Рішення № 8573941, 23.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" березня 2010 р. Справа № 9/022-10          

За позовом Аграрної біржі

До Сільськогосподарського агропромислового підприємства «Колос»

Про стягнення 713, 94 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Новицький Є.В. (дов. № 96 від 05.09.2007 р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Аграрної біржі (позивач) до Сільськогосподарського агропромислового підприємства «Колос»(відповідач) про стягнення 689,46 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2010 р. порушено провадження у справі № 9/022-10 та призначено її розгляд на 16.02.2010 р.; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 01.02.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судове засідання 16.02.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 01.02.2010 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про місце і час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим ухвалою суду від 16.02.2010 р. розгляд справи відкладено до 04.03.2010 р.

В судове засідання 04.03.2010 року представник відповідача вдруге не з’явився, вимоги ухвали суду від 01.02.2010 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив; представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на його користь 625,72 грн. основного боргу, 69,35 грн. інфляційних втрат та 18,87 грн. три відсотки річних.

Відповідно до частини 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 04.03.2010 р. розгляд справи № 9/022-10 відкладено на 23.03.2010 р.

В судове засідання 23.03.2010 р. представник відповідача втретє не з’явився, вимоги ухвали суду від 01.02.2010 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про місце і час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні надав документи, витребувані ухвалою суду від 04.03.2010 р., на підтвердження позовних вимог; позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, в зв’язку з чим просить суд позов задовольнити.

Оскільки Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, та заслухавши представника Позивача, господарський суд Київської області, -          

ВСТАНОВИВ:

Агарна біржа (позивач) була створена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2005 р. за №1285 „Про створення Аграрної біржі”, якою одночасно затверджено Статут Аграрної біржі на виконання статті 17 Закону України від 24.06.2004р. за №1877 „Про державну підтримку сільського господарства України” з метою підвищення рівня продовольчої безпеки країни, надання біржових послуг суб'єктам господарювання з укладення біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, продажу товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення та/або організації розрахунково-клірингової діяльності.

Аграрна біржа є неприбутковим (непідприємницьким) підприємством і не розподіляє свої доходи на користь свого засновника або своїх членів та створена на кошти Держави.

18 березня 2009 року між Аграрним фондом, в особі брокера –ПОКУПЦЯ Доброгорського С.Л., який діяв на підставі довіреності від 09 лютого 2009 року № 12, з одного боку, та САП „Колос”, в особі брокера –ПРОДАВЦЯ Равлюка І.В., брокерська контора № 107 ТОВ „НВП"Сільгоспмашсистема”, що діяв на підставі довіреності від 26 вересня 2007 року № 7778 та Договору-доручення від 17 березня 2009 року № 18/6 було укладено форвардний біржовий контракт № 707 Ф (контракт) на закупівлю Аграрним фондом зерна –пшениці 3 класу, згідно ДСТУ 3768-2004, в кількості 250,000 тонн.

Вартість товару з ПДВ становила 312857,50 грн. (п. 1.6 контракту).

Статтею 3 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що Товарна біржа має право встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі.

У відповідності до вищезазначеного Закону, розділ 4 Форвардного Біржового контракту Аграрної біржі від 18 березня 2009 року № 707 Ф встановлює, що реєстраційний збір Аграрної біржі складає 0,2% від вартості контракту, що з урахуванням ПДВ становить 625,72 грн. Біржовий реєстраційний збір сплачується ПРОДАВЦЕМ (САП „Колос” - відповідач) протягом 2 (двох) робочих днів після укладення Контракту (п. 4.1 контракту).

За ствердженням позивача свої обов’язки по вищезазначеному контракту Аграрна біржа виконала повністю та у встановлений строк, що підтверджується реєстрацією біржового контракту (належним чином засвідчена копія долучено до матеріалів справи.), проте відповідач станом на день подання позову не перерахував реєстраційний збір у сумі 625,72 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 14.06.2009 року на адресу відповідача було направлено претензію від 27.05.2009 р. за вих. № 502 з вимогою оплатити реєстраційний збір у сумі 625,72 грн.

За ствердженням Позивача, відповіді від Відповідача отримано не було, сума боргу залишилась несплаченою.

За ствердженням Позивача, Відповідач покладені на нього обов’язки щодо сплати сплати реєстраційного збору не виконав, оплати в повному обсязі не провів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, доказів проти існування боргу перед Позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за реєстраційний збір у розмірі 625,72 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Оскільки відповідач прострочив термін виконання свого зобов’язання, то позивач нарахував інфляційні збитки у сумі –69,35 грн. та 3% річних у сумі –18,87 грн. за період з 20.03.2009 р. по 04.03.2010 р.

Після перерахунку господарським судом розміру інфляційних збитків та 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому вимога стягнути вказані суми підлягає задоволенню.

На підставі ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону Позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст.526, 225 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського агропромислового підприємства «Колос»(09515, Київська область, Таращанський район, с. Потоки, вул. Леніна,15, код ЄДРПОУ 23578718) на користь Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка,1, код ЄДРПОУ 33947314; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Копилівська,67, корп.5) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем основний борг в сумі 625 (шістсот двадцять п’ять) грн. 72 коп., інфляційні збитки у сумі 69 (шістдесят дев’ять) грн. 35 коп. та 3 % річних –18 (вісімнадцять) грн.. 87 коп. та державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко