Рішення № 85751472, 16.10.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4148/19

Провадження № 2/185/2811/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про відшкодування шкоди, в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь 4 872,00 грн. - страхове відшкодування, пов`язане з моральною шкодою; 13 185,00 грн. - страхове відшкодування, пов`язане з витратами на поховання, спорудження надгробного пам`ятника; 5 400,00 грн. - судові витрати, пов`язані з оплатою послуг за надання професійної правничої допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є матір`ю ОСОБА_2 . 28 липня 2015 року близько 11 год. 03 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем сміттєвозом-С «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_1 , навпроти домоволодіння № 246 по вулиці Дніпровська допустив наїзд на лежачого пішохода ОСОБА_2 з послідуючим переїздом його тіла. В результаті даної ДТП пішохід ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув. Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2016 року у справі № 185/31/16-к ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного остаточного основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю три роки. На момент вчинення ДТП, транспортний засіб "ГАЗ-53", реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований відповідачем відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 15.03.2018 року її представник ОСОБА_4 звернувся до відповідача із відповідною заявою на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із заподіянням моральної шкоди, витратами на спорудження надгробного пам`ятника. Однак, відповідачем до теперішнього часу не здійснено страхову виплату. Дорожньо-транспортна пригода трапилась 28.07.2015 року, розмір мінімальної заробітної плати на той момент становив 1 218,00 грн. Таким чином, загальний розмір відшкодування моральної шкоди становить 14 616,00 грн. (1 218,00 грн. х 12 = 14 616,00 грн.). Оскільки, у загиблого ОСОБА_2 , крім неї, є дружина ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_6 , тому їй належить 1/3 частина із загального розміру страхового відшкодування, а саме 4 872,00 грн. Також, вона понесла витрати, пов`язані з похованням рідного сина, виготовлення та встановлення надгробного пам`ятника, які в сукупності складають 13 185,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 400,00 грн., які вона також просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.05.2019 року відкрито провадження у справі та справа призначена для розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

За вимогами ст.ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Так, відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком п`ять років з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного остаточного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн.

Вказаним вироком суду встановлено, що 28 липня 2015 року близько 11 год. 03 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем сміттєвозом-С «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_1 , навпроти домоволодіння № 246 по вулиці Дніпровська допустив наїзд на лежачого пішохода ОСОБА_2 з послідуючим переїздом його тіла. В результаті даної ДТП пішохід ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув.Порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

Невиконання Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого пішоходу ОСОБА_2 заподіяно наступні тілесні ушкодження: закрита сполучена травма грудної та черевної порожнини, численні переломи ребер праворуч: 2-7 по передньо-підпахвовій лінії, 3-9 по задньо-підпахвовій лінії; ребер ліворуч: 4-9 по середньо-підпахвовій лінії; перелом грудини на рівні тіла та рукоятки - 5-го ребра; розрив правого хретцьово-клубового з`єднання, переломи 3-7 остистих відростків грудного відділу хребта; численні роз риви легень: у коренів, по боковим та заднім поверхням; розрив серцевої сорочки, правого шлуночку серця, кров в серцевій сорочці, по 250 мл рідкої крові в плевральних порожнинах, 350 мл крові в черевній порожнині, горизонтальний розрив селезінки, розчавлення правої та лівої частин печінки, крововилив у брижу тонкого кишківника, масивні крововиливи в м`які тканини тулубу навколо переломів ребер, в м`які покривні тканини лобної області; ромбовидні синці на передньо-бічній поверхні грудної клітини праворуч з відбитками сітчастого матеріалу майки (в яку був одягнутий ОСОБА_2 ).

Характер, локалізація, морфологічний субстрат /комбінація, поєднання/ ушкоджень на тілі потерпілого гр. ОСОБА_2 в цілому відповідають комплексу ушкоджень, що зазвичай утворюються в умовах ДТП, при переїзді колесами вантажного транспортного засобу через тулуб в поперечному напрямку, що підтверджується характером переломів ребер, грудини, остистих відростків грудного хребця, розривом хрестцьово-клубового сочленіння праворуч, наявністю ромбоподібних синців на грудній клітині праворуч.

Встановлені тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвості, спричинені в короткий термін часу, смерть його настала відразу після переїзду колесами транспортного засобу «ГАЗ-53» р/н НОМЕР_1 , після 11:03:41 год. 28 липня 2015 року.

Сукупність тілесних ушкоджень в області грудної та черевної порожнин за своїм характером має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя. Причиною смерті гр. ОСОБА_2 є сполучена травма грудної та черевної порожнини з численними переломами ребер, грудини, кісток тазу, остистих відростків грудного відділу хребта з грубим анатомічним порушенням легень, серця, печінки, селезінки, брижі тонкого кишківника.

Тілесні ушкодження, які призвели до настання смерті ОСОБА_2 (сполучена травма грудної та черевної порожнин), були спричинені вантажним автомобілем «ГАЗ-53» р/н НОМЕР_1 , тобто знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Дані обставини встановлені вироком суду від 04 лютого 2016 року, а тому відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Цивільно-правова відповідальність власника вантажного автомобіля «ГАЗ-53», державний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 липня 2015 року, була застрахована у ПрАТ "УАСК АСКА" згідно полісу № АІ7376473 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

15.03.2018 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" із відповідною заявою на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із заподіянням моральної шкоди, витратами на спорудження надгробного пам`ятника. Однак, відповідачем до теперішнього часу не здійснено страхову виплату.

Виходячи з положень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого у результаті ДТП, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, визначено в статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьої цієї статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачці ОСОБА_1 моральної (немайнової) шкоди, суд виходить з принципу справедливості, розумності та виваженості.

Суд враховує, той факт що позивач втратила сина, що призвело до значних моральних страждань, які носять триваючий характер, і вважає, що позивач зазнала істотних негативних змін в особистому житті, перенесла страждання пов`язані зі смертю рідної людини, з похованням сина, проведенням ритуальних заходів і продовжує нести ці душевні страждання. Визначаючи суму грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує, що життя людини є найвищою соціальною цінністю.

Щодо морального відшкодування, суд вважає, що позивач безумовно зазнала моральних страждань через втрату рідної людини, а тому на підставі ст. 1167 ЦК України така шкода має бути відшкодована.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено, що з 01 січня 2015 року мінімальна заробітна плата становить 1 218 грн. 00 коп.

1 218 грн. 00 коп. (мінімальна заробітна плата) * 12 мінімальних заробітних плат = 14 616 грн. 00 коп. (розмір страхового відшкодування, пов`язаного з моральною шкодою).

Оскільки, у загиблого ОСОБА_2 , крім матері ОСОБА_1 , є дружина ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_6 , тому позивачу належить 1/3 частина із загального розміру страхового відшкодування, а саме 4 872,00 грн.

Тому, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування, пов`язаного з моральною шкодою в заявленому розмірі.

Позовні вимоги про стягнення 13 185,00 грн. страхового відшкодування, пов`язаного із витратами на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, підлягають також задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Статтею 2 ЗУ "Про поховання та похоронну справу" передбачено, що поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

На підтвердження понесених позивачем витрат на поховання до суду надано накладну від 29.07.2015 року за № б/н за придбання труни, хреста, супутніх витрат, на суму 6 385,00 грн. Крім того, суду надано товарний чек № б/н від 19.03.2016 року про сплату позивачем послуг за виготовлення та встановлення надмогильного пам`ятника у розмірі 6 800,00 грн. Таким чином, на відшкодування понесених витрат на поховання та встановлення надгробного пам`ятника слід стягнути 13 185,00 грн. Вказані витрати позивачем понесені фактично, вони не перевищують нормативно встановленого розміру, а тому підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу позивач надала суду: договір про надання правничої допомоги від 22.03.2019 року, рахунок - фактуру, квитанцію про сплату 5 400,00 грн., детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Нормою частини 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру та факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Гранд Груп Партнерс", рахунок - фактуру на сплату правничої допомоги, квитанцію про сплату позивачем 5 400,00 грн. правничої допомоги, детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої допомоги.

Таким чином, суд вважає, що розмір витрат пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 137 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при зверненні до суду позивач, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача слід стягнути на користь держави суму судового збору у розмірі 1 536,80 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про відшкодування шкоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (код ЄДРПОУ 13490997) на користьОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , страхове відшкодування, пов`язане з моральною шкодою у розмірі 4 872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.; страхове відшкодування, пов`язане із витратами на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, у розмірі 13 185 (тринадцять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.; судові витрати, пов`язані з наданням професійної правової допомоги, у розмірі 5 400 (п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (код ЄДРПОУ 13490997)користь держави (отримувач коштів: УК у м. Павлограді/м. Павл-д/22030101, код за ЄДРПОУ: 37936856, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA418999980000031218206004032, код класифікації доходів бюджету: 220301061) судовий збір у розмірі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко