Ухвала суду № 85791314, 20.11.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1773/17

Провадження № 2-с/545/7/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2019 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Л.М. Шелудяков розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 2-н/545/12/2017 від 31 липня 2017,

встановив:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 31.07.2017 р. про стягнення заборгованості за природний газ.

Під час вивчення матеріалів справи суддею встановлено, що 31.07.2017р. Полтавським районним судом видано судовий наказ ( №545/1773/17, провадження №2-н/545/12/17) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» заборгованості за спожитий природний газ 131 951, 46 грн. – основного боргу, 16205,02 грн.- інфляційні нарахування та витрати по сплаті судового збору - 800 грн.

Відповідно до ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню.

Приписами ч 3 ст. 171 ЦПК України встановлено, що суддя не пізніше двох днів після подання заяви про скасування судового наказу постановляє ухвалу про скасування наказу, якщо відсутні підстави для повернення заяви про скасування судового наказу.

У заяві про скасування судового наказу заявниця вказує, що судовий наказ поштою не отримувала, отримала його 14 листопада 2019 року, коли її представник ознайомився з матеріалами справи, прохала поновити строк для звернення із заявою про скасування судового наказу. Вказувала, що з судовим наказом вона не згодна та вважає його необгрунтованим та безпідставним. Вказувала, що докази які надав стягувач є неналежними та недопустимими, окрім цього заявник не надав суду жодних доказів того, що між ним та ОСОБА_1 було укладено договір, а отже не довів наявність обов`язку з оплати послуг саме у неї. Заявник жодним чином не пояснив і не підтвердив, чому він відкрив рахунок саме на ім.»я ОСОБА_1 , на підставі яких обставин визначив саме її споживачем послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 170-171, 260 ЦПК України, суд

ухвалив :

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення із заявою про скасування судового наказу.

Скасувати судовий наказ №545/1773/17, провадження №2-н/545/12/17, виданий по справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за природний газ в сумі 131 951, 46 грн. – основного боргу, 16205,02 грн.- інфляційні нарахування та витрати по сплаті судового збору - 800 грн.

Розяснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Розяснити заявнику (стягувачу), що, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Шелудяков