Рішення № 85794359, 11.11.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9602/18

Провадження № 2/638/2123/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

при секретарі - Цуваревій Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту житлового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16) треті особи: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Конторська, буд. 35), Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради (61003, Харківська обл., м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7) про визнання наймачем житлового приміщення,-

в с т а н о в и в:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м.Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (залучена судом на клопотання відповідача) - про визнання наймачем житлового приміщення, у якому Позивач просить суд визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), наймачем квартири АДРЕСА_2 .

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її колишньому чоловіку - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який працював на Харківському авіаційному заводі (на теперішній час - ХДАВП) був виданий ордер № 20, серія МСО, на право зайняття сім`єю із чотирьох чоловік (жінка - ОСОБА_1 , два сини - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) житлової площі у гуртожитку за адресою АДРЕСА_3 , кімнати 309, 310. (17,6 кв.м., 11,9 кв.м.).

Дзержинським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області Саніну Велентину Геннадіївну (дата реєстрації 20.01.1989 р.), ОСОБА_3 (дата реєстрації 07.08.1996 р.), ОСОБА_4 (дата реєстрації 28.02.1997 р.) було зареєстровано у гуртожитку за адресою АДРЕСА_4 310, про що свідчать відповідні відмітки у паспортах.

Згідно свідоцтва від 02.02.1999 р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Позивач зазначає, що по теперішній час ОСОБА_1 з двома синами мешкає у вищезазначеному приміщенні, сумлінно вносить плату за проживання, електроенергію, водопостачання, що підтверджують квитанції про сплату комунальних платежів, додані до позовної заяви.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 1325 від 19.10.2005 р. виключено будинки АДРЕСА_3 із числа гуртожитку, дозволено ХДАВП закріпити за мешканцями займану ними площу у АДРЕСА_5 АДРЕСА_3 та відкрити особові рахунки в установленому порядку. 15.11.2007 р. ОСОБА_1 , як основним наймачем квартири АДРЕСА_2 , укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з КП «Харківські теплові мережі», відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 ; 16.05.2014 р. ОСОБА_1 , як наймачем квартири АДРЕСА_2 , укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з КП «Харківводоканал», відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 . Суб`єктами користування послугами зокрема зазначені: ОСОБА_1 (основний наймач), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (син).

Позивач зазначає, що Розпорядженням ХДАВП від 09.12.2010 р. № 1091, у зв`язку із розірванням шлюбу, та зняттям з реєстрації основного квартиронаймача - ОСОБА_2 , зобов`язано оформити на ім`я ОСОБА_1 особовий рахунок на кімнати 309-310 АДРЕСА_6 по АДРЕСА_3 на трьох чоловік: ОСОБА_1 (основний квартиронаймач), ОСОБА_3 (син, 1979 р.н.), ОСОБА_4 (син, 1980 р.н.).

Згідно заяви від 13.11.2012 р., засвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горша А.О., ОСОБА_2 не заперечує проти переоформлення службового ордеру № 20 від 31.10.1988 р. на ім`я дружини - ОСОБА_1 .

У своїй заяві від 11.09.2013 р. на ім`я директора ХДАВП, ОСОБА_1 просила визнати її наймачем квартири АДРЕСА_2 . На вищезазначену заяву було отримано відповідь від 30.09.2013 р., у якій зокрема зазначено, що адміністрація підприємства зверталася до відділу обліку та розподілу житлової площі департаменту житлового господарства Харківської міської ради, та для вирішення питання, просить звернутися з відповідною заявою особисто.

Також Позивач зазначає, станом на дату подання позову, що підтверджується довідками від 25.07.2017 р, 15.05.2018 р. виданих КП «Жилкомсервіс», ОСОБА_1 прописана та постійно проживає за адресою АДРЕСА_7 . Будинок належить територіальній громаді м. Харкова. Особовий рахунок відкрито на ім`я ОСОБА_1 . У цьому жилому приміщенні зареєстровано три члені сім`ї: ОСОБА_1 (наймач, дата прописки ІНФОРМАЦІЯ_4 .); ОСОБА_3 (син, дата прописки ІНФОРМАЦІЯ_5 .); ОСОБА_4 (син, дата прописки ІНФОРМАЦІЯ_6 .).

07.09.2017 року ОСОБА_1 звернулася до ЦНАП м. Харкова з відповідним пакетом документів задля визнання її наймачем квартири АДРЕСА_2 . Відповіддю управління обліку та розподілу житлової площі від 06.10.2017 р. ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні її наймачем квартири АДРЕСА_2 .

