Ухвала суду № 85784764, 15.11.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20366/19

Провадження № 1-кс/344/10447/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Храбатина О.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Синишина П.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в рамках кримінального провадження № 12019090010003820 від 13.11.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив нові корисливі кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин.

У листопаді 2019 року в ОСОБА_1 при невстановлених слідством місці та обставинах, виник неправомірний умисел на вчинення крадіжки чужого майна, яке знаходилось у приміщенні магазину «Vintage», що знаходиться по вул. Коновальця, 100, у м. Івано-Франківську, та близько 23 год 12.11.2019 підійшов до металевих дверей чорного входу приміщення вказаного магазину, де шляхом зриву навісної колодки, відчинив вказані двері та незаконно проник до службового коридору магазину. В подальшому ОСОБА_1 , пройшовши вказаним коридором, підійшов до металопластикових дверей, після чого, віджавши їх, незаконно проник до приміщення торгового залу магазину «Vintage».

Знаходячись в торговому залі ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, таємно викрав ноутбук марки «ASUS, в корпусі чорного кольору, вартістю 15000 грн та грошові кошти в сумі 13515 грн, які належать потерпілому ОСОБА_2 , та покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 28515 грн.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 є громадянином Молдови, не має постійного місця проживання на території України, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, тому може виїхати за межі України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу;

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни їх показань, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнає та йому достеменно відоме місце їх проживання;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, а тому з метою отримання засобів для існування може продовжити свою злочинну діяльність.

Крім того, останній в минулому, вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Таким чином, зазначені обставини є достатніми для обрання підозрюваному ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти доведеним ризикам.

Крім того просив суд визначити розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просила клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечив проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із тримання під вартою, а саме домашній арешт. Зазначив, що підозрюваного за станом здоров`я не доцільно утримувати в установах виконання покарань. Крім того, викрадений ноутбук підозрюваний повернув.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив застосувати цілодобовий домашній арешт, оскільки він має постійне місце проживання в м. Івано-Франківську та йому потрібно лікуватись..

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

13 листопада 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 14.11.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки доказів зареєстрованого місця проживання чи перебування підозрюваного немає, вчинити інше кримінальне правопорушення, він неодноразово судимий за вчинення корисливих доказів, на розгляді Івано-Франківського міського суду перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , на виклики в судове засідання він не з`являється, що підтверджується ухвалою судді про примусовий привід, незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни їх показань.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного злочину, його вік, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, відсутність офіційного працевлаштування та наявність судимостей.

Відносно посилань підозрюваного та захисника на захворювання підозрюваного, то жодних відомостей про те, що в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12) не може перебувати особа з вказаним захворюваннями слідчому судді не представлено і не надано доказів, що підозрюваний не може отримувати відповідне лікування перебуваючи у Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких відповідно до санкції ч. 3 ст. 185 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання підозрюваного, а саме з 13 листопада 2019 року.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11 січня 2020 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA188201720000037312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 11 січня 2020 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Івано-Франківська, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Храбатина О.А.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.