ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" березня 2010 р.Справа № 7/20-293 Господарський суд Тернопільської області
У складі судді Стадник М.С.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", вул. Вовчинецька, 192, м. Івано-Франківськ, 76018. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", вул. Подільська, 38а, м. Тернопіль, 46006.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігос" звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс" про стягнення 30287.60 грн. заборгованості.
Позивач на виконання вимоги ухвали суду від 19.03.2010р. подав копії накладних за 18.05.2009р. та 30.11.2009р., а також картку рахунку з підписом особи відповідальної за її достовірність та докази її направлення відповідачу для підписання.
Відповідач подав погоджений сторонами акт звірки розрахунків та підтвердив повноваження особи, що підписала договір на поставку товару № 683 від 02.01.2009р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, встановлено:
- між Товариством з облежаною відповідальністю «Лігос» в особі виконавчого директора Матвєєвої Л. В., що діє на підставі довіреності від 07.05.2007р. (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ровекс" в особі директора Зайцевої О. Й., яка діяла на підставі статуту (Покупець) укладено 02.01.2009р. договір на поставку товару № 683, відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- Постачальник бере на себе зобов’язання постачати Покупцю товар в асортименті, кількості, ціні, згідно заявки Покупця, яка надсилається Постачальнику факсовим повідомленням або будь-яким іншим зручним для сторін способом, а Покупець зобов'язується прийняти товар у відповідності до вимог Інструкції згідно з супровідними документами Постачальника та провести його оплату протягом 60 календарних днів з моменту поставки (п.п.1.1, 1.2, 2.4, 4.2, 4.3);
- відповідно до п. 4.10 договору Покупець має право у будь-який момент повернути нереалізований третім особам: сезонний товар після закінчення сезону; товар не реалізований протягом двох місяців з дати його отримання, при умові, що термін придатності до споживання такого товару не закінчився; акційний товар не реалізований під час проведення промо-акцій.
- строк дії договору сторони встановили до 31.12.2009р.
Згідно ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов’язання.
Як випливає із матеріалів справи, позивач на виконання вищезазначеного договору поставив відповідачу в період з 16 травня по 30 листопада 2009р. товари , вартість яких станом на 03.11.2009р. не оплачена в сумі 41937.00 грн., що відображено в картці особового рахунку відповідача.
Додатковою угодою № 684 від 03.11.2009р. сторони досягли домовленості про розстрочення заборгованості шляхом її сплати по наступному графіку:
- до 30.11.2009р. сплачується 10468.00 грн.; - до 31.12.2009р. сплачується 20936.00 грн. та до 31.01.2010р. сплачується 10469.90 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем згідно платіжних доручень №74474 від 11.12.2009р. та №74838 від 22.01.2010р. оплачено позивачу частково борг в сумі 11649.40 грн. і, станом на час звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 30287.60 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків , складеного представниками сторін станом на 19.03.2010р.
При таких обставинах, станом на день розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість в сумі 30287.60 грн., яка підлягають до задоволення, як не спростована відповідачем та обґрунтовано заявлена відповідно до ст. 655 ЦК України, яка передбачає обов’язок покупця сплатити вартість отриманого товару.
Державне мито в сумі 302.87 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.49, 82, 84 ГПК України, господарський
суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", вул. Подільська, 38,а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30690822 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", вул. Вовчинецька, 192, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 20547427 –30287.60 грн. заборгованості, 302.87 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення (26.03.2010р.), через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 8575472, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 26.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/20-293. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: