Ухвала суду № 85775193, 20.11.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4892/19

1-кс/583/2064/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р. слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., з участю секретаря судового засідання – Логвиненко Л.М., прокурора – Єжаченко А.О., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Калантаєнко С.В., слідчого – Хорошуля М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка клопотання слідчого Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Хорошуля М.В., погоджене з прокурором Охтирської місцевої прокуратури Єжаченко А.О. по кримінальному провадженню № 12019200060000542 від 17.08.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2019 року слідчий СВ Охтирського ВП ГУ НПУ в Сумській області Хорошуля М.В. за погодженням з прокурором Охтирської місцевої прокуратури Єжаченко А.О. звернулася до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що 04.11.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, 06.11.2019 та 15.11.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, 19.11.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15. ч.2 ст.289 КК України. Підозра у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 обґрунтовується отриманими під час досудового розслідування доказами: показами потерпілих, показами свідків, протоколами огляду місця події, при яких ОСОБА_1 добровільно видає викрадені речі, висновками експертів та іншими матеріалами кримінального провадження. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких та середньої тяжкості кримінальних правопорушень, не має постійного місця роботи, через що має нестабільне матеріальне становище, тому залишаючись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, не одружений, дітей на утриманні не має, не має стійких соціальних зв`язків, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки до цього вже мав судимість за вчинення корисливих злочинів, проживає в одному населеному пункті із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, може вжити заходів до знищення речових доказів (оскільки знищив шляхом підпалу автомобіль ЗАЗ) та документів, що мають значення для досудового розслідування та впливати на свідків та потерпілих, а саме на свою сестру ОСОБА_2 , яка являється потерпілою по справі. Дані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, або вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить вчасне, якісне досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, отже є всі підстави застосувати відносно нього запобіжний захід – тримання під вартою. Згідно із ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу – тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжких та середньої тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України, а також наявних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може:переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив тяжкі кримінальні правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий Хорошуля М.В. в судовому засіданні клопотання підтримала.

Прокурор Єжаченко А.О. в судовому засіданні підтримала клопотання, пояснила, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 тяжких та середньої тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 289 КК України, є обґрунтованою, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які зазначені слідчим в клопотанні, ризики, які зазначені слідчим в клопотанні, наявні, і що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому інші менш суворі запобіжні заходи є недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому просить клопотання слідчого задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Калантаєнко С.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пояснивши, що слідчим та прокурором не доведено існування ризиків, на які вони посилаються в клопотанні. Просять застосувати до ОСОБА_1 менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Слідчий суддя проаналізувавши матеріали справи, вислухавши думку осіб, що беруть участь у розгляді справи, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що у провадженні Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області перебуває кримінальне провадження № 12019200060000542 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2019 р. за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається з наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 15.08.2019, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , коли проходив по відкритій території КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» по вул. Сумській, буд. 57, м. Охтирка, Сумської області, побачив цегляне приміщення колишнього моргу та вирішив вчинити крадіжку майна з даного приміщення. Керуючись раптово виниклим корисливим умислом на незаконне заволодіння чужим майном, з метою проникнення до вказаного приміщення, ОСОБА_1 штовхнув силою вхідні дерев`яні двері в приміщення, які були зачинені на металевий навісний замок, та руками зірвав металеву завісу, на якій кріпився замок, внаслідок чого дані двері відчинилися та ОСОБА_1 зайшов до середини приміщення колишнього моргу, тобто незаконно, таємно проник у сховище. Продовжуючи свій злочинний умисел на крадіжку чужого майна ОСОБА_1 , навмисно, повторно, таємно, скориставшись тим, що його дії не помічені сторонніми особами викрав з приміщення колишнього моргу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» по вул. Сумській, 57, м. Охтирка, Сумської області металевий візок, який належить КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», після чого з викраденим залишив місце злочину. Після чого, викрадений металевий візок продав на металобрухт, тобто розпорядився викраденим майном за власним розсудом. Згідно висновку судово – товарознавчої експертизи №19/119/11-1/1951е від 11.09.2019 вартість викраденого металевого візку станом на 18.09.2019 року могла становити 517 грн. Учиняючи вказані злочинні дії ОСОБА_1 , розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював настання суспільно – небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» на загальну суму 517 грн. та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

