Рішення № 85747473, 15.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 листопада 2019 р. Справа № 120/2970/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Гродської В.О.

представника позивача: Дашкевич О.І.

представників відповідача: Андріюк О.О. , Пенської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області, комісії ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

про: визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа- підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі -ГУ ДФС у Вінницькій області, податковий орган, відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо не виключення з переліку ризикових платників податку;

- зобов`язання виключити з переліку ризикових платників податку;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0029001305 від 30.08.2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 91254 грн. в частині сума ПДВ в розмірі 84916,67 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0029011305 від 30.08.2019 року в частині 42458,34 грн. нарахованого штрафу.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований платником податку на додану вартість, про що Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Тиврівська ДПІ) видано свідоцтво від 01.01.2019.р. за №221704384. 02.01.2019 року ФОП ОСОБА_1 внесено в реєстр ризикових платників за ознакою пп. 1.6 п.1 критеріїв ризиковості платника податку.

В квітні 2019 року ФОП ОСОБА_1 перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, відтак підлягав виключенню з такого. Однак, позивач і наразі продовжує перебувати в переліку ризикових платників, жодних дій податковим органом щодо його виключення не вчинено. Відтак, така бездіяльність є протиправною.

Окрім того, податковим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за період з 01.01.2019 року по 31.05.2019 року.

За результатами перевірки складено акт за висновками якого зафіксовано порушення податкового законодавства та прийнято спірні рішення, якими визначено податкове зобов"язання та нараховані штрафні санкції.

Податковий орган вбачає порушення податкового законодавства при придбанні ФОП ОСОБА_1 легкового автомобіля марки Suzuki SX4 1.6L 2WD GL 6AT № кузова: НОМЕР_1 , 2019 року випуску за ціною 424583,33 (ПДВ 84916,67 грн), а разом 509500,00 грн. за договором купівлі-продажу автомобіля, а саме, "умовний продаж легкового автомобіля".

Позивач не погоджується із такою позицією та вказує, що здійснює діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції, тому для більш продуктивної і ефективної роботи ним придбано легковий автомобіль для використання його такій діяльності.

Вказав, що передача у власність вищезазначеного автомобіля відбувалась відповідно до належно оформленої видаткової накладної №ДПРА-00042 від 06.05.2019 р., та підписаного сторонами акту прийому-передачі автомобіля б/н від 06.05.2019 р.

Реєстрація та постановка на облік зазначеного автомобіля в органах МВС здійснювалась відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 № 1388, яка передбачає реєстрацію, зокрема, прав власності на автотранспортні засоби тільки на юридичних і фізичних осіб, що унеможливлює з технічних причин здійснити реєстрацію на фізичну особу-підприємця. Вказує на відсутність обов"язку формування зобов"язань та здійснення умовного продажу.

Відтак, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 20.09.2019 р. відкрито провадження у справі і призначено справу до судового розгляду на 17.10.2019 р. за правилами спрощеного провадження.

15.10.2019 р. надійшов відзив,в якому представник відповідача вказав, що за наслідком перевірки виявлено порушення податкового законодавства, а саме, завищено податковий кредит, а отже спірні рішення є правомірними. Окремо вказано, що ФОП ОСОБА_1 в ході перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували використання ним легкового автомобіля в підприємницькій діяльності. Відтак, позов є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

17.10.2019 р. протокольною ухвалою суду замінено ГУ ДФС у Вінницькій області його правонаступником ГУ ДПС у Вінницькій області та відкладено розгляд справи на 30.10.2019 р.

Ухвалою суду від 30.10.2019 р. замінено неналежного відповідача ГУ ДПС у Вінницькій області на належного комісію ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо виключення ФОП ОСОБА_1 з переліку ризикових платників податку та відкладено розгляд справи на14.11.2019 р.

14.11.2019 р. протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 15.11.2019 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований платником податку на додану вартість, про що Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Тиврівська ДПІ) видано свідоцтво від 01.01.2019.р. за №221704384.

У зв`язку із чим, 02.01.2019 року ФОП ОСОБА_1 внесено в реєстр ризикових платників за ознакою пп. 1.6 п.1 критеріїв ризиковості платника податку "дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації", про що комісією ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято рішення, оформлене протоколом №1-ПР від 02.01.2019 р.

12.07.2019 р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Вінницькій області із заявою в якій, серед іншого, просив прийняти рішення про виключення з переліку ризикових платників податку. За наслідком розгляду даної заяви отримав лист №18451/Д/02-32-07-03 від 13.08.2019 року, яким його повідомлено, що комісією ГУ ДФС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, 02.01.2019р. прийнято рішення про внесення ФОП ОСОБА_1 до переліку ризикових платників згідно п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку у відповідності до вимог наказу ДФС від 21.03.2018 №144 (підкритерій - платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців).

В подальшому, на підставі пп.78.1.8, п. 78.1, ст. 78, п.82.2. ст.82 Податкового Кодексу України, відповідно до наказу на проведення перевірки від 02.08.2019 року №4097 та направлення від 02.08.2019 року №42533, виданого ГУ ДФС у Вінницькій області, посадовими особами податкового органу проведено позапланову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за період з 01.01.2019 року по 31.05.2019 року.

За результатами перевірки складено акт №2870/1305/2433405754 від 12 серпня 2019 року в якому зафіксовано наступні порушення :

- п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України завищення суми від`ємного значення по податку на додану вартість у сумі 91 254 грн.;

- 201.10. ст. 201 ПК України не зареєстровано податкові накладні на реалізацію товарно-матеріальних цінностей в Єдиному реєстрі податкових накладних, що видані покупцям - платникам податку на додану вартість , а саме: ДП «АВТОТРЕЙДІНГ-Вінниця» від 03.05.2019 на суму 84916,67 грн.

Зокрема в акті зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено заниження обсягів постачання товарів з податком на додану вартість в сумі - 553 418,10 грн. в тому числі ПДВ 92236,50 грн, в тому числі в розрізі податкових періодів: за травень. 2019 р. - 498 886 грн., в тому числі ПДВ 83 147,33 грн.

В порушення пп «а», п. 187.1, ст. .187 Податкового кодексу України встановлено заниження податкового зобов`язання та умовний продаж легкового автомобіля в сумі - 498886 грн. в т.ч. ПДВ 84916,67 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, не нараховано податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу (виходячи з вартості їх придбання), за товарами/послугами, під час такого придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що частково не є господарською діяльністю платника податку (тобто витрати подвійного призначення - використання легкового автомобіля , як в господарській діяльності так і в особистих цілях), у результаті чого занижено податок на додану вартість в розрізі податкових періодів: за травень. 2019 р. - 509 900 грн., в тому числі ПДВ 83 147,33 грн.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акта відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення - рішення :

- №0029001305 від 30.08.2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 91254 грн.;

- №0029011305 від 30.08.2019 року, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 47 036, 02 грн.

Не погоджуючись в частині із спірними рішеннями та бездіяльністю щодо не виключення з переліку ризикових платників податку, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не виключення з переліку ризикових платників податку, суд вказує про наступне.

Пунктом 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затвердженого наказом ДФС від 03.08.2018 р. № 523 визначено, що комісіями регіонального рівня здійснюється розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії); розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Із аналізу процитованих норм видно, що саме комісії регіонального рівня наділені повноваженнями розглядати питання щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків, про що приймають відповідні рішення.

При цьому, пунктом 1.6 листа ДФС України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01, передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, зокрема якщо дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критерії, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Як видно з витягу із протоколу Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, 02.01.2019р. прийнято рішення про внесення ФОП ОСОБА_1 до переліку ризикових платників у зв`язку із тим, що "платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців". Отже зі збігом трьохмісячного терміну перебування платника у реєстрі ризикових зникають визначені абз.3 п.1.6 критеріїв підстави.

Суд акцентує увагу, що жодних інших рішень та з інших підстав щодо внесення ФОП ОСОБА_1 до переліку ризикових платників не приймалось.

Отже, враховуючи, що 01.01.2019 р. позивач зареєстрований платником ПДВ і тримісячний термін такої (реєстрації) збіг 01.04.2019 р. - з цього часу відсутні правові підстави для перебування останнього в переліку ризикових платників з наведених у рішені (протоколі) мотивів.

Зі збігом тримісячного терміну та зникненням визначених комісією підстав, комісією не розглянуто питання щодо виключення позивача з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача щодо наявності інших підстав для включення ФОП ОСОБА_1 до переліку ризикових платників, оскільки комісією не приймалось відповідного рішення та "інші підстави" не визначались.

Враховуючи, що позивач перестав відповідати критеріям ризиковості, за якими його включено до переліку, а комісією не вчинено жодних дій щодо його виключення, така бездіяльність комісії є протиправною, як наслідок слід зобов`язати податкову службу виключити ФОП ОСОБА_1 з переліку ризикових платників податків.

Оцінюючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення щодо завищення від`ємного значення, суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст.189 ПК України).

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 199.1 статті 199.1 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

З урахуванням правил, встановлених пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу, платник податків, який почав використовувати придбані товари/необоротні активи (основні фонди), або придбав такі товари/необоротні для використання в неоподатковуваних операціях, зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу: для необоротних активів виходячи з балансової (залишкової) вартості; для товарів/послуг виходячи з вартості їх придбання.

Для цілей визначення податкових зобов`язань з ПДВ під неоподатковуваними операціями слід розуміти операції, перелік яких наведений у підпунктах «а»-«г» пункту 198.5 статті 198, а саме:

- операції, що не є об`єктом оподаткування ПДВ, перелік яких визначений у статті 196 Податкового кодексу України;

- операції, які відповідно до Податкового кодексу України та/або чинних міжнародних угод звільнені від оподаткування ПВД;

- операції, що здійснюються платником ПДВ у межах балансу;

- операції, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду ( п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Із процитованих норм випливає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів та підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що долучено до позовної заяви, і які не поставлено під сумнів і контролюючим органом.

Так, контролюючий орган стверджує про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, оскільки суб`єктом права власності при придбанні автомобіля є фізична особа (громадянин), а не фізична особа-підприємець. Формування ж податкового кредиту за операцією з придбання ФОП легкового автомобіля здійснюється за загальними правилами, оскільки нормами Податкового кодексу України особливостей для таких операцій не передбачено. При цьому, якщо такий автомобіль призначається для використання або починає використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності платника ПДВ, то такий платник згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Податковим кодексом України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.

Тут, слід вказати , що 02 травня 2019 року між ДП «Автотрейдинг-Вінниця» і ФОП ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля № ДПрА-037/19. Відповідно до умов даного договору 3 травня 2019 року згідно платіжного доручення №993 від 03.05.2019 р. здійснено попередню оплату легкового автомобіля Suzuki4 1.6 L в сумі 509 500,00 грн., в тому числі ПДВ 20%-84 916,67 грн.

06 травня 2019 року сторони підписали акт прийому-передачі предмету договору, відповідно до якого ДП «Автотрейдинг-Вінниця» передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняв автомобіль Suzuki4 1.6 L .

На виконання приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України продавцем товару, тобто ДП «Автотрейдинг-Вінниця» складено податкову накладну №42 від 03.05.2019 р. та зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема на суму 509 500 грн., в тому числі ПДВ 84 916,67 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт сплати позивачем сум ПДВ при купівлі транспортного засобу, що не заперечується відповідачем, тому відображення цих суми ПДВ у розмірі 84 916, 67 грн. у складі податкового кредиту є правомірним.

Більш того, у матеріалах справи в підтвердження використання придбаного автомобіля в господарській діяльності позивача містяться копії подорожніх листів службового легкового автомобіля, видаткові накладні на товар, видаткові касові ордери та звіти про використання коштів, виданих на відрядження.

Реальність господарської операції між позивачем та його контрагентом, факт придбання автомобіля з метою використання в господарській діяльності позивача (для службових поїздок) та сплата ПДВ в ціні товару підтверджується належно оформленими первинними документами, що наявні в матеріалах справи, та не заперечувалось контролюючим органом.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вказаний автомобіль зареєстрований за фізичною особою ОСОБА_1 , а не фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , в зв`язку з чим контролюючий орган дійшов до висновку про безпідставність формування податкового кредиту, тобто фактично здійснювалась передача автомобіля від фізичної особи до ФОП.

Проте, такий висновок контролюючого органу не ґрунтується на нормах чинного законодавства, з огляду на те, що особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб - суб`єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, Податковим кодексом України не передбачено, а тому здійснена реєстрація транспортних засобів на фізичну особу, а не на суб`єкта підприємницької діяльності жодним чином не впливає на право позивача на податковий кредит, оскільки реєстрація права власності на фізичну особу не може розглядатися як підстава для неможливість укладення договорів фізичною особою - підприємцем у межах її підприємницької діяльності, яка відповідно до ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України відповідає всім майном, що належить їй на праві приватної власності, за своїми обов`язками в сфері підприємництва, та ідентифікаційний - номер якої як платника податків та інших обов`язкових платежів належить фізичній особі - громадянину. Тобто, незважаючи на те, що п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 № 1388, передбачає реєстрацію, зокрема, прав власності на автотранспортні засоби тільки на юридичних і фізичних осіб, останні в угодах щодо таких об`єктів можуть виступати як фізичні особи-підприємці.

Таким чином, враховуючи вказане суд не приймає доводи контролюючого органу, що факт реєстрації автомобіля на фізичну особу, а не на фізичну особу -підприємця позбавляє останнього права на формування податкового кредиту за реально здійсненою господарською операцією з придбання такого транспортного засобу.

Оцінюючи спірне рішення в оскаржуваній частині, суд також зазначає про наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Так, судом встановлено та зазначалось вище, що в матеріалах справи містяться докази придбання легкового автомобіля та сплати ПДВ, а також використання придбаного транспортного засобу в господарській діяльності позивача, відтак кошти в сумі 84 147, 33 грн., правомірно віднесено до податкового кредиту, як наслідок заниження від`ємного значення не знайшло свої підтвердження.

Стосовно податкового повідомлення - рішення щодо застосування штрафних санкцій, то тут суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 120.1.2 статті 120.1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Отже, як видно за відсутність протягом граничного строку реєстрації податкової накладеної в в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовується штраф.

Разом з тим, як зазначалось вище, кошти в сумі 84 147, 33 грн. не є зобов`язаннями за якими позивач повинен нараховувати податкові зобов`язаннями, оскільки придбані за такі товар використовується в господарській діяльності останнього.

Відтак, у ФОП ОСОБА_1 відсутній обов"язок формування та реєстрації податкової накладної, як наслідок, відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

За таких обставин, суд доходить висновку, що податковий орган при прийнятті спірних рішень в оскаржуваних частинах діяв не в межах і не у спосіб визначений чинним законодавством, відтак такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного, здобутого, доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати, які підлягали сплаті та понесені позивачем у даній справі відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність комісії ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо невиключення ФОП ОСОБА_1 з переліку ризикових платників податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити ОСОБА_1 з переліку ризикових платників податку.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0029001305 від 30.08.2019 р. в частині суми ПДВ в розмірі 84 916,64 грн. та № 0029011305 від 30.08.2019 р. в частині 42 458,34 грн.

Стягнути на корить ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області ( вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Відповідач 2: комісія ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 25.11.19

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна