Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"04" березня 2010 р. Справа № 9/271-09
За позовом Яготинського районного споживчого товариства
До Споживчого товариства «Яготинський привокзальний ринок»
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Косогор Алла Михайлівна
Про спонукання до виконання дій за договором оренди нерухомого майна № 14 від 20.09.2005 р. та стягнення 22797, 00 грн.
Суддя Сокуренко Л.В.
Представники:
Від позивача предст. Ярош М.В. (дов. № 358 від 25.12.2009 р.)
Від відповідача не з’явився
Від третьої особи предст. Лісовий А.В. (дов. № б/н від 25.12.2009 р.)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Яготинського районного споживчого товариства до Споживчого товариства «Яготинський привокзальний ринок» та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Косогор А.М. про спонукання до виконання дій за договором оренди нерухомого майна № 14 від 20.09.2005 р., а саме: про зобов’язання відповідача звільнити та передати позивачу орендоване майно: продовольчий склад № 1, приміщення контори, склад для солі, огорожу, туалет, прилад обліку і кабель, електролічильник, стягнення 16092, 00 грн. неустойки та 6705, 00 грн. орендної плати.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2009р. порушено провадження у справі № 9/271-09 та призначено до розгляду на 17.11.2009р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором оренди від 20.09.2005 року, а саме п. п. 2.4, 2.5, 2.6 договору щодо звільнення відповідачем орендованого майна та повернення його позивачу в установленому договором порядку. Договір оренди було укладено з 20.09.2005 по 20.08.2006 року, тобто на одинадцять місяців. У відповідності до п. 6.5 Договору оренди останнім пролонговувався на тих самих умовах і на той самий термін. У зв’язку з наміром самостійно використовувати власне майно в господарській діяльності, 15 січня 2009 року Яготинське Рай СТ направлено повідомлення про те, що термін дії Договору оренди спливає 20.05.2009 року і на наступний термін пролонговуватися не буде, та запропоновано орендарю станом на 20.05.2009 року передати орендодавцю орендоване майно. (Щорічна пролонгація: 20.08.2006 року-20.07.2007 року, 20.07.2007 року-20.06.2008 року, 20.06.2008 року-20.05.2009 року). Споживче товариство «Яготинський привокзальний ринок»не погоджувалось з даним кінцевим терміном дії договору, та стверджувало, що договір діє до 20.08.2009 року. Яготинське Рай СТ не наполягало на негайному поверненні орендованого майна, та додатково ще раз повідомило СТ «Яготинський привокзальний ринок», що договір оренди на наступний термін продовжуватися не буде. Враховуючи те, що станом на 20.08.2009 року орендовані приміщення Яготинському Рай СТ неповернуті, а керівництво СТ «Яготинський привокзальний ринок»навмисно ухиляється від виконання взятих на себе зобов’язань по договору оренди, а саме у разі закінчення дії договору оренди негайно повернути орендодавцю належне майно, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6705, 00 грн. орендної плати та 16092, 00 грн. неустойки з посиланням на норми ст. 785 ЦК України.
16.11.2009 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла заява № 135 від 16.11.2009 року, в якому голова правління СТ «Яготинський привокзальний ринок»просить суд відкласти розгляд справи, в зв’язку з її хворобою, але жодного документа на підтвердження її хвороби в судове засідання не надіслала.
17.11.2009 року через загальний відділ Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву № 322 від 16.11.2009 року про уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що 27-28 жовтня 2009 року Господарським судом Київської області було винесено рішення по справі № 18/136-09, яким суд визнав договір оренди від 20.09.2005 року майна розташованого по вул. Поштова, 57 таким, що діє до 20.08.2009 року. Дане рішення набрало законної сили. Незважаючи на дане рішення суду, СТ «Яготинський привокзальний ринок»ігнорує вимоги Яготинського Рай СТ щодо повернення майна, та станом на 17 листопада 2009 року використовує спірне майно.
17.11.2009 року в судове засідання представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 02.11.2009 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В зв’язку з неявкою відповідача, ухвалою суду від 17.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2009 р.
25.11.2009 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання про забезпечення позову № 329 від 19.11.2009 року. Голова правління Яготинського Рай СТ обґрунтовує його тим, що 02 листопада 2009 року на адресу СТ «Яготинський привокзальний ринок»направлено лист за № 304, яким Яготинське Рай СТ просить СТ «Яготинський привокзальний ринок»повернути орендоване приміщення в силу рішення господарського суду Київської області від 27-28 жовтня 2009 року, яким вказано, що термін дії договору оренди скінчився 20 серпня 2009 року, але орендовані приміщення не повернуті.
Клопотання позивача про забезпечення розгляду справи судом розглянуто та залишене без задоволення, в зв’язку з його необґрунтованістю.
01.12.2009 року представником відповідача подано клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, а також заперечення проти позову, в якому він просить суд відмовити Яготинському Рай СТ у задоволенні позову з підстав, зазначених у запереченнях.
01.12.2009 року в судове засідання представники сторін з’явилися, але, в зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, ухвалою суду від 01.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 10.12.2009 р. на підставі п.3 ст.77 ГПК України.
В судовому засіданні 10.12.2009 р. здійснювалась фіксація судового процесу.
10.12.2009 року в судове засідання представником відповідача подано заяву про зупинення провадження у справі, в зв’язку з розглядом в господарському суді Київської області справи № 8/212-09 за поданням прокурора Яготинського району Київської області в особі управління земельних ресурсів в Яготинському районі до Яготинського Рай СТ, Яготинської міської ради про скасування державного акту Яготинському Рай СТ на земельну ділянку, що розташована в м. Яготин, вул. Поштова, 57, на якій знаходиться спірне майно.
Представником позивача в судовому засіданні надано письмові пояснення щодо розгляду господарським судом Київської області справи № 8/212-09, яка, на його думку, не має відношення до справи № 9/271-09.
10.12.2009 року в судовому засіданні для всебічного і об’єктивного розгляду справи сторонами подано клопотання про продовження строку вирішення спору. Зазначене клопотання судом розглянуто та задоволено.
Ухвалою суду від 10.12.2009 року продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 02.02.2010 р.
02.02.2010 року в судове засідання представником відповідача подано заяву № 29 від 02.02.2010 року про зупинення провадження у справі з підстав, зазначених у попередній заяві.
Ухвалою суду від 02.02.2010 року, заяву СТ «Яготинський привокзальний ринок»№ 29 від 02.02.2010 року про зупинення провадження у справі № 9/271-09 відхилено та за ініціативою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу Косогор Аллу Михайлівну, так як рішення по даній справі стосуватиметься її майнових прав, а також відкладено розгляд справи на 16.02.2010 р.
16.02.2010 року в судове засідання представником позивача подано клопотання про збільшення позовних вимог та клопотання про забезпечення позову.
16.02.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява № 31 від 10.02.2010 року від СТ «Яготинський привокзальний ринок», в якій просить суд визнати незаконним володіння та розпорядження Яготинським районним споживчим товариством майном залишковою вартістю 69285,52 грн. та визнати недійсним укладений 20.09.2005 року договір оренди приміщень та обладнання, які розташовані за адресою: м. Яготин, вул. Поштова, 57.
16.02.2010 р. представник третьої особи подав письмові пояснення по суті позову та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.02.2010 року клопотання Яготинського районного споживчого товариства про забезпечення позову по справі № 9/271-09 відхилено та відкладено розгляд на 04.03.2010 року.
Ухвалою суду від 22.02.2010 року зустрічну позовну заяву з доданими документами повернуто відповідачу на підставі п. 3, п. 5, ч. 1 ст. 63 ГПК України.
04.03.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; представник третьої особи надав в судове засідання письмові пояснення по справі № 9/271-09 та просить суд задовольнити позовні вимоги Яготинського районного споживчого товариства в повному обсязі.
04.03.2010 року в судовому засіданні представник відповідача не з’явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що справа розглядається тривалий час та неодноразово відкладалась, в судовому засіданні 04.03.2010 р., на підставі ст. 82 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-
В С Т А Н О В И В:
20.09.2005 р. між Споживчим товариством “Яготинський привокзальний ринок” (Орендарем, відповідач) та Яготинським районним споживчим товариством (Орендодавцем, позивач) було укладено договір оренди приміщень та обладнання, які розташовані в м. Яготині, Київської області, вул. Поштова, 57.
20.09.2005 р. Яготинське районне споживче товариство передало, а Споживче товариство “Яготинський привокзальний ринок” прийняло в оренду приміщення: продовольчий склад № 1, приміщення контори, склад для солі, огорожу, туалет, прилад обліку і кабель, електролічильник згідно акту прийому-передачі основних засобів (належним чином засвідчена копія акту знаходиться в матеріалах справи).
Пунктом 6.1 договору визначено, що даний договір діє з 20 вересня 2005 року до 20 серпня 2006 року і після закінчення терміну дії договору, він може бути пролонгований за згодою сторін при умові виконання орендарем зобов’язань за договором.
Також відповідним пунктом договору передбачено, що з метою захисту коштів, вкладених в ремонт орендованих приміщень, витрачених на придбання необхідного обладнання, устаткування, інвентарю, орендодавець гарантує орендарю щорічну пролонгацію договору на довгостроковий період при умові виконання договірних зобов’язань.
Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна –за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
За ствердженням сторін, вони за взаємною згодою щорічно пролонгували договір на той же термін.
15.01.2009 року позивач листом № 18 попередив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору на наступний термін і просив звільнити орендоване приміщення станом на 20.05.2009 року.
Вимога про звільнення приміщення 20.05.2009 року мотивована тим, що на його думку, оскільки договір укладено 20.09.2005 року до 20.08.2006 року, щорічна пролонгація відбувалась на 11 місяців: з 20.08.2006 року по 20.07.2007 року; з 20.07.2007 року по 20.06.2008 року; з 20.06.2008 року по 20.05.2009 року, то в 2009 році строк договору закінчується - 20.05.2009 року.
21.05.2009 р. позивач з’явився до приміщень за договором оренди за адресою: м. Яготин, Київської області, вул. Поштова, 57, але відповідач, з метою передачі даного об’єкту нерухомості позивачу не прибув, про що позивачем складено акт.
Відповідач, не погоджуючись з позицією позивача щодо терміну дії договору, та вважаючи, що договір внаслідок пролонгації діє відповідно до 20.08.2009 року, звернувся до суду з позовною заявою про визнання терміну договору оренди приміщень та обладнання, розташованих в м. Яготині, Київської області, вул. Поштова, 57, укладеного 20 вересня 2005 року між Споживчим товариством “Яготинський привокзальний ринок” та Яготинським районним споживчим товариством, таким, що закінчується 20 серпня 2009 року; визнання неправомірним одностороннього внесення Яготинським районним споживчим товариством змін в договір оренди приміщень та обладнання, розташованих в м. Яготині, Київської області, вул. Поштова, 57, укладеного 20.09. 2005 року між Споживчим товариством “Яготинський привокзальний ринок” та Яготинським районним споживчим товариством; визнання неправомірними висунуті Яготинським районним споживчим товариством вимоги споживчому товариству “Яготинський привокзальний ринок” звільнити до 20.05.2009 року та передати Яготинському районному споживчому товариству майно, орендоване згідно договору оренди приміщень та обладнання від 20.09.2005 року; зобов'язання Яготинського районного споживчого товариства виконати взяті ним господарські зобов'язання, що викладені у Договорі оренди господарських приміщень та обладнання (майна) від 20 вересня 2005 року та забезпечити неухильне виконання положень цього Договору.
Рішенням Господарського суду Київської області № 18/136-09 від 27-28.10.2009 р. позов задоволено частково в частині визнання терміну договору оренди приміщень та обладнання, розташованих в м. Яготині, Київської області, вул. Поштова, 57, укладеного 20 вересня 2005 року між Споживчим товариством “Яготинський привокзальний ринок” та Яготинським районним споживчим товариством, таким, що закінчується 20 серпня 2009 року; щодо решти позовних вимог, в позові відмовлено.
Пунктом 6.6 договору встановлено, що дія цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено; достроково за згодою сторін з ініціативи орендодавця за невиконання орендарем істотних умов договору або за рішенням Арбітражного (третейського) суду.
Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки рішенням Господарського суду Київської області № 18/136-09 від 27-28.10.2009 р. встановлено, що термін дії договору оренди приміщень та обладнання, розташованих в м. Яготині, Київської області, вул. Поштова, 57, укладеного 20 вересня 2005 року між Споживчим товариством “Яготинський привокзальний ринок” та Яготинським районним споживчим товариством, закінчується 20 серпня 2009 року та, враховуючи листи позивача з попередженням про відмову від продовження дії договору оренди між сторонами, то суд вважає, що строк дії договору оренди сторонами не продовжений і закінчився 20.08.2009 р.
Пунктами 2.4, 2.5, 2.6 договору встановлені умови передачі та повернення орендованого майна, а саме: повернення орендодавцю майна, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. При поверненні майна, що орендується складається акт приймання-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії і звіряється з актом при передачі майна в оренду. Орендар зобов’язаний виїхати з орендованого об’єкта не пізніше останнього дня дії договору.
Позивач тричі звертався до відповідача з листами про закінчення дії договору оренди та з проханням звільнити орендоване приміщення (№ 18 від 15.01.2009 р., № 232 від 09.07.2009 р. та № 304 від 02.11.2009 р.), але зазначені листи залишені відповідачем без відповіді та реагування.
Враховуючи п.п. 2.4, 2.5, 2.6 договору, листи позивача з повідомленням про закінчення договору оренди та проханням звільнити орендовані приміщення, а також те, що строк дії договору оренди закінчився 20.08.2009 р. за рішенням суду, суд дійшов висновку, що обов’язок щодо повернення майна у відповідача наступив, в зв’язку з чим він повинен був звільнити орендоване приміщення та передати його позивачу за актом прийому-передачі –20.08.2009 р.
За ствердженням позивача, що також не заперечується відповідачем, станом на день подання позову до суду (29.10.2009 р.), відповідач приміщення не звільнив та по акту прийому-передачі позивачу не передав.
Посилання відповідача в судових засіданнях на те, що ѕ спірного орендного майна належить Суб’єкту підприємницької діяльності-фізичній особі Косогор А.М., а лише ј спірного орендного майна – позивачу, в зв’язку з чим, на його думку, Яготинське районне споживче товариство не має законного права звертатись до суду з позовом, не підтверджені матеріалами справи та, за таких обставин, до уваги судом не приймаються, оскільки, як встановлено судом ці відносини власності стосуються іншого майна. Суд дійшов даного висновку, виходячи з наступного:
Враховуючи зазначені посилання відповідача, ухвалою суду від 02.02.2010 року, за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу Косогор Аллу Михайлівну, так як рішення по даній справі може стосуватися її майнових прав. Також, в порядку ст. 38 ГПК України, направлений запит до Бюро технічної інвентаризації Київської області з проханням надати інформацію щодо власника та форми власності майна, розташованого за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Поштова, 57.
Дослідивши відповідь на судовий запит від БТІ Київської області, документи, надані суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Косогор Алли Михайлівни та Яготинським районним споживчим товариством, суд встановив наступне:
Згідно постанови правління Яготинського районного споживчого товариства від 21.07.2005 р. (протокол № 3), дозволено оформити договір на внесення додаткового пайового внеску по приміщенню складу по вул. Поштовій, 57 в м. Яготині та надано право на користування і розпорядження часткою в майні райспоживтовариства в розмірі 75% від оціночної ринкової вартості даного приміщення суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі Косогор Алли Михайлівни.
Рішенням № 644 від 11.10.2005 р. Виконавчого комітету Яготинської міської ради вирішено видати свідоцтво про право власності на об’єкти нерухомого майна –приміщення складу по вул. Поштовій, 57 в м. Яготині в таких частинах: на ј частину –Яготинському районному споживчому товариству; на ѕ частин –підприємцю Косогор А.М.; надати дозвіл Яготинському бюро технічної інвентаризації провести правову реєстрацію свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна.
05.12.2005 р. Яготинське бюро технічної інвентаризації провели державну реєстрацію майна та видали свідоцтво на право власності на нерухоме майно: Суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі Косогор Алли Михайлівни - на ѕ частину приміщення складу по вул. Поштовій, 57 в м. Яготині, а Яготинському районному споживчому товариству - на ј частину приміщення складу по вул. Поштовій, 57 в м. Яготині.
Згідно технічного паспорту складське приміщення, яке знаходиться по вул. Поштовій, 57 в м. Яготині, є окремою будівлею, загальною площею 280, 00 кв.м.
Відповідно до письмових та усних пояснень представника третьої особи зазначений склад по вул. Поштовій, 57 в м. Яготині використовується самим суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Косогор Алли Михайлівни та в оренду ні позивачу, ні відповідачу ніколи не передавався.
Доказів оренди саме цього складського приміщення відповідачем до суду не надано.
Згідно пояснень позивача, оскільки зазначений склад було виділено з комплексу будівель по вул. Поштовій, 57 в м. Яготині, які належать позивачу на праві власності, та йому було присвоєно окремий номер «57», то, з метою упорядкування адрес інших будівель майнового комплексу, останнім присвоєно номер «57-А».
Так, рішенням Виконавчого комітету Яготинської міської ради № 71 від 23.04.2009 р. вирішено видати Яготинському районному споживчому товариству свідоцтво на право власності на нерухоме майно –комплекс будівель та споруд, що розташовані по вул. Поштова, 57-А в м. Яготині.
Зазначене також підтверджено інформаційною довідкою КП Київської обласної ради «Яготинське бюро технічної інвентаризації»№ 7/1 від 19.01.2010 р., яка надійшла на запит суду. З довідки вбачається, що згідно рішення Виконавчого комітету Яготинської міської ради зареєстровано комплекс будівель та споруд за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Поштова, 57-А на праві власності за Яготинським районним споживчим товариством.
Згідно технічних паспортів за даною адресою знаходяться склад – літера «А1», загальною площею 204, 80 кв.м.; склад –літера «Б», загальною площею 614, 20 кв.м.; склад – літера «б», загальною площею 888, 00 кв.м.; ганок, огорожа.
Ознайомившись з технічними паспортами та вислухавши пояснення сторін, суд встановив, що зазначені будівлі і є предметом договору оренди від 20.09.2005 р.
Приписами частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до приписів ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору, орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві орендоване нежитлове приміщення у належному стані.
Отже, враховуючи вищевикладене, позовна вимога про виселення відповідача з орендованого ним приміщення, у зв’язку з припиненням дії договору, обґрунтована та підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача щодо права власності позивача на спірне орендоване майно не підлягає дослідженню в межах даного спору, оскільки з огляду на викладені в позові обставини, порушені права позивача стосуються орендних відносин, а не відносин власності.
Позивачем в судовому засіданні 17.11.2009 р. були уточнені позовні вимоги, в яких він просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 6705, 00 грн. за п’ять місяців (за період з 21.06.2009 р. по 21.11.2009 р.).
Зазначена вимога позивача задоволенню підлягає частково у сумі 2682, 00 грн. за період з 21.06.2008 р. по 21.08.2009 р., виходячи з наступного:
Зобов’язанням, згідно ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання, як правило, виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена згідно розрахунку амортизаційних відрахувань, 5% рентабельності –1221, 00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України. До орендної плати не включаються і оплачуються самостійно орендарем комунальні послуги (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний, поштовий зв'язок), а також інші витрати, що пов’язані з утриманням приміщень, прилеглої території згідно виставлених рахунків, враховуючи сплату ПДВ.
Пунктом 3.4 договору встановлено, що орендна плата переглядається на вимогу однієї з сторін у разі зміни методики її розрахунку, податкового законодавства, амортизаційних відрахувань та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно наданого позивачем до суду розрахунку (з урахуванням амортизації, 5% рентабельності, 20% ПДВ, податку на землю) місячна орендна плата складала 1341, 00 грн. на місяць.
Відповідач письмових заперечень щодо суми орендної плати не надав.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок позивача щомісяця по попередній оплаті до 25 числа місяця, що передує звітному.
За ствердженням позивача, відповідач не сплачує орендну плату, починаючи з липня 2009 р.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів щодо оплати орендної плати за період з 21.06.2009 по 21.08.2009 р. або інших заперечень щодо існування заборгованості перед позивачем не надав та не надіслав.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми боргу по орендним платежам у сумі 2682, 00 грн. за період з 21.06.2008 р. по 21.08.2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення орендної плати з відповідача за період з 21.08.2009 р. по 21.11.209 р., то, оскільки позивач наполягає на тому, що договір оренди припинив свою дію з 21.08.2009 р. за рішенням суду, що також підтверджується його листом № 304 від 02.11.2009 р., який долучений до матеріалів справи, то, за таких обставин, між сторонами, починаючи з 21.08.2009 р. не діяли орендні правовідносини та зобов’язання, а тому у відповідача не виник обов’язок перед позивачем з приводу сплати орендної плати за користування нежитловими приміщеннями за спірний період. За таких обставин, суд вважає безпідставним стягнення орендної плати з відповідача у розмірі 4023, 00 грн. за період з 21.08.2009 р. по 21.11.209 р.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 16.02.2010 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у шість місяців (з 21.08.2009 р. по 21.02.2010 р.) у сумі 16092, 00 грн.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи п. 3.1 договору, а також наданий позивачем до суду розрахунок (з урахуванням амортизації, 5% рентабельності, 20% ПДВ, податку на землю) місячна орендна плата складала 1341, 00 грн. на місяць.
Відповідач письмових заперечень щодо суми орендної плати не надав.
Оскільки судом встановлено, що відповідач повинен був повернути орендоване майно позивачу 21.08.2009 р., але станом на день винесення рішення його не повернув та продовжує ним користуватись, то суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 16092, 00 грн. та вважає за необхідне її задовольнити.
На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Крім того, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу зайво сплаченого державного мита у розмірі 66, 30 грн., виходячи з наступного:
Державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України (ст. 46 ГПК України).
Згідно вимог пункту «а»ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Позивачем заявлені наступні вимоги: про зобов’язання відповідача звільнити та передати позивачу орендоване майно: продовольчий склад № 1, приміщення контори, склад для солі, огорожу, туалет, прилад обліку і кабель, електролічильник, а також про стягнення 16092, 00 грн. неустойки та 6705, 00 грн. орендної плати.
Враховуючи те, що вимога позивача про зобов’язання відповідача звільнити та передати майно є вимогою майнового характеру, то за неї справляється державне мито у розмірі 1 відсотку ціни позову.
Оскільки позивачем додана до позовної заяви довідка позивача про те, що балансова вартість спірного майна складає 69285, 52 грн., то позивач повинен був сплатити державне мито у розмірі 692, 86 грн. Наступні дві позовні вимоги є також вимогами майнового характеру (про стягнення коштів). Як вбачається з позову, позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 22797, 00 грн. = (16092, 00 грн. + 6705, 00 грн.), за таких обставин, державне мито, яке підлягає сплаті становить 227, 97 грн.
Тобто, державне мито позивача, сплачене до Державного бюджету України, за даний позов (за всі три позовні вимоги) повинно було складати 920, 83 грн., тоді як позивачем сплачено 987, 13 грн. (платіжне доручення № 1490 від 09.09.2009 р. на суму 192, 28 грн., платіжне доручення № 1753 від 22.10.2009 р. на суму 692, 85 грн., платіжне доручення № 184 від 15.02.2010 р. на суму 102, 00 грн.).
Статтею 47 ГПК України встановлено, що державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.
За таких обставин, підлягає частковому поверненню позивачу зайво сплачене державне мито у розмірі 66, 30 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 92, 98, 203, 215, 216, 220, 655, 657, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов’язати Споживче товариство “Яготинський привокзальний ринок” (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, 28; код ЄДРПОУ 32395675) звільнити та передати орендоване майно: приміщення та обладнання (продовольчий склад № 1, приміщення контори, склад для солі, огорожу, туалет, прилад обліку і кабель, електролічильник), які розташовані в м. Яготині, Київської області, вул. Поштова, 57 (57«А») згідно акту прийому-передачі основних засобів Яготинському районному споживчому товариству (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 30441567).
3. Стягнути з Споживчого товариства “Яготинський привокзальний ринок” (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, 28; код ЄДРПОУ 32395675) на користь Яготинського районного споживчого товариства (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 30441567) 16092 (шістнадцять тисяч дев’яносто дві) грн. 00 коп. неустойки, 2682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. орендної плати, 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 60 коп. державного мита, 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 69 коп. витрат на судово-інформаційне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Повернути Яготинському районному споживчому товариству (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 30441567) з Державного бюджету України 66 (шістдесят шість) грн. 30 коп. зайво сплачене державне мито, про що видати довідку.
Видати накази після вступу рішення у законну силу.
Суддя Л.В.Сокуренко
Рішення суду підписане –15.03.2010 р.
Судове рішення № 8573287, Господарський суд Київської області було прийнято 04.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 9/271-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: