Ухвала суду № 85747651, 18.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 листопада 2019 р.Справа №160/10371/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Екологія-Дніпро 2000» про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Екологія-Дніпро 2000" до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Екологія-Дніпро 2000" до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області в якій позивач просить:

визнати протиправним та нечинним рішення Кам`янської міської ради від 04 жовтня 2019 р. №1543-36/VII «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Кам`янської міської ради від 08.07.2015 року №1339-64/VІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 №842-38/VІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ»..

18.11.2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить:

забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Екологія-Дніпро 2000» до Кам`янської міської ради у справі № 160/10371/19 про визнання протиправним та нечинним рішення Кам`янської міської ради від 04 жовтня 2019 р. №1543-36/УІІ «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Кам`янської міської ради від 08.07.2015 року №1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 №842-38/VІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ» шляхом зупинення дії рішення Кам`янської міської ради від 04 жовтня 2019 р. №1543-36/VІІ «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Кам`янської міської ради від 08.07.2015 року №1339-64/VІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 №842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ».

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що протиправність прийнятого відповідачем рішення від 04 жовтня 2019 р. №1543-36/VII «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Кам`янської міської ради від 08.07.2015 року №1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 №842-38/УІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ» полягає в тому, що ні Конституцією України, ні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні іншими законами України Відповідачу не надано повноважень на визнання прийнятого самим Відповідачем нормативно-правового акту таким, що втратив чинність, тим паче, що самим нормативним актом (рішенням Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 року №1339-64/УІ) не встановлено терміну його дії, після спливу якого він мав би втратити чинність. Також органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.154 КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про наявність підстав для її задоволенні у повному обсязі, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою ст.151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову при існуванні очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Водночас, позивачем належним чином не обґрунтовано та не подано доказів на підтвердження того, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

Також зупинення дії нормативно-правового акта допускається лише з підстав очевидних ознак протиправності такого акта і за умови порушення прав, свобод або інтересів особи.

Суд зазначає, що наведене позивачем обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи, що фактично зумовлює вирішення спору по суті та не відповідає завданням інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150-151, 154 КАС України, адміністративний суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Екологія-Дніпро 2000» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова