Рішення № 85794062, 14.11.2019, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/694/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2019 Зачепилівський районний суд Харківської області

у складі : головуючого - судді Яценка Є.І.,

при секретарі – Ніколенко Л.О.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Зачепилівського районного суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 25 липня 2019 року №17240 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» №26252018628260 від 09 вересня 2012 року в сумі 39 574,79 грн. та 500 грн. плати за вчинення виконавчого напису, загальна сума - 40 074,79 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач виходив з того, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не перевірено факт переходу прав вимоги до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на момент його вчинення; відсутні докази як направлення банком так і отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень; не перевірено безспірність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, що суперечить ст. 88 Закону України «Про нотаріат»; не перевірено факт пропущення позивачем трирічного строку позовної давності щодо заборгованості за кредитним договором, що суперечить вимогам ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

З урахуванням викладеного позивач просив суд визнати виконавчий напис від 25.07.2019року №17240, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення з позивача на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 40 074,79 грн., таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції прийняв участь представник позивача, позивач не з`явився, від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, відповідач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, викладені у позовній заяві факти не спростував.

Приватний нотаріусКиївського міського нотаріального округу Хара Н.С. надав копію вчиненого ним виконавчого напису від 25.07.2019 року №17240, а також копії документів, які були надані йому Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» для вчинення вищевказаного виконавчого напису.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 6 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» було укладено кредитний договір №26252018628260, згідно якого встановлений ліміт овердрафту у розмірі 5000 грн. з процентною ставкою за користування овердрафтом % річних – 0,0001/24 на строк 36 місяців.

25.07.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис №17240 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» загальної суми заборгованості у розмірі 39 574,79 грн., а саме:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту – 16 808,99 грн.;

- прострочена заборгованість за комісією – 10 грн.;

- прострочена заборгованість за процентами – 22 413,17 грн.;

- строкова заборгованість за процентами – 342,63 грн.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача в розмірі 500 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період з 23 липня 2018 року по 23 липня 2019 року.

Вказаний виконавчий напис було пред`явлено для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксані Анатоліївні, якою 16.08.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Не погоджуючись з виконавчим написом нотаріуса, про який позивачка ОСОБА_1 дізналася, отримавши копію постанови приватного виконавця про його відкриття, остання звернулася до суду з даним позовом.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до п. 10 Узагальнення «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Так, як вбачається з копій документів, які надавались приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, банк звернувся до приватного нотаріуса Хари Н.С. із заявою про вчинення виконавчого напису від 23.07.2019 року №463, до якої долучив оригінал кредитного договору, виписку із зазначенням розміру заборгованості за кредитним договором, Статут Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», роздруківку із сайту Міністерства юстиції України про реєстрацію ПАТ «Перший український міжнародний банк».

При цьому, приватному нотаріусу не було надано документів, що підтверджують право вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором, укладеним між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 , зокрема договір уступки права вимоги, договір приєднання тощо.

Щодо наявності спору про заборгованість ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

У конкретній справі вбачається, що приватному нотаріусу при подачі заяви про вчинення виконавчого напису банком було надано Виписку з рахунку ОСОБА_1 , яка містила загальний розмір заборгованості по кредиту та процентах. Попри це, з доданої виписки неможливо встановити дати та період виникнення та нарахування заборгованості по кредиту та відсоткам, неможливо відслідкувати дати внесення платежів ОСОБА_1 , їх зарахування в рахунок погашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Перший український міжнародний банк» взагалі не надано до суду жодних документів з приводу вказаної справи, у тому числі і розрахунок заборгованості.

У той же час розрахунок боргу, підготовлений працівниками ПАТ «Перший український міжнародний банк», щодо наявності грошового зобов`язання позивача по тілу кредиту, відсотках та комісії є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до позивача.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

У вказаній справі приватному нотаріусу не було надано доказів на підтвердження відправлення копії письмової вимоги №2304 від 20.06.2019 року до ОСОБА_1 про погашення заборгованості, а також відсутнє підтвердження отримання ОСОБА_1 такої письмової вимоги з попередженням про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості.

Відповідно до п.п.2 п. 3.1 ч. 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України №2968/5 від 22.02.2012 року нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

З`ясовуючи питання щодо дня виникнення у ПАТ «Перший український міжнародний банк» права вимоги за порушення позивачем зобов`язань за кредитним договором від 02.08.2008 року №02013627456 суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до частини другої статті 509, пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, - зобов`язання виникають, зокрема, з підстав, викладених у договорах та інших правочинах.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 2.4 частин 2 Інформація про клієнта договору кредитування від 06.09.2012 року №26252018628260 строк користуванням Овертрафтом та Договором страхування становить 36 місяців.

Як встановлено судом – датою остаточного повернення кредиту є 06.09.2015 року відповідно з наступного місяця, тобто з жовтня 2015 року виникло право вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» щодо стягнення заборгованості позивача за кредитним договором.

У відповідності до частини 1 статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідний місяць та число останнього дня строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що останнім днем трирічного строку, в межах якого за даних правовідносин нотаріус мав право вчинити виконавчий напис, є вересень 2018 року.

Натомість, як встановлено судом, оскаржуваний виконавчий напис вчинено 25 липня 2019 року, тобто з явним перевищенням визначеного статтею 88 Закону України «Про нотаріат» трирічного строку та з пропуском строку вказаного у п.3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Приватний нотаріус при вчиненні виконавчої дії на зазначене увагу не звернув та здійснив виконавчий напис в порушення вимог п.3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний, зокрема, здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, та відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Таким чином, виконавчий напис, вчинений 25 липня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі за №17240, - є незаконним.

За змістом статті 9 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Проте, у відповідності до статті 90 Закону України «Про нотаріат», пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів належать до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису є окремим, самостійним способом захисту цивільних прав серед інших способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених главою 3 розділу 1 ЦК України, а тому виконавчий напис у розумінні ЦК України (ч. 1 ст. 202 ЦК України) не є правочином, а тому його недійсність не може бути встановлена судом (ст. 215 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх прав шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалюючи рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з того, що документи, які були надані для його вчинення, не містили доказів на підтвердження переходу прав вимоги до ПАТ «Перший український міжнародний банк» на момент його вчинення, доказів отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень немає, а подані документи не засвідчували безспірність заборгованості за кредитом.

У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, позивач має право на відшкодування відповідачем понесених витрат щодо судового збору, сплаченого за подання позову в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.3, 15, 16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5 , який набрав чинності 07 березня 2012 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Харан Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №17240 від 25.07.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 39 574, 79 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 листопада 2019 року.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко