Рішення № 85778166, 14.11.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2019 справа № 914/1374/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт", с. Липняни, Волинська область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Климко Галини Іванівни, м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 0802/17654 від 08.02.2019 в розмірі 3 927 102,05 грн

Суддя У.І.Ділай

Секретар М.Я.Куць

За участі представників сторін:

Від позивача: Давидюк М.В. - представник (Довіреність №175 від 06.02.2019)

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" до відповідача Фізичної особи-підприємця Климко Галини Іванівни про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 0802/17654 від 08.02.2019 в розмірі 3 927 102,05 грн.

Ухвалою суду від 29.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10.09.2019.

В судовому засіданні 10.09.2019 оголошено перерву до 24.09.2019.

Ухвалою від 24.09.2019 строк підготовчого провадження продовжено та розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 30.10.2019.

Ухвалою від 30.10.2019 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2019 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 14.11.2019 явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Поштову кореспонденцію з ухвалами суду було скеровано на адресу відповідача: АДРЕСА_1 . Така ж адреса зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємства та громадських формувань.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

08 лютого 2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір №0802/17654 купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого позивач в порядку та на умовах цього договору зобов`язався продати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

У п. 3.1 договору сторони узгодили, що вартість однієї одиниці товару на кожну конкретну партію товару зазначається в специфікаціях на товар та/або у видаткових накладних.

Покупець зобов`язується провести оплату кожної партії товару в термін, зазначений у специфікації до цього договору (п. 3.5 договору).

На виконання умов договору були укладені специфікації до договору № 421 від 14.02.2018, № 503 від 13.03.2018, № 547 від 14.03.2018, № 959 від 16.03.2018, № 987 від 21.03.2018, №1032 від 22.03.2018, № 1164 від 26.03.2018, № 1405 від 24.04.2018, № 1406 від 24.04.2018, № 737 від 14.05.2018 із строком оплати до 15 серпня 2018 року. Крім того були укладені специфікації № 174 від 04.05.2018, № 1439 від 29.05.2018, № 1070 від 25.06.2018 із строком оплати до 15.10.2018. У вказаних специфікаціях були зазначені товари, які придбаваються відповідачем, а також умови поставки товарів та розрахунків за вказані поставки.

На виконання умов договору на підставі підписаних сторонами специфікацій, відповідачу було поставлено дизельного палива та добрив на загальну суму 3 355 807,62 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 421 від 14.02.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 503 від 13.03.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 547 від 14.03.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 959 від 16.03.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 987 від 21.03.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 1032 від 22.03.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 1164 від 26.03.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 1405 від 24.04.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 1406 від 24.04.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 737 від 14.05.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 серпня 2018 року), № 174 від 04.05.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 жовтня 2018 року), № 1439 від 29.05.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 жовтня 2018 року), № 1070 від 25.06.2018 (відповідно до п. 5 Специфікації - строк оплати товару до 15 жовтня 2018 року) (оригінали оглянуто судом).

28 травня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено протокол про зарахування зустрічних вимог, яким внаслідок зарахування заборгованість Відповідача була за вказаним договором була зменшена на 35 625,04 грн.

За твердження позивача, він виконав взяті зобов`язання щодо передачі у власність відповідача товару. Натомість, відповідач не розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 3 320 182,58 грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасної сплати вартості отриманого товару, ТзОВ "Волинь-зерно-продукт" подало до Господарського суду Львівської області позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 320 182,58 грн основного боргу.

Крім того, позивач згідно умов п. 7.4 договору нарахував 606919,47грн пені.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір №0802/17654 купівлі-продажу від 08.02.2018, у зв`язку із чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором купівлі-продажу, відповідно до вимог п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 6.3.1 договору позивач зобов`язався передати відповідачу товар, а відповідач, відповідно до п. 6.4.2, здійснити оплату за отриманий товар.

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджується копіями накладних, долучених до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом). Відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, в результаті утворилась заборгованість в розмірі в сумі 3 320 182,58 грн.

Підписання відповідачем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач про дійсність отримання товару та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 3 320 182,58 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 606919,47грн пені суд зазначає наступне.

У п. 7.4. договору сторони узгодили, що за порушення термінів оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день існування прострочення оплати.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми, відповідно до положень п. 7.4 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», судом встановлено, що проведене нарахування суми 606919,47грн пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 16.08.2018 до 16.04.2019 на відповідає правовим приписам та підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Климко Галини Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (45240, Волинська область, Ківерцівський район, с. Липляни, вул. Козацька, 22; ідентифікаційний код 31496816) 3320182,58грн основного боргу, 606919,47грн пені та 58906,53грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 21.11.2019.

Суддя Ділай У.І.