Рішення № 8574795, 25.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10                                                                                                     Справа№ 4/3

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Карпяка О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Техноніколь-Центр” до приватного підприємства „ВК Системи-Захід” про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техноніколь-Центр” звернулося з позовом до приватного підприємства „ВК Системи-Захід”, просить суд стягнути з відповідача 16846,86 грн. основного боргу, 1432,20 грн. пені, 204,66 грн. 3% річних, 210,00 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання договору № 1188 про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення платежу від 04 червня 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача уточнив, що сума основного боргу становить 15000,00 грн., а в позовній заяві допущена описка, в решті позовні вимоги підтримав і навів доводи такі ж, що викладені у позовній заяві. Надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо приватного підприємства „ВК Системи-Захід” станом на 01 березня 2010 року.

Суд двічі направляв відповідачу повідомлення про дату, місце і час розгляду справи, за вказаною позивачем адресою (Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. І.Миколайчука, 17). Проте поштові відправлення повернулись з вказівкою про відсутність адресата за вказаною адресою.

У наданому суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо приватного підприємства „ВК Системи-Захід” станом на 01 березня 2010 року місцезнаходженням відповідача вказано Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. І.Миколайчука, 17.

Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про дату, місце і час розгляду справи. Тому на підставі ст. 75 ГПК України суд ухвалює розглядати спір за наявними матеріалами справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За приписами ст. ст. 546, 549 виконання зобов”язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з матеріалами справи сторони 04 червня 2009 року уклали договір № 1188 про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення платежу за умовами якого позивач зобов»язався передати у власність відповідачу матеріали будівельного призначення, а відповідач зобов»язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1.). Сторони домовились, що покупець (відповідач) в повному обсязі оплачує кожну поставлену партію товару не пізніше 7 календарних днів з дня поставки (п.п. 3.4., 3.5.). Сторони домовились, що у випадку порушення покупцем строків оплати, останній сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,5% від вартості недооплаченого товару за кожен день просторочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми (п. 8.2.).

На виконання договірних зобов»язань позивач 17 червня 2009 року передав відповідачу техноеласт ЕПП на загальну суму 65601,20 грн., що підтверджується розхідною накладною № КВ00003368 від 17 червня 2009 року та довіреністю від 17 червня 2009 року №33, виданою Нозі В.О.

Відповідач повинен був не пізніше 7 календарних днів з дати поставки (17 червня 2009 року), оплатити позивачу поставлену партію товару в сумі 65601,20 грн. Тобто, строк виконання грошового зобов»язання настав 24 червня 2009 року. Відповідач частково оплатив вартість товару. Заборгованість відповідача за договором №1188 про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення платежу від 04 червня 2009 року становить 15000,00 грн. Суду не надано доказів сплати означеної суми боргу.

За невиконання грошового зобов»язання за період з 24 червня 2009 року до 01 грудня 2009 року на підставі п. 8.2. договору №1188 про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення платежу від 04 червня 2009 року на суму боргу 15000,00 грн. нараховано 1432,20 грн. пені, що відповідає вимогам п. 6 статті 232, статті 343 Господарського Кодексу України щодо нарахування пені в межах шестимісячного строку від дня, коли зобов»язання мало бути виконано та в розмірі, який не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, на підставі ч. 2. ст. 625 ЦК України на суму боргу 15000,00 грн. нараховано 210,00 грн. інфляційних втрат і 204,66 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів, які б заперечували чи спростовували позовні вимоги суду не надано.

Виходячи з викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача 16846,86 грн. заборгованості.

Судові витрати суд покладає на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „ВК Системи-Захід” (81555, Львівська обл., Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. І.Миколайчука, 17; ідентифікаційний код 36354449) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Техноніколь-Центр” (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгомирова, 10/10, кім. 60-61; ідентифікаційний код 32046030) –15000,00 грн. основного боргу, 1432,20 грн. пені, 210,00 грн. інфляційних втрат, 204,66 грн. –3% річних та судові витрати: 168,47 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Гриців В.М.