Рішення № 85769619, 15.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 листопада 2019 р. № 520/5474/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Андрущенко Д.В.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Гріньова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративний позов

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 04059243)

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту – позивач, ФОП ОСОБА_2 , підприємець) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради (далі по тексту – відповідач, ІДАБК, інспекція), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради № 60/974/0/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2019 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 15.05.2019 року ОСОБА_2 поштою отримано оскаржувану постанову, якою її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та на неї накладено штраф у розмірі 57 630, 00 грн.

Вважає, що посадовими особами відповідача порушено встановлений чинним законодавством порядок проведення позапланового заходу державного контролю, позивача безпідставно притягнуто до відповідальності за скоєння правопорушення, якого він не вчиняв, а, отже, оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв`язку із чим є протиправною, а тому підлягає скасуванню судом, оскільки приписами частини п`ятої статті 2 Закону №877-V, яким визначено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3. частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19. 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

В порушення приписів Закону № 877-V відповідач суб`єкта господарювання не ознайомив з підставою проведення позапланового заходу та не надав йому копій відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця здійснювався за його відсутності та за відсутності уповноваженої ним особи.

Також в порушення п. 12 Порядку № 553 у визначений цим Порядком строк позивачу не було надіслано повідомлення про проведення перевірки.

Зазначає, що забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки і встановлення факту недопуску до проведення перевірки є можливим лише у випадку належного повідомлення про провепення перевірки.

Враховуючи, що позивач не був обізнаний із підставами, датою, часом та місцем проведення перевірки, а отже, з об`єктивних причин був відсутній на місці проведення перевірки, то він взагалі не міг приймати рішення щодо допуску або недопуску Відповідача до проведення перевірки, оскільки, відсутність на місці проведення перевірки суб`єкта господарювання або його представника унеможливлює як вчинення ними перешкод (недопуску) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

Позивач також зазначив суду, що він будь-яких повідомлень про проведення перевірки від Відповідача не отримував.

За відсутності належного ознайомлення Відповідачем Позивача із документами, що стали підставою для проведення перевірки з наданням копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), у відповідача не було правових підстав для складання акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

На думку Позивача фактичні обставини свідчать про складання акту про недопущення Відповідачем без дотримання вимог чинного законодавства у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, що призвело до порушення прав позивача.

Крім того, зазначає, що незважаючи на ту обставину, що ОСОБА_2 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізичну особу-підприємця, в оскаржуваній постанові Відповідачем не наведено мотивів, з яких він виходив, вважаючи, що правопорушення допущено ОСОБА_2 саме як суб`єктом господарювання.

З огляду на викладене зазначає про протиправність оскаржуваного рішення владного суб`єкта, у зв`язку з чим, на його думку, в судовому порядку таке рішення має бути скасовано.

Відповідач надав до суду відзив на позов в якому заперечив проти задоволення позову повністю у зв`язку з тим, що під час прийняття оскаржуваного рішення він діяв у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак на його думку відсутні підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позові повністю та просив його задовольнити з підстав та мотивів, що у ньому зазначені.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та відзив на нього, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована у встановленому чинним законодавством порядку фізичною особою – підприємцем 08.10.2008 року за номером запису НОМЕР_2 480 000 0000 102700, за місцем проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією витягу з ЄДР ЮО, ФО-П та ГФ № 1005381806 станом на 28.05.2019 р.

Як встановлено при судовому розгляді справи та не заперечується учасниками справи, у користуванні Фізичної особи-підприємця Філатової І.І. на підставі договору оренди землі від 17.04.2018 (реєстраційний номер об`єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 668917463101) строком до 01.05.2021 р. перебуває земельна ділянка для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_3 з кадастровим № 6310137200:02:003 НОМЕР_3 0028, що підтверджується копією інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна № 173195253 від 09.07.2019 року та копією договору оренди землі від 17.04.2018 р., укладеного між позивачем та Харківською міською радою.

Згідно направлення для проведення позапланового (планового) заходу від 01.04.2019 № 249-н, складеного на підставі службової записки головного спеціаліста сектору інспекційної роботи ОСОБА_3 від 29.03.2019 року щодо виявлення самочинного будівництва, Інспекцією передбачено проведення позапланової перевірки на об`єкті: «Нежитлова будівля літ. «Б-1» по АДРЕСА_3 » у період з 04.04.2019 по 16.04.2019.

З метою проведення зазначеної перевірки начальником Інспекції К. ОСОБА_4 Гоцуляком було видано наказ від 01.04.2019 № 127 «Щодо здійснення позапланової перевірки».

Листом Інспекції від 03.04.2019 № 773/0/250-19 ФО-П Філатову ОСОБА_5 повідомлено про проведення Інспекцією перевірки та повідомлено про необхідність у термін до 16.04.2019 прибути до Інспекції з документами, що посвідчують особу та документами, на підставі яких проводились будівельні роботи, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6100304820531 та викопіювання інформації з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта», згідно яких вручено представнику за довіреністю 10.04.2019 року.

Виходом на місце посадовими особами відповідача встановлено, що зазначена будівля розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_3 з кадастровим № 6310137200:02:003:0028. Земельна ділянка огороджена парканом, що підтверджується наданою до відзиву фотозйомкою.

ФОП ОСОБА_2 або уповноважена нею особа до Інспекції із запитуваними листом Інспекції від 03.04.2019 № 773/0/250-19 документами не з`явилась, на об`єкті будівництва на протязі усіх днів перевірки як позивач так і будь-які довірені особи були відсутні, в останній день перевірки 16.04.2019 доступу до об`єкту представникам Інспекції надано не було.

16.04.2019 посадовою особою Інспекції було складено акт № 249-А про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, припис № 249-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Позивача.

У вказаному протоколі вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 26.04.2019 об 11 год. 00 хв. у приміщенні Інспекції за адресою: АДРЕСА_4 , м. Харків, пров. Соборний, 1 каб. 205.

Вищевказані акт, припис та протокол були направлені на адресу позивача цінним листом з описом поштового вкладення, але були повернуті відповідачу поштовим відділенням через закінчення встановленого строку зберігання.

26.04.2019 р. начальником Інспекції винесено постанову про накладення на Позивача штрафу у розмірі 57 630 грн. згідно п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій).

Не погодившись із вказаним рішенням владного суб`єкта позивач звернувся до суду.

Розв`язуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011, № 3038-VI (далі Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 3 абз. 6 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038 встановлено, що окремою підставою для проведення позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Відповідно до пункту 4 частини першої ст. 1 Закону № 3038 замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999, № 687-XIV (далі по тексту – Закон № 687) замовником визначено фізичну або юридичну особу, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Пунктом 4 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466), встановлено, що підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва.

Згідно положень абз. 2 п.1 Порядку № 553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі – Закон № 877) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно підпункту 1 пункту 11 цього Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до положень п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю уповноважені складати відповідний акт у разі:

- відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю;

- відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки;

- відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Слід зазначити, що цим же п. 12 Порядку 553 визначено обов`язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилати повідомлення про проведення лише планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Такі застереження визначені для проведення планових перевірок з метою недопущення складання відповідних актів щодо недопуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки на об`єкт будівництва у разі невиконання такими посадовими особами обов`язку у визначений Порядком 553 строк (не пізніше ніж за десять днів до початку перевірки) надіслати суб`єкту містобудування повідомлення про проведення такої планової перевірки.

Такі доводи підтверджуються висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 12.02.2019 у справі № 813/578/17.

Верховним судом зазначено: «З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо неправомірного неповідомлення відповідачем позивача про намір проведення позапланової перевірки є помилковими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, оскільки чинне на час проведення перевірки законодавство не передбачало попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкову передумову можливості її проведення.».

Таким чином, у випадку, коли суб`єкт містобудування відмовив в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, та відмовив у допуску посадових осіб органу державного архітектурно- будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Верховним судом у постанові від 12.02.2019 у справі № 813/578/17 вказано про наступне: «...висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності доказів того, що саме директор ОСББ «Піраміда» відмовив у допуску посадовим особам відповідача, оскільки він не був присутній на об`єкті будівництва, колегія суддів також вважає помилковими, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку №533 проведення перевірки можливе як у присутності суб`єкта містобудування, так і в присутності його представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.».

Зазначені висновки Верховного суду свідчать про те, що суб`єкт містобудування не позбавлений права у разі неможливості бути присутнім у ході перевірки уповноважити на це відповідного представника.

В іншій справі № 822/895/17 Верховний суд зробив висновок, що відсутність під час перевірки керівника суб`єкта містобудування або уповноваженої особи у сукупності з ненаданням перевіряючим необхідної документації свідчить про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки (постанова від 29.08.2018).

Суд зазначає, що законодавець не розмежовує в окремі правопорушення «недопуск посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки" та "відмову суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю».

Це випливає з того, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (п. 15 Порядку № 553). Таким чином, оформлювати складені за результатами перевірки документи у інший спосіб, ніж передбачено Мінрегіоном, заборонено.

Мінрегіон наказом від 15.05.2012 № 240 затвердив форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Цим наказом, зокрема, затверджено форму акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Виходячи із приписів абз . 8 п. 12 Порядку 553 цей акт охоплює такі випадки:

- відмову суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки;

- відмову суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю;

- відсутність суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки.

Це випливає з того, що окремо для кожного з таких випадків форму акту Мінрегіоном не передбачено.

Пунктом 18 Порядку № 553 визначено, що акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Згідно п. 17 Порядку № 553 та п. 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244 ) у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол.

Відповідно до п. 10 Порядку № 244 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування

Згідно п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно п. 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно п. 17 Порядку № 244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Згідно абз. 6 п. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ № 244 від 06.04.1995 року надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Чинне законодавство не містить іншого порядку повідомлення суб`єкта містобудування, наприклад, не покладено обов`язку на владного суб`єкта вручати такі документи його посадовими особами при цьому здійснюючи відео-та фото фіксацію або іншого способу. Таке «інше» вручення, повідомлення в розумінні приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України не є передбаченим способом та може бути розцінено як свавілля або перевищення повноважень, що може слугувати у подальшому приводом для оскарження незаконності таких дій у судовому порядку з метою визнання їх протиправними.

Згідно абзаців 5, 6 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та

надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою – підприємцем.

Отже будь-який доступ з метою вручення повідомлень у владного суб`єкта до місця проживання фізичної особи відсутній, окрім здійснення поштових відправлень.

За визначенням абз. 2 п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009, № 270 (далі - Правила) адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці.

Абзацом 19 цього ж пункту Правил встановлено, що поштова адреса - адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні, бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці.

Водночас, особа, яка є зареєстрованою юридичною чи фізичною особою-підприємцем із зазначеним місцезнаходженням або місцем проживання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вступає у відносини із контролюючими органами в межах здійснення господарської діяльності й зазначена адреса реєстрації перебуває у публічному доступі.

Отже, саме на цю особу покладається обов`язок щодо організації належного приймання в тому числі й поштової кореспонденції за вказаною адресою, яка може містити й кореспонденцію від контролюючих та інших державних органів, А тому така неорганізація самостійного або через уповноважену особу отримання поштової кореспонденції не може свідчити про необізнаність у змісті того чи іншого поштового відправлення на його адресу та не може бути приводом для зловживань та подальшої подачі заяв, скарг з метою визнання у подальшому певних рішень протиправними з мотивів такої штучної необізнаності.

Відтак, це не може бути розцінено як порушення прав такого суб`єкта, позаяк неотриманням поштової кореспонденції така особа самостійно призводить до такої необізнаності та без вини суб`єкта – відправника, в нашому випадку – суб`єкта владних повноважень.

Встановлені у судовому засіданні обставини спростовують твердження позивача про необізнаність щодо вчинених владним суб`єктом дій та прийнятих рішень.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради були дотримані норми чинного законодавства щодо здійснення позапланового заходу державного контролю з метою перевірки об`єкта будівництва та прийняття оскаржуваної постанови.

Згідно ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.11.2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.