Ухвала суду № 85793007, 18.11.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17529/19

Провадження №2/523/5262/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26597691, місце знаходження: м. Одеса, площа Думська, 1) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Одеської області Шевченко Максим Олександрович (код ЄДРПОУ: 41412659, місце реєстрації: Одеська область, Саратський район, с. Ройлянка, вул. Шевченка, 54-А), про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Одеської області Шевченко Максим Олександрович, про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позову, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідно до відомостей, наданих КУ «Територіальний центр соціального обслуговування», (надання соціальних послуг) Суворовського району м. Одеси», ОСОБА_2 перебувала на обслуговуванні в КУ «Територіальний центр соціального обслуговування Суворовського району м. Одеси», як одинока, самотньопроживаюча громадянка. Однак, відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2002 року належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що ОСОБА_1 не набув права власності на спірне майно, оскільки договір купівлі-продажу не відповідає вимогам законодавства, та позивач ставить під сумнів існування даного договору взагалі, а відтак позивач просить суд визнати спадщину відумерлою, визнати право власності та витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді від 18 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою.

Одночасно з вказаним позовом представник позивача Одеської міської ради Поповська І.П., звернулась із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, а саме: квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав територіальної громади м.Одеси в особі Одеської міської ради, а також ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Подана позивачем заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності квартира АДРЕСА_2 , загальною площею: 59,85 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1703679151101, зареєстрована 23 листопада 2018 року за ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.07.2002 року.

Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб - п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України

В силу вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З наданих до суду документів, вбачається, що позивач є юридичною особою, в матеріалах справа відсутні документи на підтвердження того, що фінансовий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, у зв`язку з чим, судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.

Вивчивши матеріали справи, заяву позивача, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 є обґрунтованими, законними та співрозмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки спір між сторонами по справі виник з приводу вказаного нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, оскільки спірний об`єкт нерухомості до розгляду спору по суті може бути відчужений на користь третіх осіб, а відтак й порушить права позивача на судовий захист та останньому для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду.

Керуючись ст.ст. 8, 149, 151, 153, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Одеської міської ради Поповської І.П., про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 1703679151101, яка зареєстрована за ОСОБА_1 .

Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя: