Ухвала суду № 85749023, 20.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18610/19

Провадження № 2-з/522/799/19

У Х В А Л А

про забезпечення позову

20 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання – Скибінській Є.С.,

розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся позивач із вказаною позовною заявою та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.11..2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

15.11.2019 року до суду звернувся позивач із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно – квартиру АДРЕСА_1 .

18.11.2019 року матеріали заяви отримано суддею.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача зазначає, що вказана квартира є іпотечним майном на підставі іпотечного договору від 17.10.2006 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рудницькою Ю.О., зареєстрованим в реєстрі за №2174.

В подальшому ОСОБА_2 обов`язок з повернення суми кредиту не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість та рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2013 року стягнуто з позичальника ОСОБА_2 та поручителя суму заборгованості за кредитним договором №014/0028/74/67058 від 17.10.2006 року в розмірі 116 638,03 доларів США, що за курсом НБУ складає 931 937,87 грн.

Разом з тим, у зв`язку з невиконанням рішення суду станом на 13.08.2019 року розмір заборгованості позичальника перед банком склав 233 370,26 доларів США.

Окрім цього позивач зазначив, що в ході проведення претензійно-позовної роботи було встановлено, що квартиру, яка є предметом іпотеки, ОСОБА_2 було відчужено на користь третіх осіб та на даний час власником квартири є ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. При цьому, жодної заборони на відчуження на квартиру в державних реєстрах не зареєстровано у зв`язку з чим відповідач може здійснити відчуження предмету іпотеки на користь інших осіб, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, що стало підставою для звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Судом встановлено, що предметом спору є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/0028/74/67058 від 17.10.2006 року в розмірі 233 370 доларів США 26 центів, що станом на день розрахунку становить 5 871 242 грн.

При цьому судом встановлено, що квартиру АДРЕСА_1 було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору від 17.10.2006 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рудницькою Ю.О., зареєстрованим в реєстрі за №2174. Окрім цього, у зв`язку із посвідченням договору іпотеки на квартиру було накладено заборону відчуження квартири.

Разом з тим, станом на день розгляду справи власником квартири є ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., обставини зняття заборони на відчуження в матеріалах справи наявними доказами не відображено.

Як вбачається з інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек станом на день звернення до суду із заявою про забезпечення позову жодної заборони на відчуження майна не зареєстровано, що свідчить про можливість відповідача безперешкодно розпоряджатися об`єктом права власності.

Беручи до уваги предмет спору та встановлені судом обставини, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо забезпечення позову у обраний ним спосіб, оскільки з матеріалів справи вбачається наявність об`єктивного спору між сторонами. При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідачів і не є обмеженням прав відповідачів в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Також суд вважає за можливе, враховуючи відсутність імперативного застосування зустрічного забезпечення згідно вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України, не вирішувати на даному етапі питання про визначення зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 3, 11,149-151,153, 154, 247, 258-260, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову – задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Ю. Донцов