Ухвала суду № 85757865, 15.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22912/18

1-кс/569/9117/19

У Х В А Л А

15 листопада 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

слідчого судді Наумова С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

слідчого Голубова С.В.,

прокурора Матвійчук О.О.,

свідка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області Голубова С.В. про примусове відібрання біологічних зразків, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП в Рівненській області Голубов С.В. звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено із прокурором прокуратури Рівненської області Матвійчук О.О., про примусове відібрання біологічних зразків.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 25.04.2019 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 25.04.2019 проведено обшук автомобіля марки «Mercedes-Benz E-350 CDI2987» д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: ZIP-пакетик з вмістом кристалічної речовини білого кольору; змив із пакетику з вмістом кристалічної речовини білого кольору, поміщено до паперового конверту з пояснюючим написом.

Згідно висновку експерта №3/627 від 19.06.2019 надана на дослідження порошкоподібна (кристалічна) речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено-метамфетамін.

Згідно висновку експерта судової молекулярно-генетичної експертизи Львівського НДЕКЦ МВС України №10/465 від 13.09.2019 у вирізках з наданої на дослідження марлевої серветки зі змивом виявлено поодинокі клітини з ядрами, походять від невстановленої особи чоловічої генетичної статі.

З метою встановлення або спростування причетності ОСОБА_1 до незаконного придбання та зберігання психотропної речовини метамфетамін, виникла необхідність в проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи.

22.10.2019 прокурором прокуратури Рівненської області Матвійчук О.С. винесено постанову про відібрання у ОСОБА_1 біологічних зразків - букального епітелію для проведення судових експертиз, з якою Протолюк ОСОБА_2 ознайомився 23.10.2019, однак від добровільного надання зразків букального епітелію відмовився.

Висновки експертів у вищевказаних судових експертизах можуть остаточно підтвердити або спростувати причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

З метою виявлення та дослідження клітин з ядрами на наданих на експертизу об`єктах та встановлення особи (осіб), від якої вони походять, слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю. Суду повідомив, що підозри у вказаному кримінальному провадженні від 21.11.2018р., за ч. 2 ст. 307 КК України йому не вручено. Будь-яких оперативних закупок працівниками поліції йому не було проведено. Автомобіль у якому проводився обшук належить гр. ОСОБА_3 , тому вилучені речі йому не належать та про їх походження йому невідомо. Тому примусове відібрання у нього букального епітелію буде втручанням в його особисте і сімейне життя.

Заслухавши учасників розгляду в судовому засіданні, дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 12018180000000576 від 21.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозри у вказаному кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 307 КК України з часу внесення відомостей в ЄРДР 21.11.2018р. нікому не вручено. ОСОБА_1 перебуває у статусі свідка у кримінальному провадженні.

Будь-яких оперативних закупок у кримінальному провадженні ОСОБА_1 не було проведено, що не заперечується стороною обвинувачення в судовому засіданні.

Відповідно до Інформаційної довідки з НАІС ДДАІ МВС України Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області, автомобіль марки Mercedes-Benz E350 CDI 2987, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є власником вищевказаного автомобіля, в якому була вилучена наркотична речовина слідчим не допитаний.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Частиною 2 передбачено, що порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів статті 160-166 цього Кодексу.

Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Обов`язковою передумовою надання права тимчасового доступу до відомостей, що містять охоронювану законом таємницю, є можливість використання як доказів таких відомостей та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих відомостей (ч. 6 ст. 163 КПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертав увагу на недопущення застосування до особи примусових заходів задля отримання від неї даних, які можуть бути використані як підстава для висунення обвинувачення такій особі. Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що у кримінальній справі сторона обвинувачення, намагаючись довести вину обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті всупереч волі обвинуваченого за допомогою методів примусу чи тиску (справа «Яллох проти Німеччини», рішення від 11.07.2006р.; «Функе проти Франції», рішення від 25.02.1993р.; «Джей.Бі. проти Швейцарії», рішення від 03.05.2001р.).

Викладені в даних справах висновки ЄСПЛ не означають того, що відібрання біологічних зразків в примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції. Натомість, коли ж біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину, і обумовлені відсутністю інших доказів для обґрунтованості висунення підозри, то примусове їх надання суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції. До того ж в такому випадку порушуються і засади, закріплені ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України.

Ст. 18 КПК України передбачено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім`ї кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Визначений ст. 18 КПК України, ст. 63 Конституції України принцип свободи від самовикриття не слід тлумачити буквально, у контексті заборони примусу виключно щодо дачі пояснень, показань відносно себе та близьких родичів. Ця гарантія поширюється і на право ненадання відомостей у будь-який інший спосіб, що може прямо чи побічно, безпосередньо чи опосередковано бути використано проти інтересів особи.

Відповідно до статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи, що слідчий в порушення ст. 241 КПК України не довів достатніх підстав вважати необхідність примусового відібрання біологічних зразків букального епітелію у свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що підстав для задоволення клопотання не має, оскільки це буде втручання в його особисте і сімейне життя.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 160-166, 241, 245 КПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області Голубова С.В. про примусове відібрання біологічних зразків букального епітелію у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , для проведення молекулярно-генетичної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов