Рішення № 85804869, 15.11.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2997/19

Провадження № 2/487/1559/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2019 року м.Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:

Головуючого судді - Притуляк І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Янковець Г.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» третя особа Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Миколаївській області про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ», яким просив зобов`язати відповідача негайно припинити дії, які порушують його права як побутового споживача по договору розподілу, а саме, припинити приводити об`єми природного газу до стандартних умов при здійсненні обліку природного газу, використаного ним як побутовим споживачем; зобов`язати відповідача перерахувати з жовтня 2018 року, об`єм спожитого ним природного газу по фактичним показникам лічильника (без приведення об`єму природного газу до стандартних умов), та зобов`язати відповідача відновити виставлення рахунків на оплату послуг постачання природного газу, використаного ним як побутовим споживачем за фактичними показниками лічильника.

В обґрунтування позову зазначив, що одержує послуги з розподілу природного газу на підставі договору постачання природного газу, побутовим споживачем, укладеного з ТОВ «МИКОЛАЇВ ЗБУТ» на основі Типового договору постачання природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498. 19 лютого 2019 року він отримав рахунок по сплаті споживчого газу № 1000089534, зі змісту якого з`ясував, що оплатунараховано за об`єм споживчого газу приведеного до стандартних умов які складають 11, 3 м.куб., тоді як за фактичними показами лічильника ним було спожито - 11 м.куб. газу.

Не погодившись з зазначеними неправомірними діями відповідача, 18.12.2018 року та 30.03.2019 року, через Особистий кабінет користувача він направив претензії, щодо негайного припинення порушення його прав, як споживача по договору постачання.

Відповідно до вказаних претензій просив припинити уповноважених осіб ТОВ «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» виставляти рахунки на оплату - послуг постачання природного газу об`єми якого приведені до стандартних умов; здійснити перерахунок вартості послуг постачання природного газу відповідно до фактичних показань лічильника; відновити здійснення розрахунків на оплату послуг постачання природного газу за фактичними показами лічильника.

Зазначені претензій було залишено без задоволення.

Стверджує, що дії відповідача по зазначенню у рахунку вимоги щодо необхідності оплатити об`єм природного газу, приведений до стандартних умов та який не відповідає обсягам фактичного споживання, ставлять його у нерівне становище порівняно з іншими побутовими споживачами, порушують його права побутового споживача та норми чинного законодавства, а саме: ч.1 ст. 2 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», п. 24 глави III Правил постачання природного газу, п. 3.2 договору постачання природного газу, п.п. 3 п. 6.2. договору постачання, п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Окрім того зазначив, що вищевказані дії уповноважених осіб відповідача були предметом перевірки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, за результатами якої було складено Акт, та винесено постанову № 499 від 05.04.2019 року, щодо накладення штрафу в тому числі і на ПАТ «Миколаївгаз».

З урахуванням встановленого, просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок яким визначити, суму яка підлягає сплаті за спожиті послуги з газопостачання станом на 17.04.2019 у розмірі 94.04 грн.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволені позову просили відмовити. Зазначили, що він є є необґрунтованим та таким що поданий з порушенням визначеного законом способу захисту порушених прав, оскільки відповідно до норм Ліцензійних умов та кодексу газорозподільних систем, саме ПАТ «Миколаївгаз», як оператор ГРМ, є відповідальним за облік природного газу побутових споживачів та визначені ним обсяги природного газу є обов`язковими для постачальника – ТОВ «Миколаївгаз Збут» у взаємовідносинах із споживачем, з урахуванням чого ТОВ «Миколаївгаз Збут» є неналежним відповідачем у у справі.

Ухвалою суду від 17.07.2019 року до участі у справі у якості третьої особи було залучено Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Миколаївській області.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення. Підтвердив фактичні обставини викладені у заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та у його задоволені просив відмовити з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках..

Положеннями ч. 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу на об`єкті газоспоживання за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 .

Згідно повідомлення про сплату №1000089534 від 19.02.2019 року, об`єм спожитого позивачем газу за січень 2019 року становить 11,3 м3 вартістю 96.86 грн..

В свою чергу, ОСОБА_1 не погодився з даними розрахунками відповідача, оскільки ним виявлена розбіжність між розміром оплати зазначеним в рахунку та фактично спожитий обсяг природного газу в зазначений період, оскільки в січні 2019 року ним було спожито 11 м.куб природного газу на загальну суму 94,04 грн., замість визначеної до сплати 96,86 грн..

Відносини між ТОВ «Миколаївгаз Збут» та споживачами природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», «Правилами постачання природного газу», затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 (далі Правилами), Кодексом ГРМ та Типовим договором розподілу природного газу.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Вказаними Правилами визначено, що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту першого ст. 13 ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно ст. 20 ч. 3 п. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 510 ч. 3 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, з аналізу наведених правових норм убачається, що споживач, який отримує послугу з газопостачання, зобов`язаний оплачувати її.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно з цивільно-правового договору є грошовим зобов`язанням.

Між позивачем та ТОВ «Миколаївгаз Збут» не було оформлено договір на постачання природного газу в письмовій формі, оскільки такий є договором приєднання, тобто факт його укладення визнано шляхом споживання природного газу та оплати рахунків відповідачем.

Відповідно до пункту 5.2. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам визначено обов`язки споживача, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг Постачальника згідно з умовами цього Договору.

Відповідно п. 22 Правил, побутовий споживач природного газу зобов`язаний: укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору; раціонально використовувати природний газ, обережно поводитися з газовими приладами і пристроями.

Пунктом 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

При цьому пункт 3 глави 1 розділу IX Кодексу встановлює, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.

Аналогічні умови обліку природного газу та визначення фізичних обсягів споживання (розподілу) природного газу відображені і в розділі 5 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1384/27829 (далі - Типовий договір), умови якого згідно п. 1.2 Типового договору розподілу природного газу однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу.

Пунктом 5.3 Типового договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі.

Згідно положень Кодексу для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов визначається згідно відповідних Методик, розроблених Міністерством палива та енергетики України.

З огляду на наведене вище, нарахування за спожитий природний газ за вказаною позивачем адресою здійснюються відповідно до положень Правил, на підставі об`єму спожитого по об`єкту споживача природного газу, що визначено за даними Оператора ГРМ відповідно до вимог Кодексу з урахуванням розроблених Міністерством палива та енергетики України Методик та на підставі умов договору з розподілу природного газу.

Наказом Міністерства палива та енергетики України №1166 від 26.02.2004 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.03.2004р. за № 346/8945) затверджено Методику приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу.

Згідно з ч. 1 Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу призначена для приведення об`єму природного газу (далі - газ), який вимірюється побутовими лічильниками газу (далі - лічильники) в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.

Розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці

Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945.

Таким чином, оплата за газ у період, визначений в договорі на постачання газу, здійснюється за об`єми газу, які приведено до стандартних умов.

Виходячи з вищенаведеного, нарахування за спожитий природний газ у відповідності до вказаних нормативних актів за адресою споживання, що вказана ОСОБА_1 , правомірно здійснювалось із застосуванням коефіцієнта приведення до стандартних умов.

При цьому, зазначені ОСОБА_1 розрахунки є помилковими та такими, що не підтвердженні належними доказами, а додані до позовної повідомлення про сплату на підтвердження проведених оплат не вказують на неправомірність нарахувань проведених ТОВ «Миколаївгаз Збут» по особовому рахунку Позивача та відсутності заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.05.2019 року у справі №640/20232/18, яка набрала законної сили 23.07.2019 року постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1588 від 23.11.2018 року, щодо заборони ПАТ «Миколаївгаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійснені комерційних розрахунків та використаний природний газ побутовими споживачами» скасовано.

Одночасно, із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність визначення заборгованості за використаний природний газ. Оскарження дій відповідача щодо визначення заборгованості за використаний природний газ, які є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 року N 329-VIII (зі змінами та доповненнями).

При цьому в преамбулі цього Закону визначено, що цей Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Статтею 2 Закону України «Про ринок природного газу» визначено правові основи ринку природного газу

Частиною 1 ст. 2 вищезазначеного Закону визначено, що на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом. Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/73/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄС: Регламенту (ЄС) 715/2009 про умови доступу до мереж транспортування природного газу та яким скасовується Регламент (ЄС) 1775/2005; Директиви 2004/67/ЄС про здійснення заходів для забезпечення безпеки постачання природного газу.

Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії". "Про нафту і газ". "Про енергозбереження". "Про угоди про розподіл продукції". "Про захист економічної конкуренції"."Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Частина 2 вищезазначеної статті Закону визначає, що суб`єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду. Загального Суду1, практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у частині першій цієї статті.

Статтею 4 Закону, зокрема частиною 1 цієї статті, визначено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Пунктом 4 ч.2 вищезазначеної статті визначає, що до основних завдань Регулятора на ринку природного газу належать: сприяння безпечному, надійному та економному функціонуванню газової інфраструктури, що дасть змогу забезпечити недискримінаційний доступ до неї для всіх замовників, орієнтованість на потреби замовників, достатність потужності для потреб ринку природного газу та енергоефективність, а також можливості для виходу на ринок природного газу виробників газу з альтернативних джерел незалежно від обсягів виробництва.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 4 Закону визначено, що до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать: затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG;

На виконання норм Закону України «Про ринок природного газу» Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2494 був затверджений «Кодекс газорозподільних систем», яким визначені взаємовідносини оператора газорозподільних системі із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу.

На підставі Ліцензії № 1228 від 09.04.2015р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПАТ «Миколаївгаз» здійснює діяльність розподілу природного газу.

Отже, ПАТ «Миколаївгаз» є оператором газорозподільної системи.

При цьому у відповідності до п. 3.4.8 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, затверджених Постановою НКРЕ України № 12 від 13.01.2010 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.01.2010 року за № 29/17324, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, Ліцензіат (ПАТ «Миколаївгаз») зобов`язаний складати та підписувати разом із замовниками, та/або споживачами, та /або газопостачальними підприємствами акти про обсяги про транспортованого газу відповідно до укладених договорів. Крім того п. 3.4.12 Ліцензійних умов, саме ПАТ «Миколаївгаз», як Ліцензіат зобов`язаний здійснювати облік газу, що надходить до газорозподільних мереж ліцензіата та транспортується розподільними газопроводами ліцензіата відповідно до укладених Договорів.

Також, Розділом IX главою 4 п. 1 Кодексу газорозподільних систем визначено, що визначення фактичного об`єму споживання (розподілу / постачання) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Також Розділом IX главою 4 п. 5 Кодексу газорозподільних систем визначено, що Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до ОСОБА_3 ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача негайно припинити дії, які порушують його права як побутового споживача по договору та припинити приводити об`єми природного газу до стандартних умов при здійсненні обліку природного газу, використаного ним як побутовим споживачем; зобов`язати відповідача перерахувати з жовтня 2018 року, об`єм спожитого ним природного газу по фактичним показникам лічильника (без приведення об`єму природного газу до стандартних умов), та зобов`язати відповідача відновити виставлення рахунків на оплату послуг постачання природного газу, використаного ним як побутовим споживачем за фактичними показниками лічильника, жодним чином не регулює відносини позивача та ТОВ «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ», оскільки зазначені вимоги позивача регулюються правовідносинами з ПАТ «Миколаївгаз».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ТОВ «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» не є належним позивачем у справі.

З урахуванням встановленого позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10,18,23,76,258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» третя особа Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Миколаївській області про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 : проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. 7-а Слобідська, 70-в/1, ЄДРПОУ 39589483

Третя особа: Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Миколаївській області

місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 91 а/с 195.

Повне судове рішення складено 21.11.2019 року.

Суддя І.О. Притуляк