Крім того, 17.09.2019 приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 прийшов до місця свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 , щоб забрати свої речі. Перебуваючи в будинку у ОСОБА_1 виник корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме металевого котлу, який належить його сестрі ОСОБА_3 , та який у 2017 році встановив її чоловік ОСОБА_4 . ОСОБА_1 взявши у сусіда болгарку та реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на викрадення чужого майна, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою наживи, повторно, таємно, шляхом вільного доступу впевнившись у відсутності власника та сторонніх осіб викрав металевий котел пофарбований фарбою коричневого кольору з металевими дверцятами сірого кольору масою 78 кг 300 г. За допомогою болгарки відрізав металевий котел від системи опалювання та через вікно будинку викинув на подвір`я та в подальшому здав металевий котел на металобрухт, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Згідно висновку судово – товарознавчої експертизи №19/119/11-1/2189е від 11.10.2019 вартість металевого виробу, візуально схожого на котел, пофарбованого фарбою коричневого кольору з металевими дверцятами сірого кольору масою 78 кг 300 г могла становити – 733 грн. Учиняючи вказані злочинні дії ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно – небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_3 на суму 733 грн. та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того, 20.09.2019, приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_1 прийшов в гості до свого знайомого ОСОБА_5 , який мешкає по АДРЕСА_2 . Приблизно о 16 год. 00 хв., додому до ОСОБА_5 також прийшов мешканець м. Охтирка ОСОБА_6 , який мав при собі власний мобільний телефон. Після цього, ОСОБА_1 , 20.09.2019, приблизно о 22 год. 00хв., перебуваючи в кімнаті будинку АДРЕСА_2 , побачив на столі мобільний телефон марки Nokia 105 Dual Sim Black, який належить ОСОБА_6 , та у ОСОБА_1 виник намір на таємне заволодіння зазначеним мобільним телефоном для власного користування. Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, з корисливою метою, скориставшись тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебувають у іншій кімнаті та не бачать його дій, ОСОБА_1 навмисно, повторно, таємно забрав зі столу мобільний телефон Nokia 105 Dual Sim Black, який належить ОСОБА_6 , поклав викрадений телефон собі до кишені та залишив місце злочину, розпорядившись викраденим за власним розсудом, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальної шкоди. Згідно висновку судово – товарознавчої експертизи №19/119/11-1/2174е від 14.11.2019, вартість викраденого мобільного телефону Nokia 105 Dual Sim Black чорного кольору, станом на 20.09.2019 року, могла становити 400 грн. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність 27.09.2019 року ОСОБА_1 , перебував у гостях у своєї знайомої ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_3 . Перебували у приміщенні літньої кухні, де разом відпочивали. Так, близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 , вийшов з літньої кухні у якій на той час залишилися потерпіла ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Перебуваючи у дворі зазначеного домоволодіння у ОСОБА_1 раптово виник корисливий умисел на незаконне заволодіння чужим майном, яке знаходиться у цегляному будинку, який розташований за цією ж адресою та належить ОСОБА_7 та на той час був замкнений, оскільки остання в ньому тимчасово не проживала. Підійшовши до дверей, ОСОБА_1 помітив, що вони зачинені, але зліва від дверей мається вікно у якому відсутнє одне відділення скла ОСОБА_1 просунув руку у вікно та відчинив запірний пристрій на дверях будинку з середини, тобто незаконно проник до житла. Так, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою наживи, повторно, таємно впевнившись у відсутності власника та сторонніх осіб, відчинив вхідні двері та проник до будинку звідки викрав телевізор «Saturn» TV LED19HD 400 U чорного кольору, який знаходився у картонному коробку, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 19/119/11-1/2143е від 04.10.2019, склав 1767 грн. 00 коп., відеоплеєр «Mystery», вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої 19/119/11-1/2143е від 04.10.2019, склала 900 грн. Взявши вищевказані речі, ОСОБА_1 покинув домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , та пішов у власних справах, тобто розпорядився викраденим на власний розсуд. Учиняючи вказані злочинні дії ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно – небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 2667 грн. та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Не зупиняючись на вчиненому ОСОБА_1 близько 20 години 00 хвилин, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_4 , де обравши в якості обєкту вчинення кримінального правопорушення автомобіль ЗАЗ 1102 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, підійшов до водійських дверей вказаного автомобіля та відчинив незачинені двері і сів у його салон, де намагався завести двигун, шляхом з`єднання електричних дротів запалювання двигуна. Після кількох спроб ОСОБА_1 запустити двигун вказаного автомобіля не вдалося і, тим самим не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України – закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, тобто закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

04.11.2019 р. ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

04.11.2019 р. ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

06.11.2019 р. ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

15.11.2019 р. ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

19.11.2019 р. ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.

20.11.2019 р. ОСОБА_11 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до підпункту «с» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується, що наведені у клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують, а саме: протоколи огляду місця події, при яких ОСОБА_1 добровільно видавав викрадені речі, покази потерпілих та свідків, висновки експертів та інші матеріали кримінального провадження.

Таким чином, пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України є обґрунтованою, оскільки підтверджується матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події від 26.09.2019 р. домоволодіння по АДРЕСА_2 , протоколом огляду місця події від 28.09.2019 р. території поблизу ТЦ «Славна», під час якого ОСОБА_1 добровільно видав телевізор «Saturn» TV LED19HD 400 U та відеоплеєр «Mystery», протоколом огляду місця події від 27.09.2019 р. домоволодіння по АДРЕСА_3 , протоколом огляду місця події від 23.09.2019 р. території поблизу домоволодіння по АДРЕСА_5 , протоколом огляду місця події від 23.09.2019 р. домоволодіння по АДРЕСА_1 , протоколом огляду місця події від 16.08.2019 р. приміщення «Охтирська ЦРЛ» по вул.. Сумська, 57 м. Охтирка, протоколом огляду місця події від 19.09.2019 р. домоволодіння по АДРЕСА_6 , протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , протоколами допиту потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , протоколами проведення слідчих експериментів з участю підозрюваного ОСОБА_17 від 19.11.2019 р., від 10.11.2019р., від 15.11.2019 р., від 16.11.2019, висновками судово-товарознавчих експертиз від 04.10.2019 р., від 11.10.2019 р., від 11.09.2019 р., та іншими матеріалами справи.

Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену, зокрема, у Рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей проти об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бут достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності, та повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Таким чином, на даній стадії при вирішення питання про обрання запобіжного заходу суд оцінює докази на предмет їх вагомості і не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у вчинені якої підозрюється.

Згідно з ч.2 п.5 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вказані слідчим в клопотанні ризики мають місце та є цілком виправдані.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 може дійсно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжких та середньої тяжкості кримінальних правопорушень, санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, враховуючийого молодий вік, відсутність міцних соціальних зв`язків, в останнього дійсно може виникнути бажання на реалізацію вказаного ризику з метою уникнення відповідальності за вчинене.

З правової позиції Європейського суду з прав людини, викладену у справі «W проти Швеції» від 26.01.1993 року, слідує, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність її поведінки, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду.

Також, слід погодитись із ризиком незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки ОСОБА_1 проживає з ними в одному населеному пункті, з метою зміни їх показів в позитивний для нього бік.

Також, враховуючи те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, не працює, не одружений, тому суд вважає, що існує ризик можливого вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи характер інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, які відносяться до тяжких та середньої тяжкості кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, який має молодий вік, та що ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, існують, тому для запобігання вказаним ризикам застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у вигляді домашнього арешту, про обрання якого просить підозрюваний та захисник,не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 в умовах тримання під вартою, суду не надано.

На думку суду, тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, які відносяться до тяжких злочинів.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись п. «с» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196-198 КПК України , слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Охтирського ВП ГУНП України в Сумській області Хорошуля М.В., що погоджено прокурором Охтирської місцевої прокуратури Єжаченко А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 19 год. 00 хв. 20 листопада 2019 року до 19год. 00 хв. 18 січня 2020 року, з подальшим утримуванням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 76840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області згідно з наступними реквізитами:

Одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, Код: 26270240, Назва банку: ДКСУ м.Київ, МФО: 820172, Рахунок: UA618201720000037310081008869, Призначення платежу: застава за кого (прізвище, ім`я, по-батькові), № ухвали суду, платник застави (прізвище, ім`я, по-батькові).

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Охтирка Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

3) здати на зберігання до Охтирського ВП ГУНП у Сумській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти, повідомивши усно та письмово Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Строк дії ухвали - до 19.00 год. 18 січня 2020 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Калантаєнко С.В. про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Слідчий суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова