Справа № 2-171/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Донецьк 17 лютого 2010 року
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді : Тараньової В.С.,
при секретарі судового засідання: Рачек А.В.,
за участю представника позивача: ОСОБА_1
представників відповідача: Саричева С.А., Білан О.С.,
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» про стягнення заборгованості по заробітної платі, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (далі ТОВ «Амстор», товариство) про стягнення заборгованості по заробітної платі у сумі 1900 гривень.
В період судового розгляду справи позивачка ОСОБА_5 змінила прізвище на «Новікова».
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підтримав заявлені позовні вимоги, пояснивши суду, що заборгованість у сумі 1900 гривень складається зі премії, яку відповідач повинен був виплатити позивачці за березень квітень 2009 року, але не виплатив, надавши про це суду письмову заяву, а також зазначив, що ОСОБА_5 працювала у ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» з 18 січня 2008 року. Її постійним місцем роботи був торгівельний будинок «Амстор» № 7 у м. Маріуполь, з 18 лютого 2009 року вона була переведена до торгівельного будинку «Амстор» № 1 у м. Донецьк, де умови оплати праці були значно гіршими за порівнянням з тими, що були у м. Маріуполь, зокрема несвоєчасно та не в повному обсязі виплачувалася заробітна плата, порушено порядок її виплати: частка заробітної плати перераховувалася на кртковий рахунок банку, а решта (премія) сплачувалася працівникам наплічними по відомостям, в звязку з чим 27 травня 2009 року позивачка була вимушена звернутися зі скаргою до територіальної інспекції праці в Донецькій області на дії відповідальних осіб ТОВ «Амстор».
Представники ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» Саричева С.А., Білан О.С. та ОСОБА_4, якій діяли за дорученням юридичної особи, у судовому засіданні проти позову заперечували, пояснивши суду, що у період з лютого по серпень 2008 року виплата заробітної плати здійснювалася виключно шляхом перерахування коштів на платіжну картку. У вересні 2008 року ОСОБА_5 заробітна плата була частково перерахована на платіжну картку, частково виплачена через касу товариства. У жовтні 2008 року у банка, в якому обслуговується товариство, виникли фінансові труднощі, що унеможливлювали своєчасне отримання грошових коштів через банківські автомати та термінали тримачами платіжних карток. Тому видача заробітної плати у період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року здійснювалася через касу ТОВ «ТБ «Амстор». Під час звільнення ОСОБА_5 з нею був проведений розрахунок у повному обсязі. За результатами перевірки, проведеною територіальною інспекцією праці в Донецькій області за скаргою позивачки їй були здійснені донарахування по індексації за лютий й квітень 2009 року у сумах 42,59 грн., яка була отримана представником ОСОБА_5, та 47,22 грн., яку було депоновано у звязку з її неотриманням позивачкою. Згідно з Положенням про приміювання працівників ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» нарахування та виплата премії ОСОБА_5 не є обовязковим, а оскільки товариство в період березень квітень 2009 року зазнало фінансові труднощі, додаткове та разове преміювання працівників у цей період часу не здійснювалося. Тому просили у позові ОСОБА_5 (ОСОБА_1) відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ), суд встановив наступне.
ОСОБА_5 згідно з наказом № 12/к від 18 січня 2008 року була прийнята на посаду касира торгівельного залу з окладом згідно з штатним розкладом з 18 січня 2008 року. Наказом № 72/к від 16 квітня 2009 року її було звільнено з роботи за власним бажанням за ст.. 38 КЗпП України 16 квітня 2009 року.
Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи , організації, провадяться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то належні суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.
Як передбачено частинами 1, 2 статті 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та инахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Згідно зі статтею 15 зазначеного закону форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Пунктом 4 додаткової угоди до колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», затвердженої зборами трудового колективу від 01.11.2006 року, було затверджено Положення про преміювання робітників ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» (далі - Положення про преміювання).
Згідно з п. 1.4 Положення про преміювання система преміювання передбачає 3 види премій: основну; додаткову ї разову.
Показниками преміювання за основною премією (п. 2.1 Положення про преміювання) є: своєчасне та якісне виконання планових завдань; забезпечення прибутку за результатами виробничої, господарської та фінансової діяльності.
Згідно з п. 2.3. Положення про преміювання нарахування додаткової премії здійснюється за результатами місяця у відсотках до посадового окладу за умови виконання плану за представленням керівника підрозділу.
Разова премія, відповідно до п. 2.4. Положення про преміювання, нараховується за виконання особливо важливої роботи та у разі ювілейних та святкових дат. Преміювання здійснюється в кожному конкретному випадку за наказом керівника підприємства.
Як вбачається з посадової інструкції касира торгівельного залу, затвердженої директором ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» 18.01.2008 року та підписаною позивачкою, її професійні обовязки не передбачають досягнення планових завдань, виконання яких є необхідною умовою для нарахування основного виду премії.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_7, яка є бухгалтером ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», що безпосередньо здійснював нарахування та виплату заробітної плати позивачці, за березень 2009 року ОСОБА_5 була нарахована заробітна плата згідно зі штатним розкладом, індексація заробітної плати та оплата за роботу у святкові дні. В день звільнення 16 квітня 2009 року їй був нарахований оклад за відпрацьований час й компенсація за невикористану відпустку. Також у квітні 2009 року ОСОБА_5 була нарахована індексація по заробітній платі, однак вона за викликом відповідача за її отриманням не зявилася, тому ці гроші були депоновані й можуть бути отримані відповідачкою у будь-який час. Наказ або подання керівника підрозділу щодо здійснення преміювання ОСОБА_5 до її виконання не надходило, тому у неї не було підстав для здійснення нарахування премії позивачці за березень квітень 2009 року.
Як пояснила свідок ОСОБА_8, вона була безпосереднім керівником касира ОСОБА_5 у торгівельного будинку «Амстор» № 1 у м. Донецьк та при наявності достатніх підстав та за умови наявності прибутку, до її повноважень належить подавати подання щодо заохочення касирів торговельного залу. Але, так як протягом восени 2008 року 2009 року товариство зазнало фінансові труднощі, додаткове та разове преміювання касирів у цей період часу не здійснювалося.
Із пояснень свідка ОСОБА_9, яка працює головним бухгалтером ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», за даними фінансової звітності ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», сума непокритого збитку станом на кінець 2008 року склала 46816000 гривень. На період часу: березень квітень 2009 року фінансова ситуація у відповідача залишалася такою ж. Тому ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» не мало можливості застосовувати види премій щодо своїх працівників.
Згідно з балансом ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» на 31 грудня 2008 року (рядок 350) сума непокритого збитку становить 46816тисяч гривень.
Згідно з балансом ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» на 31 березня 2009 року (рядок 350) сума непокритого збитку становить 46005тисяч гривень.
Як вбачається з довідки відповідача від 21.01.2010 року № 489 в день звільнення позивачки, 16 квітня 2009 року, їй було фактично сплачено заробітну плату за березень 2009 року у сумі 716, 80 гривень та за відпрацьований час у квітні 2009 року та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 529,30 грн. відповідно до окладу згідно зі штатним розкладом, а всього перераховано на її картковий рахунок 1246,10 грн.
Відповідно до листа територіальної інспекції праці в Донецькій області від 10.06.2009 року № 05-С-0711/01-03 у ході перевірки, проведеної на підставі наданих підприємством (ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор») документів встановлено, що ОСОБА_5 було сплачено залишок несплаченої заробітної плати за березень у розмірі 716,80 грн. та заробітну плату за відпрацьовані 11 календарних днів у квітні 374,13 грн., компенсацію за невикористану щорічну відпустку 288,60 грн., з них утримано у фонди соцстрахування та податок на доходи фізичних осіб 113,33 грн. Усього виплачено через банк 1246.10 грн.
В порушення вимог ст.. 33 Закону України «Про оплату праці» ОСОБА_5 не було проведено індексацію грошових доходів громадян у відповідності до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 за квітень 2009 року.
Згідно з реєстром депонованої заробітної плати за 29.07.2009 року сума індексації, нарахована ОСОБА_5 за квітень 2009 року у розмірі 47,22 грн., відповідачем депонована.
Отже, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивачки щодо незаконного ненарахування та невиплати відповідачем ОСОБА_5 премії за березень-квітень 2009 року у сумі 1900 гривень. Крім того, позивачкою зовсім не доведена сума позовних вимог - 1900 гривень.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані в силу ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» про стягнення заборгованості по заробітної платі за березень-квітень 2009 року у сумі 1900 гривень слід відмовити.
У відповідності до вимог ст.81 ЦПК України з позивачки ОСОБА_5 (ОСОБА_1) належить стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 грн..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.10, 11 ,60, 88, 214,215, 224-228 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. 116, Кодексу законів про працю України, ст.ст. 2, 15 Закону України "Про оплату праці", суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» про стягнення заборгованості по заробітної платі за березень-квітень 2009 року у сумі 1900 гривень відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь територіального управління держаної судової адміністрації в Донецькій області (рахунок № 31216259700004 УДК у м. Донецьку, ЄДРПО 34686537. МФО 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя
Судове рішення № 8579895, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька) було прийнято 17.02.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-171/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: