Рішення № 8573311, 02.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" березня 2010 р. Справа № 13/264-09/10-10          Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 13/264-09/10-10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно»,

                              м. Полтава

до                               товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», с. Морозівка

про                               стягнення 173709,30 грн.

Представники:

від позивача:           Кучеренко В.М. –довіреність № 21 від 30.04.2009 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське зерно»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(далі –відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 173709,30 грн., з яких 137751,40 грн. заборгованості, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за Договором поставки № 01/2907/2009 від 29.07.2009 р., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 29334,65 грн. пені, 2351,69 грн. інфляційних втрат, 4271,56 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 11.12.2009 р. порушено провадження у справі № 13/264-09 та призначено її до розгляду на 22.12.2009 р. (суддя Наріжний С.Ю.).

В судове засідання 22.12.2009 р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча позивач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення; 22.12.2009 р., через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла телеграма, відповідно до якої позивач просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання, призначене на 22.12.2009 р., його повноважного представника, проте судом встановлено, що зазначена телеграма надійшла до господарського суду о 16 год. 10 хв. після розгляду справи, яке відбулось об 11 год. 00 хв.

В судове засідання 22.12.2009 р. представник відповідача не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання б/н, б/д, відповідно до якого відповідач просить суд відкласти розгляд справи для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та належним чином підготуватись до судового засідання.

Представники сторін вимоги ухвали суду від 11.12.2009 р. не виконали, витребувані документи до суду не надіслали.

Ухвалою суду від 22.12.2009 р. відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 01.02.2010 р. справу № 13/264-09, на підставі розпорядження Голови господарського суду Київської області від 30.01.2010 р., прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., та присвоєно їй № 13/264-09/10-10.

В судовому засіданні 01.02.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом та підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 01.02.2010 р. не з’явився, проте через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшло клопотання № 42 від 29.01.2010 р. про відкладення розгляду справи, у зв’язку із неможливістю направлення в судове засідання його повноважного представника, оскільки на час розгляду справи генеральний директор знаходиться у відпустці та відсутня можливість видачі довіреності на представлення інтересів в суді; вимоги ухвал суду від 11.12.2009 р., 22.12.2009 р. відповідач не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 01.02.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 16.02.2010 р.

В судовому засіданні 16.02.2010 р. представником позивача надано суду акт звірки взаємних розрахунків, проведений між сторонами, та підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Присутнім в судовому засіданні представником відповідача надано суду клопотання б/н, б/д про відкладення розгляду справи, для надання останньому можливості ознайомитись з матеріалами справи, у зв’язку із заміною повноважного представника.

Ухвалою суду від 16.02.2010 р. відкладено розгляд справи.

В судовому засіданні 02.03.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 02.03.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду 16.02.2010 р.; відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2009 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 01/2907/2009, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Найменування, кількість, ціна та вартість кожної окремої партії товару (за одиницю и за позиціями) вказуються у видаткових накладних, які є невід’ємними частинами договору (п. 2.1 договору).

Загальна вартість товару за договором, визначається вартістю товару, поставка якого здійснюється у відповідності з видатковими накладними постачальника. Зміна загальної вартості договору здійснюється також у випадку додаткових поставок партій товару та підписання повноважними представника сторін доповнень на поставку таких партій (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом 100 % попередньої оплати вартості визначеної партії товару (у відповідності з видатковою накладною) не пізніше дня поставки визначеної партії товару. Партією товару вважається кількість товару поставленого у відповідності з визначеною видатковою накладною.

21.08.2009 р. між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода до Договору поставки № 01/2907/2009 від 29.067.2009 р., відповідно до умов якої між сторонами внесено зміни до розділу 5 договору «Порядок розрахунків за договором», шляхом його доповнення пунктом 5.3, згідно з яким: «Сторони погодили можливість оплати поставленого, згідно умов договору, товару векселем.».

Позивачем, на підставі видаткових накладних, копії яких у кількості 106 штук наявні в матеріалах справи, в період з 30.07.2009 р. по 12.09.2009 р., поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 7039174,42 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно –матеріальних цінностей № 2309 від 30.07.2009 р., №2361 від 10.08.2009 р., № 2398 від 20.08.2009 р., № 2437 від 31.08.2009 р. на ім’я Нестеренко Наталії Іллівні.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

21.08.2009 р. між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання –передачі векселя до Договору № 01/2907/2009 від 29.07.2009 р., відповідно до якого відповідачем передано, а позивачем прийнято в рахунок оплати товару, отриманий на підставі Договору № 01/2907/2009 від 29.07.2009 р., прості векселя за № бланку ЦП АА1567134 від 21.08.2009 р. номінальною вартістю 1000000,00 грн. з терміном погашення 21.09.2009 р. та АА 1567135 від 21.08.2009 р. номінальною вартістю 500000,00 грн. з терміном погашення 23.09.2009 р.

10.09.2009 р. між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання –передачі векселя до Договору № 01/2907/2009 від 29.07.2009 р., відповідно до якого відповідачем передано, а позивачем прийнято в рахунок оплати товару, отриманий на підставі Договору № 01/2907/2009 від 29.07.2009 р., прості векселя № бланку ЦП АА1567257 від 10.09.2009 р. номінальною вартістю 250000,00 грн. з терміном погашення 05.10.2009 р., № АА 1567258 від 10.09.2009 р. - 250000,00 грн. - 05.10.2009 р., № АА1567259 від 10.09.2009 р. - 250000,00 грн. - 06.10.2009 р., № АА 1567260 від 10.09.2009 р. - 250000,00 грн. - 06.10.2009 р., № АА 1567261 від 10.09.2009 р. - 250000,00 грн. - 07.10.2009 р., № АА 1567262 від 10.09.2009 р. - 250000,00 грн. - 07.10.2009 р., № АА 1567263 від 10.09.2009 р. - 250000,00 грн. - 08.10.2009 р., № АА 1567264 від 10.09.2009 р. - 250000,00 грн. - 08.10.2009 р., № АА 1567265 від 10.09.2009 р. - 250000,00 грн. - 09.10.2009 р., № АА 1567266 від 10.09.2009 р. - 250000,00 грн. - 09.10.2009 р., № АА 1567268 від 10.09.2009 р. - 300000,00 грн. - 12.10.2009 р., всього на загальну суму 4300000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 Цивільного кодексу України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 196 Цивільного кодексу України, встановлено групи цінних паперів, а саме: боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання.

До боргових цінних паперів відносяться: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов'язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006 р. № 3480-ІV, вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Простий вексель - письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що дає право його власнику (векселедержателю) вимагати від боржника (векселедавця) безумовної сплати зазначеної у векселі суми грошей у визначений термін.

На виконання умов Договору № 01/2907/2009 від 29.07.2009 р. вартість товару, поставленого позивачем відповідачу на підставі видаткових накладних, сплачена відповідачем частково у сумі 2601422,12 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з особистого рахунку позивача, та переданими відповідачем позивачу та опротестованих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. простих векселів на загальну суму 4300000,00 грн., а отже відповідачем здійснено оплату за отриманий товар, всього в загальній сумі 6901423,02 грн.

Таким чином, залишок вартості товару у сумі 137751,40 грн. відповідачем позивачу не сплачено.

20.11.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 512 на суму 209709,30 грн., з яких 173751,40 грн. заборгованість, 29334,65 грн. пеня, 4271,56 грн. 3 % річних, 2351,69 грн. інфляційні втрати, надсилання якої підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку № 4341 від 21.11.2009 р. та описом вкладення у цінний лист від 21.11.2009 р., з вимогою перерахувати зазначену суму на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, оплату вартості поставленого позивачем товару не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2010 р. по 09.02.2010 р., відповідно до якого сальдо на користь позивача становить 137751,40 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати за поставлений, згідно з накладними та отриманий, згідно з довіреностями, товар, на підставі Договору поставки № 01/2907/2009 від 29.07.2009 р. та Додаткової угоди від 21.08.2009 р. до нього, на час прийняття рішення не погашена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 137751,40 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 29334,65 грн., яка нарахована від сум заборгованості по кожній накладній окремо.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 8.3 договору, у випадку прострочення здійснення оплати за поставку товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та задоволено її за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та міститься в матеріалах справи.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 4271,56 грн., які нараховані від сум заборгованості по кожній накладній окремо та інфляційні втрати у сумі 2351,69 грн., що розраховуються за період з 12.09.2009 р. по 20.11.2009 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат та задоволено зазначені вимоги за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст.ст. 11, 194, 196, 509, 525, 526, 625, 626, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська область, Баришівський район, с. Морозівка, вул. Садова, 9; код ЄДРПОУ 30467889) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно»(36007, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 32-а; код ЄДРПОУ 30044094) 137751,40 грн. - заборгованості, 29334,65 грн. - пені, 4271,56 грн. - 3 % річних, 2351,69 грн. - інфляційних втрат, а також судові витрати: 1737,09 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –16.03.2010 р.