Рішення № 85800934, 19.11.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4117/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ніценко А.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

28.10.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області (надалі - Управління, відповідач), в якій просить: визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області щодо скасування житлової субсидії за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 та нарахування ОСОБА_1 переплати житлової субсидії за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 на загальну суму 11612,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що дії відповідача щодо скасування житлової субсидії за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 та нарахування ОСОБА_1 переплати житлової субсидії за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 на загальну суму 11612,58 грн, є протиправними та такими, що порушують право позивача на отримання адресної державної соціальної допомоги. Наголошує, що під час оформлення декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії працівник Управління повідомив про необхідність внесення до декларації інформації про витрати понад 50000 грн на придбання майна, при цьому не було надано жодних роз`яснень з приводу необхідності внесення у розділ транспортні засоби причепу, який був придбаний у 2014 році за 4300 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4117/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

14.11.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.29-31), у якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що за нормами підпункту 2 пункту 6 Положення про Порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, яке діяло у 2018 році, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда). 23.05.2019 було отримано інформацію щодо наявності транспортного засобу у ОСОБА_1 , у зв`язку з чим на засіданні комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню пільг та житлових субсидій 19.08.2019 прийнято рішення про припинення надання житлової субсидії позивачу.

У судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У відзиві на позовну заяву просив розгляд справи провести без участі представника Управління. У задоволені позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

31.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про призначення житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг (а.с. 64) за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із заявою було подано Декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (а.с.65), в якій зазначено відомості про осіб, які входять до складу домогосподарства та зареєстровані у житловому приміщені: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Рішенням комісії Управління від 08.08.2018 домогосподарству позивача призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг на період з липня 2018 року по квітень 2019 року.

23.05.2019 на адресу Управління надійшла відповідь РСЦ в Полтавській області МВС України, на запит Управління від 03.05.2019 №01-12/1365, щодо наявності та реєстрації транспортного засобу за громадянином ОСОБА_1 .

Згідно наданої інформації за позивачем зареєстрований транспортний засіб - ПУТД 1800, д.н.з - НОМЕР_1 , 2014 року випуску, дата реєстрації 06.09.2016 (а.с.75).

Відповідач 07.06.2019 направив на адресу позивача претензію №01-12/1755 про повернення зайво сплачених коштів в сумі 11045,68 грн (а.с.17).

19.08.2019 на засіданні комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню пільг та житлових субсидій розглянуто подання начальника Управління від 19.08.2019 №24 про припинення надання раніше призначеної житлової субсидії та прийнято рішення про припинення надання житлової субсидії домогосподарству позивача (а.с.76-77).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо скасування житлової субсидії за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 та нарахування переплати житлової субсидії за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 на загальну суму 11612,58 грн, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимога позивача, суд виходить з наступного.

Положеннями частини першої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017 визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України, крім іншого, належать: встановлення граничної норми витрат на управління житлом громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг; встановлення граничної норми витрат на оплату комунальних послуг для громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг; встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - Положення №848), яке визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Субсидія є безповоротною і її отримання не пов`язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (п.1 Положення №848, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Положення №848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Згідно з пунктом 3 Положення №848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Пунктом 13 Положення № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329, чинної станом на дату звернення із заявою про призначення житлової субсидії 31.07.2018) визначено, що для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (у разі наявності).

Підпунктом 2 пункту 6 Положення №848 передбачено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда).

При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля.

Наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності або володіння на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов`язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу.

Як свідчать матеріали справи, 31.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про призначення житлової субсидії. Разом із заявою було подано Декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 31.07.2018.

Дослідивши Декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 31.07.2018 суд встановив, що у розділі ІV "Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання)" навпроти прізвищ членів домогосподарства стоїть відмітка "не має" (а.с.65 зворотній бік).

У судовому засіданні позивач пояснив, що при оформлені декларації працівник Управління повідомив про необхідність внесення до декларації відомостей про витрати понад 50000 грн на придбання майна, при цьому не було надано жодних роз`яснень з приводу необхідності внесення у розділ транспортні засоби причепу, який був придбаний у 2014 році за 4300 грн.

Суд критично відноситься до посилання позивача про не надання змістовних роз`яснень щодо внесення інформації до декларації, з огляду на наступне.

Так, розділ ІV Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії має назву "Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання)".

Відповідно до п. 1.10, розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (зі змінами та доповненнями), транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.

З вищевикладеного слідує, що причіп є транспортним засобом.

Відповідно до п. 1.3, розділу 1 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

На питання суду позивач повідомив, що має посвідчення водія.

Таким чином, позивач в силу вимог п. 1.3, розділу 1 Правил дорожнього руху зобов`язаний знати, що причіп відносить до транспортних засобів.

Посилання позивача на підпункт 2 пункту 6 Положення №848, яким визначено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень, суд відхиляє.

У вказаному підпункті визначено умови для відмови у призначені житлової субсидії які не є взаємопов`язаними з вимогами підпункту 2 пункту 6 Положення №848.

Суд наголошує, що підпункт 2 пункту 6 Положення №848 не встановлено критеріїв щодо вартості набуття транспортного засобу.

Абзацом четвертим пункту 22 Положення №848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №841, яка застосовується з 01.10.2018) за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Суд зазначає, що 10 неоподатковуваних мінімумів доходів становить 170 грн.

Абзацом 16 пункту 22 Положення №848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. №1176, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.2019 р. №528, яка застосовується з 01.05.2019) визначено, що у випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що Управління у спірних взаємовідносинах діяло в межах наданих законом повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області (вул. Гоголя, 92, м. Миргород, Полтавська область,37600, код ЄДРПОУ 25167057) про визнання дій протиправними - повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко