Рішення № 85777953, 20.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2019Справа № 910/14215/19за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»

до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2

про стягнення 9 100, 00 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: Алєксєєв В.В.;

від відповідача: Лінкевич О.В.;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - відповідач) про стягнення 9 100, 00 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14215/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 20.11.2019.

Також вказаною ухвалою, за клопотанням позивача, судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (надалі - третя особа 1) та на стороні позивача - ОСОБА_2 (надалі - третя особа 2).

12.11.2019 від відповідача надійшов відзив, в якому останній проти позову заперечував, посилаючись на те, що транспортні засоби під час ДТП не знаходилися у русі та відповідно до пояснень винної особи - ОСОБА_1 шкода була завдана під час стоянки транспортного засобу, що на думку відповідача не є страховим випадком.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.

Треті особи в судове засідання 12.11.2019 не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином ухвалою суду, причини неявки суду не повідомили.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, з урахуванням думки представників позивача та відповідача, дійшов висновку, що неявка третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 20.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2018 між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанту наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасного випадку №06-07.19.18.00074 (далі - договір), предметом страхування якого є автомобіль «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 26.12.2018 до 24 год. 00 хв. 25.12.2019.

20.02.2019 о 12.30 год. в м. Сумах, по пров. Терезова, 3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, та за взаємною згодою водії транспортних засобів склали повідомлення про ДТП (Європротокол), у якому водій автомобіля «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 визнав вину у скоєнні ДТП.

Згідно акту огляду транспортного засобу від 21.02.2019 встановлено пошкодження автомобіля «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме пошкодження лівої задньої фари, лівого заднього крила та багажнику.

Відповідно до рахунку №5453 від 21.02.2019 ФОП Полежай Є. Ю. вартість ремонту автомобіля «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 9 100, 00 грн.

05.03.2019 позивачем було складено страховий акт №ТР-19-5732 на загальний розмір страхового відшкодування 9 100, 00 грн.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування до страхового акту №ТР-19-5732, вартість ремонтних робіт пошкодженого в ДТП автомобіля «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було встановлено в розмірі 9 100, 00 грн.

14.03.2019 позивачем на підставі страхового акту №ТР-19-5732 від 05.03.2019 було виплачено страхове відшкодування згідно рахунку №5453 від 21.02.2019 на рахунок ФОП Полежай Є.Ю. у розмірі 9 100, 00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного дорученням № 654 від 14.03.2019.

Відповідно до ст. 993 ЦК України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність автомобіля автомобіля «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем на підставі полісу № АМ/007094632 з лімітом відповідальності по майну у сумі 100 000, 00 грн та франшизою 0, 00 грн.

Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що в зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи встановлено, що 07.05.2019 за вих.№529 позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 9 100, 00 грн по ДТП 20.02.2019.

Вказана вимога листом відповідач від 15.05.2019 за №09-02-07/4409 залишена без задоволення.

Доказів виплати відповідачем позивачу суми 9 100, 00 грн відшкодування суду не надано.

Щодо заперечень представника відповідача у судовому засіданні відносно того, що водії не дійшли згоди щодо обставин ДТП, а також те, що подія сталася не під час руху автомобіля «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що не є страховим випадком, суд відхиляє дані твердження представника позивача, виходячи з наступного.

У спірних правовідносинах дорожньо-транспортна пригода була оформлена учасниками пригоди у спосіб складання європротоколу без виклику відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, отже, постанова про адміністративне правопорушення не виносилася та не направлялися матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення відповідальної за вчинення такої пригоди особи до відповідальності.

Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У зв`язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у відповідності до вимог Інструкції, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Досліджуючи матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП.

Зі змісту наявного в матеріалах справи повідомлення вбачається, що винним у скоєнні ДТП себе визнав саме водій автомобіля «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а тому відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності зазначеного автомобіля, має відшкодовувати збитки.

Також, вищевказаними твердженнями представника відповідача не спростовується факт настання дорожньо-транспортної пригоди та факт виплати позивачем страхового відшкодування.

Доказів іншого, як того вимагають ст.13, 74 ГПК України відповідач суду не надав.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «СК «Перша» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30, ідентифікаційний код 31681672) 9 100 (дев`ять тисяч сто) грн 00 коп. страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2019.

Суддя Я.А.Карабань