Постанова № 8579322, 17.03.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 року справа № 2а-14598/09/0470

м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барабаш М.В.,

при секретарі Шенкунісі А.О.,

за участю:

представника позивача Федоренко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «Екохімтрейдінг» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними дій, визнання фактів та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Екохімтрейдінг» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії відповідача з невизнання декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. як податкової звітності позивача; визнати дійсною та поданою без порушень і помилок декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. позивача; зобовязати відповідача прийняти до обліку декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. як податкову звітність позивача.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено вимоги п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (далі-Закон №2181), а саме не визнано як податкову звітність декларацію позивача з податку на прибуток за девять місяців 2009 року (далі декларація) у звязку з порушенням порядку її заповнення. Позивач зазначає, що декларація подана своєчасно, в ній зазначені обовязкові реквізити, її підписано відповідною посадовою особою і скріплено печаткою позивача. Подана декларація відповідає вимогам розділу 1 та 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р. (далі Порядок № 143). На думку позивача, відповідач мав право провести камеральну перевірку декларації позивача і в разі виявлення арифметичних або методологічних помилок, скласти відповідний акт та притягнути винних осіб до відповідальності, чого відповідачем зроблено не було. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належний чином, про що свідчать поштові повідомлення, залучені до матеріалів справи, про вручення відповідачу повісток про виклик на судові засідання призначені на 02.12.2009 р., 22.12.2009 р., 27.01.2010 р., 17.03.2010 р. За наведених обставин, керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши чинне законодавство, письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 09.12.2005 року зареєстрований виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 33855103), перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції м. Дніпродзержинська.

Податкова декларація була направлена позивачем поштою та отримана відповідачем 27.10.2009 р.

Відповідачем надано позивачу повідомлення № 33590/10/28-218 від 29.10.2009 р., в якому зазначено, що декларація позивача не визнана як податкова звітність, у звязку з тим, що вона заповнена з порушенням вимог розділу 1 та 3 Порядку № 143, а саме, порушено загальні вимоги оформлення документів податкової звітності. Позивачу рекомендовано подати декларацію особисто.

Правове регулювання питань подання податкової звітності здійснюється Законом № 2181 та Порядком № 143.

Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як зазначено в п. 1.6 та п. 1.7. розділу 1 Порядку № 143 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється. У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.

В дослідженій у судовому засіданні копії декларації, заповнені всі обовязкові реквізити, її підписано директором позивача та скріплено печаткою позивача.

Отже, позивачем виконані вимоги, достатні для прийняття декларації відповідачем, як податкової звітності.

З огляду на зазначене, спростовується висновок відповідача, викладений в повідомленні № 33590/10/28-218 від 29.10.2009 р. про порушення позивачем загальних вимог оформлення документів податкової звітності, що є підставою для неприйняття декларації як податкової звітності та не відповідає вимогам закону пропозиція відповідача про подання декларації позивачем особисто.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що відповідач діяв всупереч нормам чинного законодавства, внаслідок чого позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача та зобовязання вчинити дії підлягають задоволенню.

Вимога позивача про визнання дійсною та поданою без порушень і помилок декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. позивача не може бути задоволена, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України компетенція адміністративного суду поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже, в цій частині позовних вимог позивачем обрано неналежний засіб правового захисту.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з невизнання декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. як податкової звітності приватного підприємства «Екохімтрейдінг».

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р. як податкову звітність приватного підприємства «Екохімтрейдінг».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 22 березня 2010 року.

Суддя М.В. Барабаш