Позивач звертає увагу суду на те, що вжив всіх можливих заходів досудового врегулювання спору, звернувшись з аналогічним питанням про визнання її наймачем до Департаменту житлового господарства ХМР через Центр надання адміністративних послуг. У зв`язку з чим Позивач була змушена звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів і на підставі викладеного, просить суд визнати ОСОБА_5 наймачем житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.07.2019 відкрито провадження у зазначеній цивільній справі. Встановлено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, у задоволенні позовної заяви просив відмовити. Представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позовну заяву у якому зокрема зазначив: Департамент житлового господарства Харківської міської ради про їй задоволення зазначеного позову, вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Статтею 61 Житлового кодексу України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово- експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Позивач - ОСОБА_5 зверталась до виконавчого комітету Харківської міської ради з приводу визнання її наймачем квартири АДРЕСА_8 .

За результатами вжитих заходів, на підставі наданого нею технічного паспорту на займане житлове приміщення, була проведена реєстрація права власності за територіальною громадою м. Харкова на квартиру АДРЕСА_2 .

Однак, при розгляді питання щодо визнання ОСОБА_5 наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_7 . було встановлено факт розбіжностей між правовстановлюючим документом на займане нею житло та технічним паспортом на це житло, виготовленим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради станом на 16.11.2017. Відповідно до службового ордеру № 20, виданого на підставі сумісного рішення адміністрації, профспілкового комітету та комітету комсомолу Харківського авіазаводу від 18.10.1988, (який є підставою для вселення), сім`ї ОСОБА_5 у складі 4 осіб, було надано житлову площу у гуртожитку, а саме кімнати № № 309, 310 площею 17,6 та 11,9 кв. м. по АДРЕСА_3 . Крім того, розпорядженням директора Харківського Державного авіаційного виробничого підприємства від 09.12.2010 № 1091 на її ім`я було оформлено особовий рахунок на кімнати №№ 309-310 житловою площею 29,5 кв. м. (17,6 кв.м. та 11,9 кв. м.) по АДРЕСА_3 на 3 особи (вона та 2 сина).

Представник відповідача зазначає, що з вищенаведеного вбачається наявність фактичної перебудови житла, що підтверджено Актом поточних змін від 31.01.2012 (в матеріалах інвентаризаційної справи № 261252). яким було встановлено, що раніше службові приміщення використовуються як житлові та також влаштовані служби.

Відповідно до п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 Житлового кодексу Української PCP.

Згідно ст. 100 Житлового кодексу Української PCP виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції га/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. Виконання робіт, визначених частиною першою цієї етапі, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 152 Житлового кодексу Української PCP виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилою приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Згідно з пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державною комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 № 76. переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Так. відповідно до пункту 1.4.5 Правил для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення: копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Представник відповідача зазначає, що у зв`язку з викладеним, звернення позивача до суду фактично є позовом про визнання права користування на самочинне будівництво, тоді як позов з даних підстав має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого, чи його відсутність, дають підстави вважати про наявність спору. Позивачем не надано доказів щодо її звернення до відповідного органу з питання узаконення самочинної перебудови у гуртожитку, не надано інформації щодо наявності у неї письмового дозволу на таку перебудову від наймодавця, чи вирішувалося таке питання у визначеному законом порядку, чи звертався заявник з відповідними питанням до органів місцевого самоврядування, якою є Харківська міська рада.

Представник третьої особи – Комунального підприємства «Жилкомсервіс» в судове засідання не з`явився, причина неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи – Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, що була долучена судом у якості третьої особи за клопотанням відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ч.3 ст.12ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що

Згідно ордеру № 20, серія МСО, виданого 31.10.1988 року Харківським авіаційним заводом (копія якого міститься в матеріалах справи) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) надано право на зайняття сім`єю із чотирьох чоловік (жінка- ОСОБА_1 , два сини - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) житлової площі у гуртожитку за адресою АДРЕСА_3 , кімнати 309, 310. (17,6 кв.м., 11,9 кв.м.).

Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_4 (копія якого міститься в матеріалах справи) від 02.02.1999 р. виданого Дзержинським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради №1325 від 19.10.2005 р. (копія якого міститься в матеріалах справи)виключено будинки АДРЕСА_3 із числа гуртожитку, дозволено ХДАВП закріпити за мешканцями займану ними площу у АДРЕСА_5 АДРЕСА_3 та відкрити особові рахунки в установленому порядку.

Розпорядженням ХДАВП від 09.12.2010 р. № 1091, у зв`язку із розірванням шлюбу, та зняттям з реєстрації основного квартиронаймача - ОСОБА_2 , зобов`язано оформити на ім`я ОСОБА_5 особовий рахунок на кімнати 309-310 АДРЕСА_6 по АДРЕСА_3 на трьох чоловік: ОСОБА_1 (основний квартиронаймач), ОСОБА_3 (син, 1979 р.н.), ОСОБА_4 (син, 1980 р.н.).

15.11.2007 р. ОСОБА_5 , як основним наймачем квартири АДРЕСА_2 , укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з КП «Харківські теплові мережі», відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 ;

16.05.2014 р. ОСОБА_5 , як наймачем квартири АДРЕСА_2 , укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з КП «Харківводоканал», відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 . Суб`єктами користування послугами зокрема зазначені: ОСОБА_5 (основний наймач), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (син).

Як вбачається з довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку КП «Жилкомсервіс» від 15.05.2018 року (копія міститься в матеріалах справи) за адресою: АДРЕСА_7 , зареєстровані: ОСОБА_1 (наймач, 1959 р.н., дата прописки 20.01.1989 р.); ОСОБА_3 (син, 1979 р.н., дата прописки ІНФОРМАЦІЯ_5 .); ОСОБА_4 (син, 1980 р.н., дата прописки ІНФОРМАЦІЯ_6 )

Як вбачається з технічного паспорту (копія якого міститься в матеріалах справи), виготовленого 16.11.2017 року Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради на квартиру АДРЕСА_2 , квартира розташована на 3-му поверсі 16-ти поверхового будинку та складається з двох кімнат житловою площею 27,7 кв.м, у тому числі 1-а кімната 16,7 кв.м., 2-а кімната 11,0 кв.м., загальна площа квартири 49,4 кв.м.

Позивач 11.09.2013 р. звернувся із заявою на ім`я директора ХДАВП, у якій просила визнати її наймачем квартири АДРЕСА_2 .

На вищезазначену заяву була отримана відповідь від 30.09.2013 р. № 126/60-3277, у якій було зазначено, що адміністрація підприємства зверталася листами № 126/15-1521 від 29.04.2013 року та 126/40-2401 від 12.07.2013 року до керівника відділу обліку та розподілу житлової площі департаменту житлового господарства Виконкому Харківської міської ради із проханням про визнання наймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 . Для вирішення цього питання Вам необхідно звернутись до відділу обліку та розподілу житлової площі департаменту житлового господарства Виконкому Харківської міської ради з відповідною заявою особисто.

07.09.2017 року представник ОСОБА_1 по довіреності звернувся до ЦНАП м. Харкова з відповідним пакетом документів задля визнання її наймачем займаної житлової площі після зміни статутсу гуртожитку на житловий будинок, а саме квартири АДРЕСА_2 , номер справи та дата в книзі реєстрації – 02133-000495941-004-03 від 07.09.2017, номер справи РАП 1395.

Відповіддю управління обліку та розподілу житлової площі від 06.10.2017 р. № С-1-34742/0/1-17-5357/0/232-17 ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні її наймачем квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку із технічними розходженнями в документах, що були подані.

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів, що містяться у справі, квартири АДРЕСА_2 не приватизована, і станом на дату подання позовної заяви, належить територіальній громаді м. Харкова.

Відповідно до статті 47 Конституції України та ст. 1 ЖК України, громадяни мають право на житло.

Відповідно ст. 61 Житлового кодексу УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем, житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Згідно до ст. 64 Житлового кодексу УРСР Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до ст. 65 Житлового кодексу УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно ст. 63 Житлового кодексу Української РСР, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення.

У відповідності до ст.61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Частина 1 та 2 статті 106 ЖК УРСР визначає, що повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановлені по справі обставини, вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, оскільки наймач квартири АДРЕСА_2 , не проживає у вищевказаній квартирі з 2006 року враховуючи тривалість проживання позивача у зазначеній квартирі, сумлінне користування зазначеним приміщенням, своєчасну оплату комунальних послуг, суд прийшов до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Той факт шо позивачка з сім`єю вселилися в спірну квартиру на підставі службового ордера не може впливати на прийняте судом рішення, оскільки суду не надано доказів використання квартири у якості службової та того що вона визнана службовою у встановленому порядку. З наданих документів вбачається, що квартира на теперішній час є власністю територіальної громади і в ній мешкає позивачка разом з дітьми на загальних підставах.

Також не може бути перешкодою для задоволення позову наявність самовільних перепланування і переобладнань в квартирі, оскільки ці обставини не позбавляють права користування мешканців спірної квартири. За необхідності усунення встановлених невідповідностей першопочатковому стану квартири вирішення даного питання віднесено до компетенції Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, яка була залучена до участі в справі у якості третьої особи. При цьому реалізація цих повноважень Інспекцією може бути здійснена незалежно від того хто проживає у квартирі і є її наймачем, також не впливає на це зміна наймача

Тобто, задоволення даного позову не позбавляє Інспекцію права і можливості врегулювати питання несанкціонованих переобладнань в межах наданих їй повноважень у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 61, 63, 65, 106, 160 ЖК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 82, 259, 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту житлового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16), треті особи: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради, про визнання наймачем житлового приміщення задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 основним наймачем житлового приміщення квартири АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня складення повного судового рішення.

Головуючий