки VOLKSWAGEN модель PASSAT дзн АХ7783АС шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , 1991 року виписку; визнати за позивачем право власності на вказаний автомобіль.

Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Разом з тим, позивачем в позовній заяві не зазначено реєстраційні номери облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номерів і серій паспортів для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) сторін, а також офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін.

Крім того, в порушення вимог, передбачених п.п. 8, 9, 10 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла і очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також позивачем до позовної заяви додані копії документів не завірені належним чином. Так, вимоги до подання письмових доказів встановлені ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК України. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, яка у відповідності до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Разом з тим, позивачем не зазначено ціну позову з яким він звернувся до суду.

Також відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 3 ст.177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Пунктом 26 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

В порушення зазначених вище вимог, позивачем до позовної заяви додано копію квитанції №19206460 від 25 березня 2019 року про сплату ОСОБА_1 за подання до суду вищевказаної позовної заяви судового збору у розмірі 768,40 гривень.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду із позовною заявою, в якій об`єднані вимоги як майнового (визнання права власності на автомобіль), так і немайнового (визнання договору доручення удаваним правочином) характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналогічне положення міститься в п. 12,13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до якого у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до п. 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Законом України «Про судовий збір» передбачені ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною, а саме: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2019 року становить 1921 гривня, а також подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з копії квитанції №19206460 від 25 березня 2019 року позивачем за подання до суду вищевказаної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про те, що позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви, яка містить одну вимогу немайнового характеру(визнання договору доручення удаваним правочином) та одну вимогу майнового характеру (визнання права власності на автомобіль) відповідно до Закону України «Про судовий збір», з урахуванням вже сплаченої суми судового збору у розмірі 768,40 гривень.

Позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та клопотань про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах, відповідно до ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Бобко